СУЦІЛЬНІ ПИТАННЯ

Чи Україна вже не Україна?
Чи націю вкраїнцями не звуть?
Чи мова в нас уже не солов’їна?
Чи в Україні українці не живуть?

Чи в нас нема вкраїнської культури?
Чи пісня українська не звучить?
Чи хто ми є – у світі вже забули?
Чи неньку перестали ми любить?

Чи слово українське в нас не лине?
Чи вишиванки в нас уже катма́?
Чи нарід за Вкраїну в нас не гине?
Чи сво́го вже нічо́го в нас нема?

Чи в нас нема соборної держави?
Чи символи державні вже не ті?
Чи ми не кажем: «УКРАЇНІ СЛАВА!»?
Чи хліб і зе́млі в нас не золоті?

Чи звичаїв свої́х ми відцурались?
Чи ми зреклись вкраїнського всього́?
Чи ми чужим на вірність присягались?
Чого́ так з нами? Поясніть. Чого́?

Чи наша вже земля не українська?
Чи символів вкраїнських в нас нема?
Чи може Україна вже жидівська?
За що вони так з нами усіма?

Чи в нас нема обрядів споконвічних?
Чи нехтуєм традиціями ми?
За що над нами глум оцей публічний?
Чи перестали бути ми людьми?

Чому́? Скажіть! Чому́ це допустили?
Чому́ нас топчуть із усіх боків?
Чи не вкраїнці на землі́ цій жи́ли
Впродовж усіх століть, усіх віків?

16.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001204

ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ?

Чи УКРАЇНУ перейменували,
Що нам менору вже подарували?
То ж на МАЙДАНІ вже горить яскраво,
Але не пише: «УКРАЇНІ СЛАВА!».

І в Чернівцях, й в Одесі ясно сві́тить…
На що жидюра в Україні мітить?
Скажіть мені навіщо це й для чо́го?
Чи стало їм вже мало кра́ю сво́го?

За що таке знущання вже над нами?
За що цей глум і ці бруднії плями?
Невже керовник вже не пам’ятає,
Яку країну світу представляє?

За що цей глум над нами, українці?
Невже не ситі горя ми по вінці?
Невже вбивають назву УКРАЇНА
І через це руйнують наші сті́ни?

Чому́? Скажіть! Чи щось не розумію?
Навіщо влаштували цю затію?
Чи нас уже продали з потрохами
Й тепер нас іменують всіх жидами?

Я – УКРАЇНКА й тризуб хочу бачить!
Невже заплющать очі й це пробачать?
Проснись, народе, рідної ВКРАЇНИ –
Забрати хочуть те, що в нас є цінне!

Так ось чому́ кричав: «Ми їх зробили!»…
Жиди Вкраїну вже заполонили,
І ба́йдуже їм наше, УКРАЇНСЬКЕ,
То й пхають нам огидне те чужинське.

В народу наче очі у тумані –
Палахкотить менора на майдані,
Якщо вона вже в серці УКРАЇНИ
Замість хреста й червоної калини.

15.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000910

Коли йде дощ спливає все смiття
та плине потайки до океану,
отак вiйна, чекая небуття,
виносить на поверхню все погане,
або прекрасне в нашiй самотi,
чи пошуках наявного та сенсу,
i поряд з тим, що розтинає серце
знаходить риси вiчної краси.
Бо краще не буває спiвчуття,
що рани гоїть нашого буття.

06.06.25

А ти хочеш дожити до миру?
І не згадувать слово “війна”…
Обійняти рідну людину,
що вернулась із пекла жива…

То притисни руку до серця,
візьми душу свою у кулак,
промовляй: “Моя воля воскресне!
Україна живе!”
Тільки так.
(2023 р.) ©Ірина Вірна

невдовзi почнеться життя –
таке кольорове, барвисте,
веснянки блакитне намисто,
розсипано льодом на шлях,
та ночi холоднi, як зле
та чорне смiття на узбiччi,
Украйна ховає обличчя,
щоб дiти не бачили це
змарнiле дзеркало вiйни
та рани на рiдному полi –
я знаю, що це її доля
до вiку нової весни.

