Соняхами жовтими
Літечко квітує,
На душі так сонячно,
Бо тебе люблю я.
Добрим теплим поглядом
Ти за мною стежиш.
Почуваюсь молодо,
Ти ж, неначе лебідь

Обнімаєш міцно так,
Кутаєш у ніжність.
А зима наші серця
Нехай не засніжить.
Холод не торкнеться їх,
Байдужість і старість,
Хай не в”януть там повік
Кохання троянди.

2017 р.

Запитала я в сина малого:
“Чом боїшся ти літнього грому?”
І хлопчина мені відповів:
“То не грім. То десь поряд йде бій…”
“А як блискавка мигне за вікном,
Чом ховаєшся ти під столом?”
“То не блискавки сяйво видно,
То десь поряд кривавая битва…”

PS. Чути шелест дощу.
Краплі падають на спраглу землю.
Я в дитинстві калюжами бігала і ловила дощинки у пригоршні.
Мій син не виходить із будинку, бо боїться грози цього літа.
29.08.22 ©Ірина Вірна

Навесні,
із пробудженням ранкової зорі…
Навесні
я співатиму тобі мої пісні.
Навесні –
ці пісні бентежно-лагідно-сумні.
Навесні
я чекатиму тебе в своєму сні.
Навесні…
навесні…
навесні…
2023 р. ©Ірина Вірна

Я несу тобі квіти –
Світанковий жмуток.
Весняні мрійноцвіти –
мій тобі подарунок.

Я несу тобі сяйво,
У долонях тримаю.
І не буде вже зайвою
моя пристрасть-кохання.

Я несу тобі слово –
це таємне зізнання.
Хай воно і не нове,
але все ж не останнє.
11.04.23 ©Ірина Вірна

А я не хочу з тобою говорити
І зовсім не бажаю спілкуватись.
Колись ми разом мріяли летіти.
А зараз – ти живеш в своїм розладі.

Так і живи… це вибір твій:
Розлад з родиною, в душі.
А ті польоти, згорнуті в сувій,
на полиці залиш, в тиші.
16.03.23 ©Ірина Вірна

БЛАГОСЛОВИ, ВСЕВИШНІЙ, ВОЛОНТЕРА

Благослови, Всевишній, волонтера,
Який на фронт щоразу вируша,
Візьми під захист, Господи, шофе́ра,
Бо в них велика й світлая душа.

Опікуйся ти ними всю доро́гу,
Живими їх додому повертай,
Жени потвор від нашого порогу,
В дорозі їм прошу́ допомагай.

Їм вказуй шлях, Всевишній, я благаю,
Від ворога щитами закривай.
За них слова́ молитви промовляю,
На кожнім кроці їх оберігай.

Життям свої́м щоразу ризикують,
Бо місія тепер у них така,
Так ПЕРЕМОГУ з ЗСУ гаптують,
Їм помага Господняя рука.

Щоразу їдуть мінними полями,
Захисникам везуть усе від нас,
Бо ті на полі бо́ю з москалями,
Що пекло нам влаштовують весь час.

Хай Ангели літають понад ними,
Пречиста хай бере́ їх під Покров,
Додому хай вертаються живими,
А з дому поведи їх, Боже, знов.

21.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1002633

ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист ли́шить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245

ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ

( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )

Такий ще юний, та поліг,
Поліг в бою́ за Україну,
Любов до неньки він беріг
Й беріг він мову солов’їну.

Він став на захист без вагань,
Та повернувся в домовині,
Зазнав і болю і страждань…
Тепер в землиці у хатині.

Йому би жити й розквітать,
Йому б Вкраїну підіймати…
В могилі мусить вже лежать
І сло́ва більше не сказати.

Чорніє мати у сльозах
І ледве дух вже переводить,
Його ж носила на руках –
Тепер в риданні ру́ки зводить.

І не пове́рне до життя –
Молитва й сльози тут безсилі,
В життя нема вже вороття,
Хоч не були́ літа́ на схилі.

Михайло за Вкраїну ліг,
За нас, за край наш, і за мову,
На жаль, він вижити не зміг,
Й не заведе́ ні з ким розмову.

20.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023