Ти, хто сміло йде крізь жар,
Хто у часи важкі дає надію,
Хто попри хаос серце гріє,
Проводячи крізь всесвіту кошмар

Ти, з тобою що вмирають на устах.
Ти, єднаєш що народи.
Ти, кого виводять на холстах.
Ти, що уособлюєш всі нагороди.

Ти завжди промінь сонця в темноті.
Ковток повітря свіжого у духоті.
Заради тебе попри перепони,
Ідуть в майбутнє цілі легіони

Серед сміття ти жменя діамантів.
Серед пустелі ти мов озеро з водою.
Про тебе писано мільйони фоліантів,
Та жоден не відтворить істину твою.

Ти перше та останнє у житті.
Ти — альфа і омега.
Цілі покоління гинуть в забутті,
Лишаючи по собі пам'ять лиш про тебе