***
Віз Великий сяє над
школою,
Над вишнею чорною
голою,
Над старим димарем,
Над хатою,
Над війною
Лихою, проклятою…
Ми залишимо горе
бідам –
На зорянім возі
поїдем
Журавлиним шляхом
у небо
Від усього, що нам
не треба.
Ти і я, не з тіла,
не з крові,
Але тільки з кохання,
любові.
Ми, зірки Великого
Возу,
Що зронились в сумні
верболози
На сивий осінній іній.
Неподільні!
Єдині!
Вільні!

Дмитро Атасов (Урус)