ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Про життя    Випускний

Випускний

Із шкільного двору я вірші почав писати,
Ці пісні — мої охоронці, ніби зірки крилаті.
Вони звучать у серці, в душі моїй цвітуть,
Любов і радість у серці своєму знайдуть.

І знову шкільні уроки, мов мудрості скарбниці,
Ми знання здобували, як чисті джерела-криниці.
І шкільні оцінки, мов зірки в небі сяють,
Знання, мов крила, до успіху нас піднімають.

Ось настали ті дні і прийшли ті години,
Час змін, контрольних, іспитів невпинних.
Вчитель сміялась, хоч строго дивилась,
Мов у казці, до наших зусиль захоплення з’явилось.

У класі, мов команда, ми разом працювали,
Ділились на групи, мов команди тримали.
Серйозно творили, як велика родина,
Де дружба — основа, де кожен людина.

Та не бракувало сварок, як у буремному морі,
Іноді й бійки, мов грози у суперечок горі.
Та дружба завжди, мов сонце, зігріває,
Щастя, мов дощ, наш клас поливає.

Дівчата у волейбол грали, мов веселі загони,
М’яч у небі літав, мов маленькі пташині дзвони.
Хлопці у футболі, мов богатирі славні,
І м’ячем володіли, мов герої незламні.

І останній дзвоник, як пісня, для всіх пролунав,
Шкільні роки, мов літак, у висотах пропав.
Залишилися лише спогади яскраві,
Про школу, про клас, про любов незрівнянну.

Цю пісню присвячую я усім,
Хто цінує друзів і кожен щасливий день.
Бо радість, мов квітка, в наших серцях зростає,
І зі школи починається успіх, що вічно триває.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    В школі

В школі

В школі

Вчитель задає питаня,
В школі на уроці.
Це питання не просте,
Для дівчат і хлопців:
– Картоплин у вас п’ять штук,
А людей – чотири.
Їх потрібно розділити,
Що би всі поїли.
Петю, чи ти скажеш нам,
Рішення задачі?
– Я не знаю. – От біда!
Знов спіткав невдачу!
А Оленка? Може ти,
Вже розгадку знаєш?
– В мене рішення нема.
– Прикро, двійку маєш.
Ну, Абрамчик, ти скажи,
Як їх розділити?
– Треба з тих от картоплин,
Їм пюре зварити.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Дитячі    Школа

Школа

  • У школі, де діти знання здобувають,
    Де серце вчительське їм світлом веде.
    Де кожна книга мов таємнича казка,
    І вченість - це стежина в невідоме лісі.

    У класі, де літери перетворюються на слова,
    Де розум розквітає, як весняний сад.
    Де математика - це гра з числами,
    І географія - це мандри країною світу.

    У коридорах, де дружба росте як квітка,
    Де звуки сміху лунають від дверей.
    Де вчителі - неначе кермо на кораблі,
    І навчання - це подорож у невідомість.

    У спортзалі, де сила здоров'я та духу,
    Де командність - це здатність до перемоги.
    Де рух - це мова, що каже про життя,
    І здоров'я - це скарб, що нам дарується.

    У школі, де мрії стають реальністю,
    Де кожен учень - це майбутнє країни.
    Де душа народжується знанням і вірою,
    І школа - це джерело, що ніколи не висохне.

    Школа, де серця відкриваються на весь світ,
    Де кожен день - новий крок до мрії.
    Де вчителі - неначе крила, що піднімають,
    І навчання - це священний обряд.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Глава Два.Ноль:Школа

