слідами твоїх одкровень
здається, прожив ціле життя
я вчився любити у світі
де втратам загублений лік
слідами твоїх одкровень
мені хотілось літати
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Місяць: Червень 2024
Лірика Слідами твоїх одкровень
Лірика Перше кохання
Перше кохання
Розбудила одна мить в серці меланхолію,
І згадала як колись була серцем хворою.
Як ридала я навзрид й сльозами давилася.
Як у перше для когось моє серце билося.
Перші щирі почуття,найчистіші в світі,
Лиш один кохають раз дорослі як діти.
Лиш один єдиний раз голову утрати
Нам дає можливість Бог,головне не зрадити.
Ті моменти мов картинки в голові гортала,
По не топтаних стежинках до нього біда,
І ховались по куточках, тримались за руки,
Пригадалось як розлука завдавала муки.
Перші вкрадені цілунки і червоні щоки,
Перші сварки безпричинні завдали мороки.
І згадалось перше моє у житті прощання,як він зник з мого життя
Без слів про кохання.
Все пронеслось в голові за одну хвилину,
І тужливості немає вже за цю людину, не цікавить як живе,де він,з ким блукає.
Що минуло не вернеться кожен добре знає.
Згадка милих юних днів у пам’ять осіла,
В голові тієї,що колись любила.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика Перше кохання
Перше кохання
Розбудила одна мить в серці меланхолію,
І згадала як колись була серцем хворою.
Як ридала я навзрид й сльозами давилася.
Як у перше для когось моє серце билося.
Перші щирі почуття,найчистіші в світі,
Лиш один кохають раз дорослі як діти.
Лиш один єдиний раз голову утрати
Нам дає можливість Бог,головне не зрадити.
Ті моменти мов картинки в голові гортала,
По не топтаних стежинках до нього біда,
І ховались по куточках, тримались за руки,
Пригадалось як розлука завдавала муки.
Перші вкрадені цілунки і червоні щоки,
Перші сварки безпричинні завдали мороки.
І згадалось перше моє у житті прощання,як він зник з мого життя
Без слів про кохання.
Все пронеслось в голові за одну хвилину,
І тужливості немає вже за цю людину, не цікавить як живе,де він,з ким блукає.
Що минуло не вернеться кожен добре знає.
Згадка милих юних днів у пам’ять осіла,
В голові тієї,що колись любила.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика Перше кохання
Перше кохання
Розбудила одна мить в серці меланхолію,
І згадала як колись була серцем хворою.
Як ридала я навзрид й сльозами давилася.
Як у перше для когось моє серце билося.
Перші щирі почуття,найчистіші в світі,
Лиш один кохають раз дорослі як діти.
Лиш один єдиний раз голову утрати
Нам дає можливість Бог,головне не зрадити.
Ті моменти мов картинки в голові гортала,
По не топтаних стежинках до нього біда,
І ховались по куточках, тримались за руки,
Пригадалось як розлука завдавала муки.
Перші вкрадені цілунки і червоні щоки,
Перші сварки безпричинні завдали мороки.
І згадалось перше моє у житті прощання,як він зник з мого життя
Без слів про кохання.
Все пронеслось в голові за одну хвилину,
І тужливості немає вже за цю людину, не цікавить як живе,де він,з ким блукає.
Що минуло не вернеться кожен добре знає.
Згадка милих юних днів у пам’ять осіла,
В голові тієї,що колись любила.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика життя Сповідь заробідчанина
Сповідь заробідчанина
Ой, не легко на чужині доленьки шукати,
Та не має мого дому,ніде й померти.
Ніде душу прихилити,ніде одпочити,
У чужому краї рабом у панів служити.
Дім мій ділить і шматує влада на кусочки,
Рве, мов пес лютий,скажений, землі по шматочку.
Пхає,тикає де може, гроші все ховає.
Люд звичайний в нашім краї спокою немає.
Що не слово л’є,мов медом хоче помастити
Але з рота лиш утруту може свого лити.
Скільки люду осудило мої заробітки,а у мене дома жінка, в мене дома дітки.
