Прийди до мене, в сни мої,
Разом згадаємо пісні,
Сплетемо посмішки й думки
І заспіваєм залюбки.

Повернем спогади у сміх,
У твій, чарівніший, не гріх,
Поглянем в очі, як тоді,
Хоч не птахи, не солов’ї,
Та разом пісню заведем,
Від душ неспокій відведем.

Плеча торкнешся, я — руки,
На мить поринем в ті роки,
Прийди до мене, в сни мої,
Пусті без тебе і сумні.

Твій голос чути, справжній сміх,
Й у сні побачитись — не гріх,
Чи постарів уже, чи ні?
Яким ти явишся мені?

А я змінилася, не та,
Вся білосніжна голова,
Та ти прийди і упізнай,
Обов’язково завітай.

Пізнаєш миттю, час летить,
Душа надіється, щемить,
І заспіваєм, як колись.
Я не прощаюся, приснись.

28.11.2024.
Ганна Зубко