Знову з сумом
дивлюсь-виглядаю,
Пита-зиркає ранок в вікно:
"Чому сумно?"--- того я не знаю,
Не питай, не скажу всеодно.

Вже весна у цвіту, як хотіла,
Проросло скрізь у полі зерно,
Та чому я птахів не зустріла?
Не питай, не скажу всеодно.

Вітерець появився з-за гаю,
В сади білі, немов полотно,
Мені ж сумно,
чому? --- я не знаю,
Не питай, не скажу всеодно.

Нема сонця, дощу із грозою,
Із-за них, може, з сумом дружу?
Навпаки, може він та зі мною?
Не питай, всеодно не скажу.

27.04.2023.

Біла черешня біля хати,
Персик уквітчаний стоїть,
Сусідів двір вже не впізнати,
До себе погляд все манить.

Любуюсь-дивлюся з балкону...
Поковирятися б в землі...
В думці копаю, саджу, горну,
Й жалкую --- клумби не мої.

Бачу --- сусідка бур'ян поле,
Мені ж приходять тепер в сни
У півгектара город-поле
І безкінечні бур'яни.

Колись --- погані, тепер гарні,
Були смердючі, зараз --- ні,
Ті бур'яни усі чарівні,
Мрію --- стоятимуть в вікні!

Там лобода, полин ще буде,
Високі стебла пирію,
Маки, ромашки не забуду,
Та, може, ще якісь знайду.

Я той букет вже уявляю,
І він буде, клянусь собі,
Подумки гілочки зриваю,
Бур'ян той бачу у руці.

19.04.2023.

СВІТАНОК НАД КРУТАМИ

Над Крутами світанок червонів,
Палало небо і бої точились…
Четверта ранку, постріл прогримів.
І перша кров на землю вже поли́лась.

Над Крутами світанок розпочавсь
Із пострілів і вражої навали,
Він кров’ю убієнних омивавсь,
Бо землю захищати поспішали.

Над Крутами світанок запалав,
Раптово і зненацька розгорівся,
Несамовито вбивця заволав,
Один за одним постріл розлетівся.

Над Крутами світанок пломенів,
Він розгорався все дедалі більше,
І розписом весь сніг зачервонів,
Була́ напруга, все ставало гірше.

Над Крутами світанок багрянів,
Лягала молодь, кулями прошита,
Ніхто із них вмирати не хотів,
Та ворогом під Крутами там вбита.

Над Крутами світанок кров’янів,
Не маєм права ми його забути!
А білий сніг, мов маками, зацвів,
Такі страшні тобі відбу́лись Крути.

04.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 1004399

КРУТИ ПОВЕРНУЛИСЬ

Як збіг той час, як в нас відбу́лись Крути,
Як полягли невинні у бою́,
Хоч час минув, та цьо́го не забути,
Й пролиту кров у нашому краю́.

Загинули від вражої навали,
Лягла в бою́ вкраїнська наша юнь,
І білий сніг там кров’ю гаптували…
Ми не забули хвилю тих відлунь.

Кроваві Крути в рідній Україні,
На Богом даній цій святій землі́,
Лягли герої, мов живії тіні,
І замість поту крівця на чолі.

Розстріляні, убиті за Вкраїну,
За рідну землю ліг в бою́ тім цвіт,
За ненечку єдину і нетлінну,
Закі́нчилось в ту мить життя й розкві́т.

Загинули під Крутами невинні,
Загинули від рук більшовиків,
Про них ми пам’ятаємо і нині…
А смерть свою́ з них кожен там зустрів.

На жаль, в нас повторились другі Крути,
Масштабніші, жорстокіші вони,
Чому́ й за що це знову мало бути?
Чому́ такі діяння сатани?

Як і тоді, на захист неньки стали,
Як і тоді, палав свободи дух,
Лягають в землю… і тоді лягали,
Бо дух свободи в жодного не вщух.