Як їм в очі бду дивитись,як не буде їсти,
Не буду могти ні впасти,ні лягти,ні сісти.
Всі рахують мої гроші,бо я заробляю.
Знали б ви,сердешні люди, як їх получаю.
З всіх боків болить й коле,руки трусить втома.
Й мрія є лише одна, опинитись вдома.
Не потрібні ні фортеці, ні повні кишені,
я б хотів землі милої набрати у жмені,
Удихнути рідний вітер на повнії груди,
і дивитись аж до країв на свої бермуди.
Бо нема рідніше краю ніж там де родився,
де ти бігав босим – голим, де ти оженився.
Де тебе сім’я чекає і батько і мати.
Ось де справжня,люди цінність, не гроші і злато.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика Лишилась тихим світанком
Лишилась тихим світанком
Зустрічав її, як росу зустрічають
Спозаранку на сонці
Обіймав її, як обіймає вітер у спеку
І чекав…кожного разу чекав
Як чекають дощ у посуху
І дихав поруч так, як дихають вільні люди
Так лишилась в пам’яті тихим світанком
Що кожного дня настав
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика життя Зозулечка.
Зозулечка.
Ой кувала зозулечка,
в лісі темному.
Зазивала дівчиноньку
в лісі погулять.
Ходи мила, ходи люба,
щастя тобі на кую.
Галасливо їй співала зозулечка,
пісеньку свою.
І повірила ,дівчина, в
темний ліс пішла.
Забрела в чужу хатину ,
там лежало немовля.
А , зозулечка, все кувала і
співала люлі – люлі -лю.
Нагодуй дівчино немовля,
бо його матуся знов десь забрела.
І дівчина до зозулечки тихо промовля
: ,,Де, те щастя? Що обіцяла на кувать?”
І зозуля заспівала пісеньку свою
,, Щастя спить у ліжечку,
ти його люби.”
Цілуй ніжно його щічки
і до сердця пригорни.
Цілуй ніжно його ручки
і любов свою йому подаруй”
І взяла дівчина немовля собі,
притиснула до сердця і
любов всю віддала.
Дякую зозулечка за пісеньку свою.
Дякую, зозуле, що на кувала
щастя ти мені.
Зросте малеча у любові .
Обіцяю я тобі.
Так і не зрозуміла дівчина , що
зозулечка, то мати немовля.
І що скоро вона у вирій до
батька -дитини відліта…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Пори року НЕ ЗУПИНИЛОСЬ ЛІТО
НЕ ЗУПИНИЛОСЬ ЛІТО
Не зупинилось літо,
далі йде,
Воно для осені
і спека його лишні,
Каштан, на диво,
в вересні цвіте,
І забіліли
де-не-де ще вишні.
Зима поселить
осінь в свої дні,
Та ж невідомо
скільки погостює,
На вороному
вже буде коні,
Слід попередній
вдало замаскує.
Весна чарує,
літа дні когось,
І біла мить
зимова зачарує,
А когось осінь,
так вже повелось,
Чарує, ніжить,
подихом лікує.
23.06.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика В обійми літа
В обійми літа
дивитися тобі вслід
так тихо зникають твої сліди
серед квітів і скошеної трави
дивитися тобі вслід
і голос твій чути
в переливах дзвінких
дивитися тобі вслід
шепотіти твоє ім’я
і хоч думках сказати важливе
дивитися тобі вслід
і відпустити в обійми літа
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Лірика життя Гойдалка моїх почуттів.
Гойдалка моїх почуттів.
Гойдалка моїх почуттів,
від злетів до точки падіння.
Інколи колискова, гойдалка моя.
Ніби готує до нового старту.
Інколи мов орел, гойдалка моя,гойдає
в останній твій виліт.
Гойдалка, качалка,люля,орель.
І так по життю, ніби ти в казці.
Гойдають тебе почуття,
готують до нового фарту.
Інколи сльози рікою біжать,
і біль не вщухає.
Інколи радість на устах,
посмішкою сяє.
Все це треба сердцю пережить.
Адже тілько воно нас розуміє.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
