я лишилась без пам’яті
про тебе
я лишилась твоїм відображенням
без зміни контурів
я лишилась без пам’яті
без натяку
лише старі фото…вони, як свідчення
що ти була
я лишилась без голосу…
так довго мовчати
я лишилась без дотику
так довго шукати
я гадала, що лишилась без тебе
і кожен раз так, ніби крила собі відтинала
нічия…моя боротьба…
я гадала, що лишилась без тебе
а я лишилась без віри
так довго…може, все час…
пробач
я маю тебе у словах, почутих ночами
почутих від тих, хто був з тобою
найближчим
я маю тебе у снах, там вимір один
маю тебе біля себе
маю тебе там, де пам’ять безсила