Глава Два.Ноль:Школа

  • Ну що ж продовжую,
    Скільки болю тут було,
    Був хлопчиком хорошим,
    Слухняний був,
    Слухав всіх,
    Не вередував,
    В церкву майже кожної неділі,
    Но в один момент все змінилося різко,
    Десь з четвертого класу а може й раніше,
    Перестало крутитися все навколо навкруг Дмитра,
    І хлопчик замикатися в собі почав,
    Але згасла ще іскра до Знань,
    Тут випадок до болю смішний,
    Друг сказав дивись там в інтернетах,
    Мальованих дівчаток так і сяк крутять вертять,
    І все пропав хлопець попав він в веретено що зветься хіть,
    На довго він попав в лапи цієй прокази,
    Багато спробував із цього гнилого плоду,
    Довга боротьба ще буде іти між ним та нею,
    Довгий шлях зневіри але не кинутого знання,
    Що щось більше є в глибині,
    Ось перші спроби признання в коханні,
    Але не змога сказати ані слова вживу про це,
    Тому що замкнуте Сердце на багатьох замках,
    Ще довго мучає спогад про це,
    Але Життя продовжується у обох ,
    І розмиє старі рани залишині у свідомості,
    І вот натякнули з "іншої сторони",
    Задишка посеред ночі,
    Зранку діазног коклюш,
    Натяк був прозорий,
    Але не до кінця читаємий,
    Скільки клятв було дано і скільки було їх зломлено,
    Але тяга була присутня до Знань завжди ,
    Але на там пошук вівся,
    Про останні два роки та подальше буде згодом,
    Ваш Васс.
    08.12.23

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Глава Один: Дитинство

Глава Один: Дитинство

  • Дитинство в наших спогадах воно вважається найкращою порою,
    В мене воно має свої відтінки і фарби,
    лікарі, лікарні,санаторії , дитячий садок, підготовча школа.

    Перед очима з'являється спогад,
    Лежу на ліжку в лікарні,
    Голова на бік повернута,
    Мама з кимось говорить не знаю я майже вже не чув розмови якщо взагалі я чув її.
    Лежу та все Світлом розливається,
    На все дивлюсь невиним дитячим поглядом.

    Ще один спогад крутиться,
    І прямо проситься щоб його вписали,
    Вдома приступ стався ци щось таке
    Дитиною був вже не пам'ятаю,
    Лежу вся сім'я на мене дивиться,
    Все розмито знов але як на краях монітору біле Світло,
    І це несчастья пройдене вже нами,

    Розуміїх до чого я веду,
    В чому людська Сила,
    Кожен на це питання,
    Має знайти відповідь сам.

    А далі Активне та багате на події Життя,
    В санаторії конкурс і перша заслужина медаль,
    Садочок та веретенок дії,
    Пам'ятаю таки для пам'яті спогади,
    Це і перші паростки любові,
    Пам'ятаю як сьогодні хробрився ,
    Вважав себе дорослим чоловічком,
    Різні вистави та спільні активності,
    Завжди відкритий завжди в колі друзів,
    Завжди готовий на допомогу прийти готовий,
    Таким вважав себе та й вів себе подібно,
    В підготовчій школі розкажати вірш на сцені страшно лячно,
    Мама на допомогу прийти готова та й вихователь завжди під боком допоможе ,
    Що з змінилось?
    Що з надламалось?
    Знайти спробуємо далі.

    07.12.23

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    О выпускниках обстреливаемых школ

О выпускниках обстреливаемых школ

  • Я помню свой выпускной.
    Надежды, что были с ним связаны.
    Как взрослостью ночь наполнялась,
    И опьяняла развязанностью.

    Свобода той ночью играла,
    Впитав две отдельные жизни, -
    Как взрослому не запрещалось,
    Как школьнику что-то простилось…

    Война у детей отбирает
    Праздник финальный в школе, -
    Мгновение, где разрешают,
    И где ты ещё не должен.

    Порог перед светлым будущим
    В темных подвалах обстрелов.
    Война в взросло-детских душах
    Родит ностальгию потери.

    Когда-то, увидев в дальнейшем,
    Идущих детей с выпускного,
    Вспомнят они не детство,
    Вспомнят обстрелы школы.

    Лишаются чуда веселья,
    Когда ты свободен и счастлив,
    И взрослый, и в детских помыслах,
    И жизнью ещё не запачкан.

    25-05-2023

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Любити та Кохати

Любити та Кохати

  • Любити та кохати різниця є велика..
    Но запитай у Возі, чи кохав він ту малиху..?
    А Возя лиш добра їй хтів.. Та зробити все..., що так хотів..
    Але для неї він лиш друг, та просто дух.. який у вчора.. в полі стух..

    У Возі серце розкололось навпіл, коли холодність в ній побачив.
    Але нічого я це витримаю, іноді поплачу, але сльози витеру!
    Всі краплі з моїх сліз, я витеру рукою..
    Але як же боляче було, зимою та весною..

