ЗАБРАНО ЖИТТЯ

( В знак світлої пам’яті полеглого героя односельчанина Руслана Квецка )

Ось знову забрано життя,
Потвора свічку загасила,
У грудях тиша, без биття,
Його орда вже зупинила.

Ось знову забрано життя
В односельчанина Русла́на,
І знову сліз у нас лиття,
Довічна у родини рана.

Ось знову забрано життя,
Щоб вижив – шансу не лишили,
Ординське чинить так сміття –
Бездушно знищили, убили.

Ось знову забрано життя
У молодого патріота,
Родині щирі співчуття,
Герою в рай тепер ворота.

Ось знову забрано життя,
Селом вже більше не пройде́ться,
Обірвано земне буття,
Не скаже слів, не відізве́ться.

Ось знову забрано життя,
Вернув додому в домовині,
Немає вже серцебиття…
В домівці вічній, у хатині.

Ось знову забрано життя,
Йому б ще жити й працювати,
Та вже немає вороття
Й тепер в землі сирій лежати.

19.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

СУЦІЛЬНІ ПИТАННЯ

Чи Україна вже не Україна?
Чи націю вкраїнцями не звуть?
Чи мова в нас уже не солов’їна?
Чи в Україні українці не живуть?

Чи в нас нема вкраїнської культури?
Чи пісня українська не звучить?
Чи хто ми є – у світі вже забули?
Чи неньку перестали ми любить?

Чи слово українське в нас не лине?
Чи вишиванки в нас уже катма́?
Чи нарід за Вкраїну в нас не гине?
Чи сво́го вже нічо́го в нас нема?

Чи в нас нема соборної держави?
Чи символи державні вже не ті?
Чи ми не кажем: «УКРАЇНІ СЛАВА!»?
Чи хліб і зе́млі в нас не золоті?

Чи звичаїв свої́х ми відцурались?
Чи ми зреклись вкраїнського всього́?
Чи ми чужим на вірність присягались?
Чого́ так з нами? Поясніть. Чого́?

Чи наша вже земля не українська?
Чи символів вкраїнських в нас нема?
Чи може Україна вже жидівська?
За що вони так з нами усіма?

Чи в нас нема обрядів споконвічних?
Чи нехтуєм традиціями ми?
За що над нами глум оцей публічний?
Чи перестали бути ми людьми?

Чому́? Скажіть! Чому́ це допустили?
Чому́ нас топчуть із усіх боків?
Чи не вкраїнці на землі́ цій жи́ли
Впродовж усіх століть, усіх віків?
16.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001204

ПОДЯКА ЗА НІЧ БЕЗ ТРИВОГИ

Я дякую, Боже, за ніч і світання,
За те, що поміг ти здійсни́ти бажання –
У тиші проснулась, не бу́ло тривоги,
Хай ворог забуде до нас всі дороги.

Я дякую, Боже, за нічку прожиту
Й сльозу від страху́ уночі не пролиту,
Що я не тремтіла, як лист тополиний,
Я дякую щиро, мій Боже єдиний.

Я дякую, Боже, за ніч і світанок,
За те, що зустріла без вибухів ранок,
За те, що вороже сміття не летіло,
Кров в жила не стила і серце не мліло.

Я дякую, Боже, за ніченьку тиху,
Що ти не дозволив в домівку йти ли́ху,
Що мотлоху ти не дозволив летіти
І ще одну нічку дозволив прожити.

Я дякую, Боже, за ніч і світанок,
За те, що зустріла в домівці я ранок,
Ще й день поможи без тривоги прожити,
І в тиші до ніченьки, Боже, дожити.

Я дякую, Боже, за нічку спокійну,
Я руки до тебе знов, Господи, здійму,
Я буду молитись й в молитві благати,
Аби допоміг ти ординців здолати.

Я дякую, Боже, за ніч і світання,
За те, що я в спо́кої бу́ла до рання,
Щоб ранок і день також видався тихим,
Щоб ми не пізнали від ворога ли́ха.

Я дякую, Боже, за нічку спокійну,
Хай пі́дуть від нас уже, Господи, ві́йни,
Хай ворог до нас не вертає ніко́ли
І замість могил хай ростуть матіоли.

