Вишивана сорочка – матусина доля,
А барвистий рушник діточкам оберіг.
Простеляє на стіл скатертину вже доня
І на власні узори кладе святий хліб.
Любить це рукоділля онучка маленька,
Рученята умілі теж має дитя.
Щоби наша держава Україна-ненька
Завжди так квітувала як це вишиття.
2015 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
