Застеляйте ліжко
Якщо хочете змінити світ,
застеліть спочатку ліжко.
знайдіть когось, хто допоможе вам гребти.
оцінюйте людей за силою їхнього духу, а не за розміром їхніх ластів.
не переймайтесь тим, що були “цукровим печивом”, і продовжуйте рухатися вперед.
не бійтеся потрапити на “Арену”.
іноді вам потрібно буде долати перешкоди головою вперед.
не бійтеся акул.
показуйте себе з найкращого боку.
співайте, навіть коли стоїте по вуха в багнюці.
ніколи не бийте у дзвін

Єнемія не протиставляє себе людям, не порівнює, а просто вписує себе в картину життя.
Кожен з нас має свій Єрусалим, свій дух, і мати навколо нього стіну, щоб захищати його і ворота для комунікації, золоті ворота.
Деколи ми думаємо, що деякі речі в житті хочуть нас знищити, але ці речі для того, щоб нас сформувати.
Відстань та час для Бога не існує.
Чим більша аудиторія – тим загальніша проповідь, чим менша – тим конкретніша.
Деколи форма вбиває суть, але суть має мати форму.

Знання дають простір. Простір для руху, для дій.

Балюк:
Якщо людина змінюється якісно, то все навколо змінюється автоматично.
Сієте багато – жмете мало, чому? Бо треба змінити якість.

Кожен має багаття в середині себе, і наскільки вправно він за ним доглядає та як часто підкидає туди дрова – залежить тільки від нього. І чим більше багаття – тим більше можна ділитись теплом та підпалювати спопелілих.

Мудрий бере від ворога більше, ніж дурний від друга. (“Гонка”)

Мудрий бере від ворога більше, ніж дурний від друга. (“Гонка”)

З’їжджаю з глузду, не знаю що робити,
Я так тебе кохаю, хотів життя разом прожити.
Я просто тлію.

Ми живемо в абсурдному світі.
Людина – водночас найрозумніша та найдурніша істота на планеті. Яка створює неймовірні речі, але при цьому ж нищить свій дім, в якому живе – Землю.
Слова мають велику силу та здатність матеріалізуватись, але водночас втрачають свій сенс при зміні обставин.
Щоби жити мирно потрібно воювати.

Досконалості немає меж,
До ідеалу ніхто не дійте, і я теж.
Немає виключень із законів природи,
Не втрачайте жодної можливості, жодної нагоди

Стати хоч трішки кращим,
зробити комусь приємно,
Від цього ти не станеш вищим,
Але так хоч не проживеш день даремно.

Буденність складає наше життя
Існує тільки мить, в якій ти зараз є,
Все решта або минуло, або мине,
Щодень унікальний і не знає вороття.

Тому бери все, що твоє,
Що до душі піснею лине.
Що серце тобі палко гріє,
І лікує пропечені рани.

Бо життя таке коротке, немає часу озиратись.
Вставай, іди займатись і кохатись.