Як і тоді, лягає в землю молодь
За Україну, волю і народ.
Не дай Госпо́дь, щоб повторився, голод…
Аби не допустив цьо́го Госпо́дь!

29.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004407

Я ДЯКУЮ ВСЕВИШНЬОМУ ЗА НІЧ

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, яка минула без тривоги,
Що Ангел все торкався мо́їх пліч
І ворог не чіпав мої́ пороги.

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, яка минула без атаки,
Не кожен розуміє про що річ
І як ті ночі нам даються взна́ки.

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, коли від стра́ху не тремтіла,
Бляшанки не летіли зі всібіч,
І в тиші тій заснути я зуміла.

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, де жодних вибухів не чула,
З тривогою не бу́ла віч-на віч,
Й страху́ цієї ночі не відчула.

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, в якій до тиші прислухалась,
Де з ворогом не бу́ла пліч-о-пліч,
Й від вибухів щоразу не здригалась.

Я дякую Всевишньому за ніч,
За ніч, яка у спо́кої минула,
Й надалі щоб не знати тих злоріч,
З якими нечисть та до нас прибула.

29.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004521

НА БОЛОТА́Х БАВОВНА КВІТНЕ

На болота́х бавовна квітне,
Радієм з цього ми усі,
Бажання наше заповітне –
Щоб квітло все в усій красі.

На болота́х бавовна квітне,,
Нам тішить око її цвіт,
Ми й слово скажемо привітне,
За цим слідкує увесь світ.

На болота́х бавовна квітне,
Вона, неначе благодать,
Це явище усім помітне.
Болото треба привітать.

На болота́х бавовна квітне,
Яскраво так палахкотить,
Ну а болото ж те «тендітне»,
Для них зворушлива ця мить.

На болота́х бавовна квітне,
Немов ліхтарики горить,
Болото немічне, самітне,
Але ж бавовна там зори́ть.

На болота́х бавовна квітне,
Вона – прекрасний самоцвіт,
Насіння в неї перелітне
Й туди тягнув його магніт.

На болота́х бавовна квітне,
Радієм з цьо́го ми усі,
За нею інша ще розквітне
Для всіх в небаченій красі.

02.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004522

Приємно дивитись довкола,
Народ вже почав прокидатись.
Цікавить історія Роду,
Ким предки були в часи давні .

По трохи спадають кайдани,
Що довгі віка нас давили.
Про Рідних Богів вже згадали,
І що колись вільними жили.

Не хочуть вже бути рабами,
Поклони бить Богу чужому.
Що краще дивитися в небо,
До сонця тягнути долоні.

В гармонії з всесвітом жити,
З природою вміть розмовляти.
А не читати молитви,
Смиренно на манну чекати.

Я вірю мине трохи часу,
Згадаються всі Боги Праві.
І те що онуки ми їхні,
На капищах дружно всі скажуть.

Давним-давно все відійшло,
Дуже змінилося село,
Чужа вже хата, не гостюю,
В спогадах, снах
селом мандрую.

Чую, як хвиля хлюпотить ---
Ріка вмивається, не спить,
Церковний дзвін селом луна,
У ньому радість і журба.

У вербах тьохка соловей,
Місяць і зорі у ночей,
Тихі, духм'яні вечори,
І крик пронизливий сови.

У них стрічаю ту весну,
В її світанки зазирну,
У літніх грозах теж була,
І вже до осені дійшла.

По листі жовтому пройдусь,
Знов її сумом переймусь,
Пташиний крик у голові,
Прощальний він... болить мені.

Відволікає вже зима,
У кучугурах і слизька,
Мороз щипає-дістає...
Усе минуле --- все моє.

Знов задивляюсь в зорепад,
Весни пахучий білий сад,
На літо, осінь озирнусь,
В снігах дорогами пройдусь.

Не стомлюсь
в спогадах бродити,
В обійми вітер знов ловити,
У росяній траві, в стежках
Благословенний той мій шлях!

11.05.2023.