Чуєш,вітре,забери сумні думки,
Хай з птахами відлетять у вирій.
Забери тривоги, що життя роки
Відпливають з берега мов хвилі.

Як би з вітром хоч на мить у ті часи,
Там де в юності від мрій зростають крила.
Там де очі сяють від краси.
Молоді роки -наші вітрила.

Віднеси журбу , що не здійснилось все.
Швидко не гортай ти днів сторІнок
Ще є час ,вогонь палає ще
Нехай стелиться життя немов барвінок.

Краще обійми , як навесні,
Щоб в душі знов пісня забриніла.
Хай розтане смуток немов сніг,
Розквітає віра і надія.

11.11.22
Автор:Верховчанка
(Людмила Сун-Дун-Чан)