Про життя І йдемо ми додому знову

І йдемо ми додому знову

На сонячній траві, під лісовою мовою,
Ми, душею світлою, пливем в дивовижний снові.
У серці нашому живе відлуння квітучого літа,
І вогняний спалах, що розпалює світ від сторони крилатих брегів.

Літаємо, мов феї, в країну чарівницьких зірок,
Де мова пісень ніжна, наче кришталевий спів пташок.
Мріємо ми про краї нові, де час розтає від усмішок,
Де квітне мудрість, наче перлина, у серцях людських кутках.

Прокладаємо шляхи через моря та океани мрій,
Де зорі співають пісні вічного кохання і вірності.
І йдемо ми додому знову, до дому, де серце має зігрітий камінь,
Де розквітають долі, наче квітка, веснянім диханням дишать.

О, краю наш, відлуння небес високих,
Ми приходимо додому, неначе лелеки, весело крилатих.
І серця наші, мов вітрила, на зустріч щастю відкриті,
Бо домівкою для нас є світ, де любові вічна відбиті.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Щасливий початок

Щасливий початок

У вирі життя нашого, як у казці,
Починається все з чарівного слова.
Це слово “початок”, як музика ласкава,
Що ллється в серця, мов зорі в безмежнім небі.

Щасливий початок, мить, коли світло зірвано,
І серце наповнюється надією й коханням.
Це час нових починань, мрій та сподівань,
Де кожен крок – це крок до найвищих висот.

Початок – це пора, коли душа співає,
І сни про майбутнє розгортаються в крила.
Тут кожен момент наповнений чарівництвом,
І кожен день – це подарунок від небес.

Отже, нехай життя твоє починається,
З вірою, надією і безмежним коханням.
Нехай кожен початок приносить щастя й радість,
І хай твоє життя буде завжди щасливим наче казка.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Радість у житті

Радість у житті

Радість у житті, мов весняний день,
Лине в повітрі, як світанковий спів.
Вона як квітка, що розцвітає в саду,
Із серця розливається в усі боки.

Вона у дзвінкому сміху дітей,
У теплі руки, що долонями махають.
Вона в освітленому очах коханої,
І в дзеркалі, де відбивається радість твоя.

Радість у житті, ніжна й неповторна,
Вона навіває тепло в серці і душі.
Вона в моментах, що запам’ятовуються,
І в емоціях, що розгортаються в кожній мить.

Нехай радість у житті буде завжди з тобою,
Нехай вона як свічка, що світить у темряві.
І хай відкриється тобі кожен новий день
З радістю в серці, як казкова країна.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Життя безмежне та яскраве

Життя безмежне та яскраве

У світі, де вітер співає пісню вічну,
Де сонце розсипає золоті промені,
Життя безмежне та яскраве розцвітає,
Насичене дивами, таємницями, коханням.

На полях зелених квітне маковий цвіт,
Де ріки пливуть мелодією своєю,
І ліси стоять велично, мов сторожа,
Зберігаючи древні таємниці свої.

У серцях людей палає вогонь надії,
І мрії плекають крила у висотах,
Життя безмежне, мов море нестримне,
Проводить нас через гребені та хвилі.

Кожен день – нова сторінка у книзі часу,
Де ми творці своєї долі й майбуття,
І кожен крок – це крок до висот небесних,
Де зорі світять нам світлом своїм.

Нехай життя нас вчить, нас міцнить і навчає,
Нехай кожен день приносить нові відкриття,
Життя безмежне та яскраве,
Подарунок від неба, найвищий дар.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Дитячі Чарівник

Чарівник

У країні чарівників, в дивовижній казці,
Де сонце мерехтить в золотих проміннях,
Там мешкає великий чарівник,
Володар казкових сил і чудес.

Він чарує вечірні зорі в небі,
Підступається до срібних місячних променів,
Розквітають в садах троянди й лілеї,
І всюди лунає його чарівний сміх.

У лісі густому дзвенять дзвіночки,
Звуть до себе кожного мандрівника,
Щоб розповісти казкові історії,
І виказати дорогу в невідоме.

Чарівник творить світ, що повний дива,
Де кожна квітка здатна розповісти казку,
Де вітер шепоче таємні слова,
І всюди панує веселий сміх.

Літають на небі феї і лелеки,
Приносять добро й щастя в кожен дім,
А в серцях людей горять світильники,
Вогонь кохання, що ніколи не згасне.