30.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001932

НЕ ВГАМУЮТЬСЯ ПОТВОРИ

Не вгамуються потвори,
Злітають бляшанки,
Щоб від них скоріш лишився
Попіл та останки.

Відверни від нас бляшанки
У гниле болото,
Засвіти їм феєрверки
Яскраві, як злото.

Відверни потвор, Всевишній,
Від рідного краю,
На колінах у молитві
Я тебе благаю.

Приземли їх на болоті,
Зроби для них свято,
Не дай лету тій сволоті,
Бо ми ж не у НАТО.

Нас у НАТО ще не взяли,
Й не в Євросоюзі,
Щоб потвори відчували –
Дай їм по заслузі.

Приземли ординський мотлох
Гучно і яскраво,
Ми усі заоплодуєм
Й вигукнемо: «Браво!».

Відверни бляшанки вражі,
Молю тебе, Боже,
Та й зроби їм на болоті
Всім довічне ложе.

Поможи, молю тя, Боже,
МіГи приземлити,
На болоті їхнє ложе –
Там їм і зігнити.

20.01.2024

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1003618

ХАЙ БУДЕ ТЕПЛОЮ ЗИМА

Хай буде теплою зима,
Нехай у душах не хурделить,
Нехай закінчиться війна,
Нам МИР Госпо́дь нехай просте́лить.

Хай буде теплою зима –
Ми дуже цьо́го потребуєм,
Бо ми з героями всіма,
Нам ПЕРЕМОГУ всі гаптуєм.

Хай буде теплою зима –
Тепло́ героям нашим треба,
Хай щезне ворог, як чума,
Ми ру́ки зводимо до неба.

Хай буде теплою зима,
Хай холод й в думці не вирує,
І з зрадників зійде́ пітьма́…
Нехай Всевишній нас почує.

Хай буде теплою зима –
В окопах холод дошкуляє,
Бо ж обігріву там нема,
Молитва наша зігріває.

Хай буде теплою зима,
Захисникам хай бу́де те́пло,
Нехай не грає нам сурма́,
Нехай у нас минеться пекло.

26.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004134

НЕХАЙ У НАС ПАНУЄ ТИША

Нехай у нас панує тиша,
Хай ворог в засвіти піде́,
Хай нас наза́вжди він залишить
І там хай втіху віднайде́.

Хай зазвучать у нас сигнали
Про ПЕРЕМОГУ нашу й МИР,
Щоб ми почули всі фанфари,
Щоб в вічність вже пішов упир.

Нехай яскраві феєрверки
Розсіють в небі упирі,
Впаду́ть палаючі цукерки
Й зберу́ть їх кляті москалі.

Хай за́вжди в нас панує спокій,
Аби не бу́ло в нас війни́,
Бої́ закі́нчились жорстокі
Й сліду́ не було сатани.

Нехай у нас не гинуть діти,
Хай не лягає неньки цвіт,
Аби нам з горя не чорніти
І пробудивсь нарешті світ.

Хай щезне вся ворожа сила
З святої нашої землі́,
Щоб нас Пречиста захистила
Й тримав нас Ангел на крилі.

18.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1003455

НЕМА СПОКОЮ

Нема споко́ю, Господи, нема,
Нас клятий ворог знову атакує,
Це гірше, ніж смертельная чума,
Бо захисту від ворога бракує.

Нема споко́ю знову цілу ніч,
Атака за атакою ворожа,
Летять на нас бляшанки зі всібіч…
За що ж бо нам така вже кара Божа?

В нас вибухи лунають раз-у-раз,
Й нема куди від ворога сховатись,
Бо далі сатана віддав наказ,
Й доводиться у го́рі нам купатись.

Лишається столиця, як мішень,
І саме на мішені, мов десятка,
За це не бу́де ворогу проще́нь –
Велика надто вже від кро́ві латка.

Потвора не вгамується ніяк,
З боло́та все бляшанки запускає,
Робити це, напрочуд, він мастак…
Ні кра́ю, ні кінця біді немає.

