Розсип зірок на тілі –
Це таємний знак.
Ти хочеш його розгадати?
Я мрію почути : так!

Сузір’я родимок ніжних,
Як тільки торкнешся –
Пропав!
Зникає всяка обережність,
Бо це таємний знак.
Так!

Серпень, 2024 ©Ірина Вірна

Крізь сон почула я приємний спів,
Здавалось що десь річка зовсім близько,
Але це дощ вночі отак шумів
Тихесенький без грому й блискавиці.

Він заколисував мене, наче маля,
Яке у сон поринуло, мов казку.
Наче в дитинстві побувала я
Та рук матусиних відчула ніжну ласку.

2018 р.

МИРОМ ВСЕ У НАС ПРИКРАШУ

Прийшов москаль в країну нашу,
Бо прямував він на парад,
Тепер йому доро́га в рашу,
Але двохсотим вже назад.

Тепер йому доро́га в рашу,
Яка веде на небосхил,
Їм не топтати землю нашу,
Квітник зросте замість могил.

Їм не топтати землю нашу
Сво́м смердючим кирзаком,
Не будуть лити горя в чашу,
Яке тече все рівчаком.

Не будуть лити горя в чашу,
З життя не будуть визволять,
Навік зали́шать землю нашу,
І нас не будуть убивать.

Навік зали́шать землю нашу,
На повні груди ми дихне́м,
Я цю надію не зага́шу,
Хоч на душі і біль і щем.

Я цю надію не зага́шу –
Піде в болото лютий враг.
Я МИРом все у нас прикра́шу,
Піді́ймуть всюди рідний стяг.

Я МИРом все у нас прикра́шу,
Усюди славень зазвучить,
Зустрінем ПЕРЕМОГУ нашу,
І ми, й Вкраїна будем жить.

29.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044689

Слова безмовні на плиті гранітній,
Які так хочеться до серця пригорнути.
Синочки й дочки голуби тендітні,
Які могли б іще між нас побути.
Війна кривава крила розпустила.
Чорнені крила горя та розрухи.
І кров’ю нашу землю окропила,
І у молитві ми складаєм руки.
Слова безмовні в душу промовляють.
Шепочуть тихо, щоби не злякати,
Щоб заглушити біль оту сердечну,
Яка ножем встромляється між ґрати.
Слова безмовні в погляді застигли…
Ми кожну букву чітко закарбуємо…
Синочки наші додадуть нам сили
Ми їхню поміч з вічності відчуємо…

А ти живий,
І завжди будеш жити
В думках, у серці та у щирім слові.
В дощі осіннім,
В сонячнім промінні,
у веснянім ранку і в снігу зимовім.
І в цій тендітній квітці,
Що в садочку
Свій аромат дарує всім довкола.
У небокраї…
З хмарками в таночку…
В чарівній пісні та у шумі моря…
І цій пташині,
Що сьогодні з ранку
Так лагідно у шибку заглядала…
У цій молитві,
Що тихенько й щиро
За тебе, сину, Господу складала…
Ти будеш жити
Поки серце б’ється…
Бо ним тебе я ніжно огортаю…
Ти будеш жити
Поки думка в’ється,
Бо лиш в думках тебе я завжди маю…

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

Нехай у вічність кане все погане,
Нехай у вічність піде зло й війна,
Хай чимскоріш в нас знову МИР настане,
Хай щезне з України сатана.

Нехай у вічність пі́дуть всі ординці
За те, що нас взяли́ся убивать,
Хай заживуть у МИРі українці,
На нас щоб не могли більш зазіхать.

Нехай у вічність пі́дуть сатанисти –
Не місце їм на цій святій землі́,
Двоногі ці недоумки-рашисти
Нехай наві́ки щезнуть у імлі.

Нехай у вічність відійдуть убивці,
Які прийшли зі зброєю до нас,
Зотліють хай до папірка паршивці,
Хай на землі́ закі́нчиться їх час.

Нехай у вічність відлетять хоч нині,
Аби і духу не зоста́лось тут,
Бо місце на святій землі́ – людині,
А їм у пекло кожному маршрут.

Нехай у вічність кануть всі до шпенту,
Хай факелом яскравим спалахнуть,
Й не ли́шиться від вбивць ані сегменту,
Щоб кара не могла їх обминуть.

Нехай у вічність кануть всі потвори,
Які несуть роки́ нам горе й біль,
Нехай розмиє нелюдів цих но́ри,
Й не мали змоги вибратись звідтіль.

Нехай й упир у вічність з ними кане,
Щоб більш не міг накази віддавать,
Нехай згорять із ним убивчі плани!
Чи довго нам на свято це чекать?

27.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044537