А за плечима...Боже милий!
Шлейф переходжених доріг.
Від снігу світ сріблясто-сивий,
Мов бинт на рану, рівно ліг.

Скільки було там: сліз, печалі,
Були й щасливі відчуття.
Лишилось все у вертикалі,
Непересічній з цим буттям.

А шлейф з роками все складніший,
Бо тягне все що на шляху.
І кожен день стає ціннішим,
І кожне слово на слуху.

Вже всі дрібниці є важливі
І кожна дія має сенс,
А почуття... не так вразливі,
Імунітетом став Intense.

Барчук Р
8.02.2020