Нема споко́ю, зовсім бо нема,
Атаки, небезпека, руйнування.
В страху́ нас ворог вже давно трима…
Щоб вижити – єдинеє бажання.

25.11.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1003875

ПІД ЗВУКИ КАНОНАДИ

Під звуки канонади народжуються діти,
Під звуки канонади в печі́ печеться хліб,
Під звуки канонади голівки хилять квіти,
Під звуки канонади прожито безліч діб.

Під звуки канонади дзвенять стрімкі пото́ки,
Під звуки канонади здригається земля,
Під звуки канонади – у сховищах уроки,
Під звуки канонади ридає немовля.

Під звуки канонади в нас пишуться поло́тна,
Під звуки канонади злітає пісня ввись,
Під звуки канонади на стан лягає нота,
Під звуки канонади за руки ми взяли́сь.

Під звуки канонади в молитві зводим ру́ки,
Під звуки канонади поезія звучить,
Під звуки канонади рве серце від розпуки,
Під звуки канонади продовжуємо жить.

Під звуки канонади цвіте калина в лузі,
Під звуки канонади цвіте блакитно льон,
Під звуки канонади ми всі в журбі і тузі,
Під звуки канонади беру́ть бійців в полон.

Під звуки канонади звучить в нас солов’їна,
Під звуки канонади приборкують вогонь,
Під звуки канонади не кане Україна,
Під звуки канонади синів хороним й донь.

Під звуки канонади звучить вкраїнський славень,
Під звуки канонади в руках тримаєм стяг,
Під звуки канонади звучить: «ВКРАЇНІ СЛАВА!»,
Під звуки канонади сягаємо звитяг.

Під звуки канонади гаптуєм ПЕРЕМОГУ,
Під звуки канонади – у нас незламний дух,
Під звуки канонади ми дякуємо Богу,
Під звуки канонади патріотизм не вщух.

23.11.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 999287

ЖУРБОЮ ОПОВИТІ

Журбою оповитий не один,
Ми ворогу не будемо прощати,
Поліг за Україну батько й син,
Чорніє з горя і дружина й мати.

Поліг за Україну батько й син,
І серце рветься в шмаття від розпуки,
Життя стає гірке, немов полин,
Від вічної болючої розлуки.

Життя стає гірке, немов полин,
Не можна вже його підсолодити,
Хоч навіть і мине років той плин,
В сльозах ми руки бу́демо зводи́ти.

Хоч навіть і мине років той плин,
Але відлуння горя не минеться,
Не змеле смуток і життєвий млин,
То ж жити з ним довічно доведе́ться.

Не змеле смуток і життєвий млин,
В життєвій чаші буде біль наза́вжди,
Лиш очі споглядатимуть з світлин,
Хоч він живим усім всміхатись мав би.

Лиш очі споглядатимуть з світлин,
І ні до ко́го вже не скаже сло́ва,
Так без упину йтиме часоплин,
Завершена наза́вжди вся промова.

19.11.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 999354

НЕХАЙ ГОСПОДЬ БЛАГОСЛОВИТЬ

Нехай Госпо́дь благословить
На день спокійний Україну,
А горе й лихо хай приспить
І збереже нам солов’їну.

Нехай Госпо́дь благословить
І подарує всюди тишу,
Щоб сліз нам більше вже не лить,
Благать про це я не поли́шу.

Нехай Госпо́дь благословить
На нашу скору ПЕРЕМОГУ,
Щоб нам під мирним небом жить
Й забуть наза́вжди про тривогу.

Нехай Госпо́дь благословить
Й наза́вжди спокій подарує,
Хай нас вже більше не болить,
І лихоліття не вирує.

Нехай Госпо́дь благословить,
Щоб ми не знали бід-печалі,
Щоб ми могли без горя жить
Й не бу́ли болісні скрижалі.

Нехай Госпо́дь благословить
На радість, щастя, спокій, втіху,
Щоб більше крівцю нам не лить,
Щоб заливалися від сміху.

Нехай Госпо́дь благословить
І родить хліб святий, пшеницю,
Весела пісня хай дзвенить,
Й героям не лягать в землицю.

12.11.2023р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023