НЕСКОРЕНО СТОЇТЬ

А він неско́рено стоїь,
Він тут незламно нас вартує,
Бо бачить віху всіх жахіть,
І плач і стогін добре чує.

У нього лютий звір стріляв,
Бої́ точилися навко́ло,
Та він неско́рено стояв
Й казав напевно: «Згинь, потворо!»

Він ще колись пророкував,
Бо сам пройшов страшні знущання,
І за Вкраїну вболівав,
Пізнав за це в sибір вигна́ння.

Він тут стояв й на все дививсь,
Молив-благав за Україну,
Та ворогам він не скоривсь,
Не зрадив неньку й солов’їну.

Він тут, славетний наш Кобзар,
Його слова́ – це сильна зброя,
Пізнав ворожий він удар,
Бо в серці й слові правда сво́я.

Він тут неско́рено стоїть
І серце рве за Бородянку,
Не впав від тих усіх страхіть
І просто́яв аж до останку.

Стоїть й стоятиме віки,
Під обстрілом зумів вціліти,
Його слова́, його думки́…
І Україні-неньці жити!

10.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 976538

«ВІТАННЯ» ВІД ПОТВОР

«Вітають» Шевченка потвори,
Повітряні цілі нам шлють,
Від них лиш смакуємо горе,
Та дух український не вб’ють.

«Вітають» Шевченка р@schиsти,
На неньку атакою йдуть,
Це – їхнє «вітання врочисте»,
Усюди ті вибухи чуть.

«Вітають» Шевченка, вітають,
Приліт за прильотом у нас,
«Салюти» в повітрі лунають,
Та дух наш незламний не згас.

«Вітають» Шевченка убивці,
Щоб він на Чернечій почув,
Життя забирають паршивці.
Убивця ввесь світ сколихнув.

«Вітають» Шевченка зі зброї,
Вітають пророка з ракет,
Йде стогін землиці святої,
Із вибухів склали букет.

«Вітають» Шевченка ординці –
Це все, на що здатні вони,
Не падають духом вкраїнці,
Які у обіймах війни́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 976450

Його «Садок вишневий коло хати»
Той «Заповіт» де є Дніпро і кручі
Це ті вірші, які не треба забувати
Хоч в них й рядкі для серця є болючі

Він научав, попереджав своїми творами
Стільки подій із тих писань здійснилося
Він українців називав нескореними
Й до цих часів усе так і лишилося

Тарас Шевченко - постать крізь століття!
Борець за Волю й українську мову
У спадок залишив нам розмаїття
Своїх картин думок і творів

Сьогодні всі його звертання до народу
Близькими стали навіть тим хто із даля
І знають всі тепер із заходу до сходу
Величного пророка Кобзаря!

Духовний батько нашого народу
Герой! Національний символ для всіх нас!
Повстали ми за Незалежність та Свободу
Як заповів колись славетний наш Тарас!

Автор: Лілія Ходус

Легендарний воїн відлетів у вічність
Був добровольцем, Герой України!
Поліг у бою славний воїн Да Вінчі
Загинув під Бахмутом за Батьківщину!

Спочивай із миром хоробра Людина
Янгол - охоронець ти тепер усім
Ніколи не пробачить твоя Україна!
Що тобі навічно тепер 27…🕯️

Автор: Лілія Ходус

Тарас Григорович Шевченко є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...

Тарас у наших серцях живий!

Як була я ще маленька,
І в дитячий садочок ходила,
З мамою своєю рідненькою,
Тарасові віршики вчила.

Відчувала його душу,
Плакала, раділа,
У його віршах було чутно,
Як у нього се́рденько боліло.

Поет писав на різні теми,
Вірші, оповідання і гарні поеми,
Про свою матінку й родину,
Про рідну зе́млю й Батьківщину.

Любив нашу чарівну природу,
Описував її неймовірну вроду,
Згадував прекрасні почуття до жінки,
Писав з любов'ю всі свої сторінки.

Наший митець - Прометей свого народу,
Борець за правду, за нашу свободу,
Його завжди хвилювала людська доля:
"Не вмирає душа наша, Не вмирає воля!"

У нашого поета Тараса Шевченка,
Була справжня любов до Оксани Коваленко,
Та пан розлучив їх, не дав одружитись,
Так і залишилося одне серце битись...

Піднімусь думками на Тарасову гору,
Помолюся за батька нашого народу,
"Реве та стогне Дніпр широкий!"
На Вкраїні милій ти не одинокий.

06.03.2023. С.М. Онисенко

(Світлина з мережі Інтернет)

Тарас Шевченко, Леся Українка,
Іван Франко і їхня мелодійна збірка,
Григорій Сковорода, Павло Тичина,
Любили всім серцем свою Україну,
Її мову солов'їну завжди шанували,
Історію народу поважали і знали.
Олександр Довженко, Василь Симоненко,
Михайло Коцюбинський, Микола Руденко...
Вони відомі, їхні твори вічні,
На різні теми, різноманітні і магічні.
Повісті, байки, оповідання,
Цікаві казки, романи про кохання,
Ми відчуваємо їхню радість, біль,
Емоції письменника, його страждання...
Коли світе сонечко, йде дощ чи заметіль,
Ми їх не забудемо - це наше завдання!

03.03.2023. С.М. Онисенко

ПІШОВ З ЖИТТЯ
( Світлій пам’яті Дмитра Павличка )

Пішов з життя, та залиши́всь в серцях,
Поет, людина, патріот країни,
У нього правда бу́ла на вустах,
Був гідним сином неньки-України.

Зали́шив нам свої́ «ДВА КОЛЬОРИ́»,
Які звучать не тільки в Україні,
Про них нам шелестять і явори́,
Звучать вони на мові солов’їній.

Пішов з життя… Він з гідністю пішов,
Сліди його видніються усюди,
Мав при житті повагу і любов,
За вчинки й слово цінували люди.

Зали́шив по собі́ доробок-скарб,
Який роками він творив душею,
Додав туди відтінків різних фарб,
Та сам уже стоїть він за межею.

Пішов з життя, та в пам’яті лиши́всь,
Стежки́ його не стануть чагарями,
Із усіма наза́вжди він простивсь
Й ніко́ли не пройде́ться поміж нами.

Пішов з життя… у засвіти пішов,
Пройшов він на землі свої́ дороги,
Дмитро Павличко в вічність відійшов,
А тут лишив доробок і пороги.

30.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 972413

ЛЕСІ УКРАЇНЦІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Була ти сильною і духом і думками,
Любила Україну над усе,
Мережила життя своє словами,
Не знала, що звеличить, піднесе.

Дивлюся, думаю, не можу я збагнути,
Де сили брала ти впродовж років,
Якою сильною все ж може жінка бути!..
Як підібрать для тебе влучних слів?

Твоя поезія – душі твоєї струни,
Жага в ній незбагненна до життя,
І кожен вірш – це золотії руни,
Глибин душі твоєї відчуття.

Всі вірші-перли сипала душею,
І кожен з них – це серця твого скарб,
А для Вкраїни стала ти зорею,
В поезію додала різних фарб.

В твоєму серці те, що не згасає,
І саме в цьому схожість наша є,
Життя по-всякому із русла вибиває,
Та сила духу віри додає.

Для мене ти – нескореності приклад,
Любові до Вкраїни і життя.
Ніколи плакати і скиглити не звикла,
І в мене сліз також нема лиття.

09.07.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 955114