Я знову по ночах страждаю
І вроді час вже той минув
Але ж кохали, чи лиш грались..
А пам’ятаєш на качелях тих гойдались!!!

Стоп.. чи це був сон!
Ну там де був щасливий!
Де за руку тебе тримав!
І вірив в цей наш ритуал!

А може й справді не кохала..
Чи все таки мені брехала!
Що любити буде міцно!
Кинути наврядчи..! – дійсно..

Обіцяла всю підтримку, дати лиш мені!
Дала лиш урок хороший, дякую за це тобі!
Ти обіцяла не зламати, але дала знову тільт!
В котрий раз, лише я скажу – Дякую за це тобі!

• Твір:

  Хотілось.. раз лише кохати
  Але ту.. з якою хоть за ґрати..
  Ту саму.. що кохає тільки раз..
  А не кожного, одраз.

  Я хочу ту, з якою на край світу..
  Щоб взяли меч та йшли би проти вітру.
  Ми б взяли все, щоб стати знов щасливим..
  А не зробити когось з нас.. знову ранимим..

  Щоб ми не тільтували та незнали сліз
  Щоб всі хто хотів драми, получать той ескіз.
  Ту саму доброту, що давалася роками..
  Але не тим людям, ми їх віддавали.

  Я віддам їй все.. що у мене є..
  Бери.. лише не плач, я зроблю все нове..
  Я зроблю усмішку на твоїм обличчі..
  Я зроблю це, як діти хочуть політать на птиці.

  Я зроблю нас знову щасливим..
  Якщо візьмеш за руку, я зроблю все можливе.
  Я проти лицарів піду у бій.
  Щоб показати, чи я кохаю.. чи лише здурів..