Вітер в степу розвиває сорочку.
Ти стоїш, не вірячи, мовчки.
За спиною срібна шабля блищить
В синім небі білий голуб летить.
Вкотре настав злий, темний час,
Ніхто не врятує дім, окрім нас.
Забили литаври, час йти до бою
За родину, Батьківщину і волю.

Батьківська земля – наш оберіг,
Волі крила закриють від бід.
Ніхто не загарбає рідних доріг,
Від зла і болю не лишиться слід.

Синєє небо світить зорями,
В серці слова, сказані матерями.
Батьківська любов у серці живе,
Все не постійне, а це не спливе.
Хмари впустили промінчики сонця,
Вдома чекають рідні коло віконця.
Б’є серце груди, час йти до бою,
Щоб не зосталось життя за імлою.

Отча хата завжди буде чекати,
Як рідна мати свого дитя.
Вона благає її не забувати,
Від неї почалось твоє життя.
Самотні мальви прихилились до землі,
Вони сумують за тобою,
Розцвівши пишно навесні,
Наповнились любов’ю та журбою.
Гніздо лелече ще не опустіло.
Сім’я лелек — єдина матері відрада.
Серце старенькій від болю защеміло,
Та не зневірилось тебе ще виглядати.
Поки не пізно, навідайся до неї,
Не відцурайся любої хатини.
Привітайся з рідною землею,
Ще раз поглянь в материнські очі сині.
У пам’яті твоїй залишиться домівка рідна,
Лелечий клекіт, цвіт рожевих мальв.
І материнська душа мудра й світла,
Ще вигляне голубкою із далі.
25.09.2018

Не відцураюсь Роду й Батьківщини,
в якій я народилась та живу.
Додому птахом із чужих країв прилину,
бо тут я пам’ять свою бережу.
Ніхто не зможе подолати мій народ,
який століттями виборював свободу.
Підіймаючи знамена та клейноди,
йшов у бій, ворогів долаючи в походах.
Було все: поразки й перемоги;
знищували віру, мову і культуру.
Та кожен раз ми знаходили дорогу
з ненависних залізних мурів.
Історія таврована болем і кров’ю,
жага до волі закладена у генетичних кодах.
Шаблями двоголового орла обезголовим.
Ми вистоїмо у будь-яких незгодах!
24.02.2024

О, Батьківщино моя, Україно мила,
Ти, де ріки співають, мов дівчата в полях.
Твої лани золоті, мов мрія весняна,
В тобі живе моя доля, моя країна.

Ти, народ вольний, мудрий та сильний,
Серця твоїх синів горять як вогонь.
Із глибин душі твоєї виринає краса,
Яка в серцях людей завжди залиша.

Твоя природа, неповторна у світі,
Мов картина велична, таємнича і міцна.
Гори твої стоять, як стражі в безодні,
А степи та ліси — мов різнокольорові килими.

Ти, Батьківщино, де солов’ї співають,
Де поля хвилюються вітром небесним.
Твоя краса, мов сонце на зоряному небі,
Таємнича, дивовижна, ніжна і велика.

І хочемо ми завжди залишатись тут,
Де наша доля з корінням зростає.
Батьківщино моя, Україно мила,
Твоє ім’я в серці моїм завжди звучатиме.

• Твір:

  Ні, я ненавиджу війну, -
  Худий я мир більше бажаю.
  Та як воює вся країна
  У мене заздрість викликає.

  Не бачу я війскових дій -
  Сиджу в глибокому тилу,
  Але щоденно відчуваю,
  Як воїни всіх бережуть.

  Своєю єдністю, завзяттям,
  Сміливістю, вмінням своїм
  Вони понизити по рангу
  Російську армію змогли.

  А подивитесь на парламент, -
  Без опозиції живе.
  Що той парламент - опозиція?
  Вже не знайти її ніде.
  Єдині всі в своїх бажаннях:
  «Країну треба рятувати!
  Вже після перемоги ми
  Почнемо знов дискутувати!»

  А армія чиновників,
  Все більше заздрість розбира.
  Всі розуміють, що потрібно,
  Щоб подолати ворога.
  Немає паніки у них,
  Усі в бою цілодобово.
  Вони безпеку контролюють,
  І як працює тил для фронту.

  Я підлабузництво засуджую,
  І раболепство не терплю,
  Але що Президент - Зеленський, -
  Заздрість пробуджує мою.
  Патріотизмом він своїм
  Підняти дух зумів країні,
  Весь світ примусив ворошутись
  Заради миру в Україні.

  Айтішники в війну включились -
  Всі громлять сайти ворогА .
  Від неприкритої брехні
  Простих «лікують» росіян.

  І журналісти вже не б’ються
  Зараз за новий матеріал,
  Єдність свою всім демонструють,
  Спокій надаючи словам.

  А лікарі - святі то люди, -
  Рятують світ без відпочинку -
  Поранених, інфарктників,
  Вагітних без зупинки…

  І волонтери всіх професій
  Об’єкти заздрості моєї.
  Душевністю світ зігріваєте,
  З війною боретесь душею.

  Хто протестує в окупації,
  Виказуючи це ворогу,
  І хто, ховаючись в підвалах,
  Сидить на лінії вогню,
  Вони всі теж безцінний вклад
  До перемоги роблять -
  Не здаючись і не вітаючи
  На радість ворогу.

  Заздрю тому, що в Україні
  Велика армія людей,
  Що кожен день простими діями
  Виборює мир для себе.

  Так! Україна вся єдина -
  Воює як одна сім’я!!
  Заздрю собі я нескінченно,
  Що Батьківщина це моя!!!