15.04.2023

Я хочу жити у своїй країні,
я хочу бачити свій рід і свій народ,
а не вмиватися слізьми десь на чужині
і говорить: ,, Ich bin, l em, я тот…”
Не хочу блеїть: ,, Proszę pana, dobrze…”
А солов’їно українською співать.
Волію чуть слова:,, Тобі дай боже!”,
просить зозулю віку накувать.
Я хочу бачить немовля в колисці
і по- дитячому щасливим свій народ,
почуть мелодію у тополинім листі,
а не вподібнитись до світових пород.
Я хочу жити у своїй країні,
не у тіні якихось там сторін:
Схід, Захід, десь там Південь, є ще Північ…
Берем з них приклад, хочемо всі змін.
Ми – як те плем’я, ще й безпомічне, незряче:
завжди наосліп вибира вождя.
Не бачим один одного: хто плаче,
а хто регоче без причини і пуття.
Ведуть у світ, показують красиве,
і що розказують – ми віримо всьомУ.
Кудись йдемо, бажання маєм щирі,
та єдність відпровадили в пітьму.…
І доведуть. Кого до чого тільки –
побачимо. Тож поки маєм дух,
ставаймо зрячими, погляньмо, нас є скільки,
виймаймо тОвсті затички із вух.
Не тільки слухаймо, добродії, а й
чуймо,
нехай не вчать нас ні сусіди, ні брати.
Ми – українці! Мову, люд шануймо!
Єднаймося – і досягнем мети!

Кохання, зорі, м’ята, вечорниці,
Під спів трембіти, тиша у саду,
Ах, літо ніжне — казка у пшениці,
Як прекрасні в Україні вечори.

Вишиванки, сміх дівочий, теплі сни,
І стиглі вишні, і дух хліба з печі,
Кохання, зорі, м’ята, вечорниці,
Як прекрасні в Україні вечори.

Як прекрасні в Україні вечори,
Палає захід, грає золото на полі,
І серце б’ється — мов пісні доволі,
Як прекрасні в Україні вечори.

Хай все — лиш сон, хай грає кохання,
Та що тобі — мій порив, мої обійми…
На цім і в іншім світі ще згадаю —
Як прекрасні в Україні вечори.

Хай все — лиш сон, хай грає кохання,
Та що тобі — мій порив, мої обійми…
На цім і в іншім світі ще згадаю —
Як прекрасні в Україні вечори.

Стежечка. заквітчана ромашками,
Біжить далеко так кудись хлібами
І перепілочка, оця маленька пташечка
Своє гніздечко у житах сховала.

Високо в небі ще одна пташина
Ранкової пори отак тріпоче,
Над полечком чудова пісня лине,
Це привітати жайвір усіх хоче.

Іду стежиною тією серед поля,
Музику літа слухаю бентежну.
Земля вкраїнська – моє щастя й доля,
Її люблю всім серцем я безмежно.

2017 р.

-Ой ви хлопці – добровольці
Якого ви роду ?
Що життя свої віддали
За нашу свободу.
-Всі ми діти України:
і сини та дочки.
На жилети проміняли
Вишиті сорочки.
Замість квітів, в руки свої,
Взяли автомати,
Щоби вправну відсіч дати
Й ворога прогнати.
Щоби нашу рідну землю
Більше не топтали,
Щоби наші любі діти
Горя не зазнали,
Щоб зозуля закувала,
Зацвіла калина.
Й в ласці Божій красувалась
Вільна Україна.

Журналісти, журналісти,
Телеведучі й воєнкори,
Газетярі в селищі й місті
Інформаційний фронт тримають вкотре.

Щоб дізнавалися новини
Усі правдиві люди наші
Та вірили всі українці –
Вкраїну не здолає раша.

А нині свято професійне
Медійники всі відзначають,
Хай друзі вам плече надійне
В скрутну хвилину підставляють.

Щоби творилося й любилось
І легко від душі писалось.
Міцне здоров”я прибавлялось
Та завжди ви були щасливі.

2024 р.