    Вийшовши одного разу на балкон, запаливши цю цигару
    Думки так перебіглися, але мене воно не взяло.
    Я думав.. а що якщо я візьму, та зроблю це сьогодні..
    Возя..? А чиї вірші будуть в майбутньому читати в школі?

    На майбутнє безліч тем, та я не зупинюся!
    Так робіть мені уж боляче, але я не розіб'юся!
    Але двухсотню вижжати по трасі..
    В голові ще досі.. у якогось Васі..
    А може і у мене... Ладно я мовчу - про свої проблеми!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Тривога

Тривога

  • Коли в мене спитали.. - : "Ти за Ізраль чи Палестину?"
    Я гордо відповів - За рідну Україну!
    За ту яку воює молодняк, на границях з бульбою страхує цих дитят..
    Тих дитят, що випускають в небо МІГа, і гудок тривоги лунає не в потіху..

    І знову він, і знов тривога, і треба бігти вже додому..
    З одного боку круто це.. А з іншого обдумай все...
    Так - це круто, я не спорю, сидіти з ранку, пити чаю вдома..
    А не в морозі в -5, сидіти знову в школах..

    Але воЯки в цей мороз, страхують чисте небо, щоб не запустили знов калібр той, що вб'є цілу сімейку.
    Він вб'є людей, які хотіли жити. - але В.В хотілось знову нашкодити..
    Він знову хотів траур, він знов хотів біди, але те ППО, що знов стояло в полі, зробило так, щоб не завдало людям болі.
    Начебто й гаразд.. Збили той калібр, але осколок нього, потратив в ту домівку.

    В ту домівку.. Де жили прості люди, ні.. не нацисти, не Бандери.. а просто життєлюби...
    Трагедія в людей знову десь настала, поки мажики при владі, знову все забрали.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Життя

Життя

  • Як дальше жити.. я поки не знаю, жити так, як доля покаже.. та ні, це тільки трусливий розкаже..
    Потрібно встати на ноги та сказати так, я взяв себе в руки, я перейду понад сотні атак.
    Мене нічо не зламає, я вивезу сам, ніяка огорода не зупинить, навіть ведмежий капкан.
    Старались мене хоч якось зупинити, але він сідав за кермо м5, поки інші олухи на це лиш дивилися.

    В 6 вставав та добивався всього сам, та не важливо чи стояла тройка, чи сімка за той самий диктант.
    Яка блін різниця, яка оцінка стояла, якщо у нього в гаражі, стоїть м5 з ферарі.
    Вчителі казали.. куда тобі в доросле життя? - Якщо даже теорему косинуса з дитинства не знав.
    Так.. реально, ще й досі не знаю, але життя навчило, де взяти лям, той самий лям, який класуха за ціле життя би не назбирала.

    Поки тут розумні хлопці крутять лаве, учілка з 11 школи зомбує дітей, Так.. Діти.. вчіть теорему Піфагора, якщо не вивчите, не купите Віллу у моря..
    А той чудак з останьної парти, який лиш спав та бухав цілими днямами. Добився того, чого добитись не зміг ніхто.
    Навіть той самий ботан, який получив ту золоту медаль, а який сенс.. Якщо золото навіть не справжнє, навіть не продаш, і не побачиш у ньому ніякого сенсу..
    А ти так зубрив та й пахав, щоб грамота на стіні висіла та пилюкою припадав.

    Поки той самий ботан з першої парти, думав чи то в бурсу чи в вищий заклад піти, той самий дурак з останньої парти, думав чи то віллу в Бразилії, чи десь на Ямайці..
    Тому зрозумійте друзі, оцінка - це чорнило на папері і не більше, скажуть розумні.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Вірш

Вірш

  • Школа
    Її побачила зарослу бур'янами, -
    Серце затерпло в груддях.
    Могла б- невідомими стежками
    Понесла б її на руках.
    Я стояла і сльози котились
    Сольоною рікою по щоках,
    До вікон сосни нахилились
    І щось шукали у шибках.
    Зламана черешня у дворі-
    Тут під нею наші гірки стояли
    І ми, ще малі школярі,
    У клас на урок поспішали...
    Господинею тут стала тиша,
    Від того боляче на душі...
    Ніхто уже перші букви не пише...
    Ніхто не читає вірші...

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]