О, чарівник, мудрий і добрий,
Ти наш провідник у світі казковому,
Насолоджуймось цією красою безмежною,
І зберігаймо її у серцях своїх вічно.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Природа Вітер сильний , степ широкий

Вітер сильний , степ широкий

На степі широкому вітер сильний гуляє,
Своїми стогонами трави він колихає.
Він збирає в хоровод пухнасті хмаринки,
І пестить своїм дотиком кожне зернятко в полі.

Скільки таємниць у його шелесті ховається,
Скільки легенд степових у його співах звучить.
Вітер сильний, вільний, як душа степова,
Не зупиняється ні на мить, завжди в русі.

Широкий степ, мов море безмежне,
Де життя бурхливе, де тиша спокійна,
У вітрі йому співати свою пісню,
По степу широкому, на волю пускаючи крила.

Тут, серед просторів, душа знаходить відпочинок,
Тут, де небо безмежне, а земля безкраї,
Тут, де вітер сильний і степ широкий,
Ти відчуваєш себе частиною безмежності.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Природа Чиста краса дивовижної природи

Чиста краса дивовижної природи

У вічному танці дивовижної природи,
Де зорі співають нам мелодії вічності,
Де річки в’ються, мов нитка життя,
І ліси шепочуть таємничі слова.

Чиста краса в природі, ніжна й безмежна,
Ллється росами на пелюстки квітів,
Вітер ніжно грає з віттям дерева,
І сонце височить в небесах ясних.

Океан шумить своїм вічним співом,
Пташині пісні линуть в небокраї,
Гори велично стоять серед світу,
І ріки текуть у невичерпну даль.

Така краса, неповторна та чиста,
Віддзеркалюється в очах людини,
Щоб ми бачили усю її велич,
І зберігали її назавжди в серці.

О, чиста красо, дивовижна природа,
Ти наш найбільший скарб, наша надія,
Ми пильнуватимем за тобою завжди,
І будемо любити тебе безмежно.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні Раб

Раб

Я умру и вы умрете
Вождь сказал опять рабу
Мне чет, пофиг, и насрать
Будешь ты жив или гробу

И вышел раб, побит везде
Опять вопрос – и был ты где?
Я воевал, и я боролся
А за кого? Не знаю точно..

Я воевал за те пельмени
Которых матушка дает
Я был бы рад, и был бы честен
Если схавали бы вместе

Но я Трьохсоттый инвалид
Радуюсь что не двухсотый
И вопросы в голове
И за кого опять боролся

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Кохання Кровавий бій

Кровавий бій

Вони хотіли нас зламати
Поки плакала старенька мати!
Я захищу, я відстріляюсь!
Сину стій..! – Я відбиваюсь!

Вона сиділа у підвалі
Чекавши лиш відбою
Прийшовши син із-того бою
– Мам, трьохсотий, мам, герой, я!

І потекла сльоза у мами
Дивлячись на сина!
– Я казала у Європу!
– Мам, я краще тут залишу жопу!

– А поїхали у Польщу, було б краще!
– Мам, я без руки, але залишусь, я ще!
– Трішки ампутують, та повернусь!
– Там є мій друг! Та його теща!

– Я з моїм другом хоч в вогонь та воду!
Ми покажем – українську роду!
Ми розкажем хто ми є!
А краще не зациклюйся ти на своє!

– Сину, досить вже тривог нам!
– Можна у Єгипет, для нас двох там!
– Який Єгипет, ти про що!
– Тримай всі гроші, їдь на всьо!

– Потрать ці гроші, відпочинь!
– але герой – твій син!
Він дивився смерті в очі
Не боявся темні ночі!

Я в полі зупиняв три танка!
Не боявся смерті ранком!
– Я знову встояв до кінця!
– Я бачив як вбивав бійця!

Я справді, зовсім не боявся!
Я був у Бахмуті, біля Попасна!
Стріляв з АКа, я був штурмовиком!
Я мав конект із снайпером!

І він казав :
– В окопі був, я часто носом смерті чув
Я слухав – як кричать бійці!
По типу – в нас трьохсотий, без кінців!

Одна рука у тій сторонці
А права біля охоронців!
Він получив велику біль!
Але вони здолали бій!

І повернувся син до мати
Щоб обняти знов її
Але лиш там записка мами
*- Сину ти – герою мій! *

Я бачила кровавий бій
Я бачила як ти боровся
І не в Єгипті я була!
– А поряд разом, з охоронцем!