Неприступні мої мури, як камінь і метал,
Вони не дають прориву, не бояться жодних змін.
Вітер не зламає, не зруйнує грозовий шал,
Бо в мене є стіна, що не паде, не буде зламана тінь.

За ними — моя воля, моя сила, мій страх,
Мої думки — як мечі, вони гострі і чисті.
Я не дозволю ніде прорости хибним шляхом,
Мої мури — це моє серце, це моя непокірна міць.

Вони не видно, але вони тут, як стійка фортеця,
Ніщо не проникне, ані зрада, ані біль.
Я збудував їх сам, своєю кров’ю й працею,
І вони стоять міцно, як небо, безмежне й живе.

Нехай бурі ревуть, нехай змії повзають,
Мої мури не дадуть їм жодного шансу.
Бо я не здамся, я не буду просити прощення,
Мої стіни — це моє ім’я, і вони будуть стояти завжди.

І хоч світ навколо руйнується в вогні,
Мої мури непохитні, як скелі на березі.
Я зберігаю свою правду, свою міць і свою віру,
Бо неприступними є мої мури, і вони захищають мене.