Що нам Росія лютий ворог,
Ми протягом років відчули.
Її розбійницьку натуру
І хижі звички не забули.

Не думав я, що доведеться
Мені про неї ще писати.
Її звіряча поведінка
Примушує все ж не мовчати.

Ніколи не дружили з нею,
В підлеглості перебували,
Її зухвалую зневагу
Щораз на собі відчували.

Зросла вона уся на крові,
На гнобленні чужих народів.
Проте чомусь не пам’ятала,
Що людям зло вчиняти годі.

Як снігова гірська лавина
Все на своїм шляху змітає,
Так і злочинная Росія
Свою жорстокість проявляє.

Війну ганебну розв’язала,
Людей, дітей малих вбиває,
Руйнує все, що тільки бачить,
Пустелю всюди залишає.

Грабіж, насильство і безправ’я
Вона принесла із собою
У мирний край благословенний,
Тепер охоплений війною.

Так платимо ми за свободу,
За право самостійно жити,
За право вчитись, веселитись,
За право милих нам любити.

Розплати час не забариться.
Росії слід не забувати,
За всю нанесену нам шкоду
Прийдеться їй відповідати.

Я запевняю, день настане,
Коли хребет ми їй зламаєм
І за усі злочинні дії
Її належно покараєм.

За все прийдеться відповісти:
За згублені людськії долі
І за дітей малих невинних,
Скалічених зі злої волі.

Ми звільнимо свої всі землі,
Трудитись будемо завзято,
Нову країну побудуєм,
В ЄС ввійдемо, вступим в НАТО.

Себе відчуємо в безпеці
І міцно станемо на ноги
Утихомирена Росія
Не викликатиме тривоги.

1 липня 2022 р.

Якою не була б війна,
Як не тягнулася б вона,
Ми ворога здолать спроможні,
Тому що ми непереможні.

Та ще й країни всього світу,
Свободи носії, не гніту,
Нам грізну зброю надають,
Відкрити перемозі путь.

І ми злочинних московитів,
Загрозу миру усім світі,
Опалимо війни вогнем
І Путіна не обминем.

Тепер в нас вибору немає,
Нас всіх лише одне чекає:
Усіх злочинців покарать,
Країну із руїн піднять.

Її належно відродити,
В сім’ю народів вільних влити
І разом з ними процвітать
І про своє майбутнє дбать.

2 червня 2022 р.

«ДАРУНКИ» З ОРКОСТАНУ

Приліт сьогодні знову у Дніпрі,
Й по Києву потвори теж гатили…
Вбивають, нищать кляті моsk@лі...
Життям вкраїнці знову заплатили.

Будинки, і лікарні, й гаражі…
Травмовані, убиті… й знову діти…
Не знають вбивці жодної межі́ –
У пеклі їм за це вовік горіти.

Їм треба Україна, та без нас,
Тому́ ракети всюди запускають,
Та вогник віри в нас ще не загас,
Але ж життя потвори забирають.

Будинок чи лікарня – той об’єкт,
Який несе загрозу оркостану?
Відомо, що відсутній інтелект,
Тому́ пускає зброю ту бляшану.

Сьогодні знову Київ і Дніпро,
Херсон, і Миколаїв, й Запоріжжя…
Яке ж бо у потвор гниле нутро…
Куди гати́ть – нема в них роздоріжжя.

Й Одесі дістається від потвор,
І Харківщина має «подарунки»…
Чи матиме завершення терор?
Які у них ще плани й розрахунки?

26.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 984386

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

Коли закі́нчиться війна –
Зійде́ над нами сонце МИРУ,
Про це співатимем в піснях,
І про любов до кра́ю щиру.

Коли закі́нчиться війна
Й ординці щезнуть з України,
То не забудеться ціна
Й зведе́мо знову наші сті́ни.

Коли закі́нчиться війна
Й ординці щезнуть з мо́го кра́ю,
Не при́йдуть більше навіть в снах –
Розквітне ненька. Вірю, знаю.

Коли закі́нчиться війна
Усі пове́рнуть з поля бо́ю,
Навіки щезне сатана
І не тектиме кров рікою.

Коли закі́нчиться війна
Й не будуть більше в нас стріляти,
Не буде в нас орди-лайна,
Й не будуть го́лови складати.

Коли закі́нчиться війна
І будем плакати від щастя,
Ми не забудем імена,
А ворогу за це воздасться.

02.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 984006

ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Чому́ ординець са́ме нас обрав?
Чому́ на нас пішов він із війною?
Чому́ потвора кро́ві зажадав
Й не обійшов Вкраїну стороною?

Чому́ війна? Уже десятий рік…
Десятий рік ми крівцю проливаєм,
Полеглим ми не відаємо лік,
Та стоїмо й себе обороняєм.

Але ж чому́? Чому́ до нас прийшли?
Для чо́го їм рідненька Україна?
Вони давно всі межі перейшли…
Й несе для них загрозу солов’’їна.

Чому́ гнилий ввірвався оркостан
І не дає спокійно людям жити?
Чому́ ввірвався нелюд цей, тиран,
Й доводиться життям за це платити?

Чому́ ніхто його не зупиня?
Чому́ нема управи на потвору?
Від нього лиш погрози і брехня,
Нелічено смертей й людсько́го мору.

Чому́ не схаменеться терорист?
Чому́ ця кара впала на Вкраїну?
До злочинів у нього тільки хист,
Й суцільну робить нелюд цей руїну.

11.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983015

ОРДИНСЬКЕ СМІТТЯ

Усі гуртом кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Жене́м орду, яка до нас прийшла,
Сміливо їм показуєм доро́гу,
Щоб ця потвора з неї не зійшла.

Як йшли до нас – дороги не питали,
Валили ці убивці навпростець,
Вони на нас зненацька так напали,
Та скоро їм прийде́ усім кінець.

Не може це провадитися вічно,
Не може це тривати без кінця,
Пройтись парадом прагнули велично,
Й стирати взя́лись неньку із лиця.

І їх колись зітру́ть, немов в макітрі,
Зітру́ть потвор за це у порошок,
Від них смердить у нашому повітрі,
Отримали ми біль і сильний шок.

Та гам Госпо́дь поможе їм позбутись,
Поможе нам очиститись від них,
Не будемо в ярмі р@schистськім гнутись,
Достатньо ми зазнали горя й лих.

Нам Україна треба без ординців,
Не місце їм на цій святій землі́,
Сміття не буде серед українців,
Наза́вжди згинуть кляті моsk@лі.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982825

В БОЯХ З ОРДОЮ

В боях запеклих з клятою ордою
Ні вдень, ні ніччю спо́кою нема,
За землю ллється кров на полі бо́ю,
Дай Боже, щоб усе це недарма.

Щоб недарма лягали в домовини,
Щоб недарма давали там життя,
Там цвіт найкращий неньки- України,
І там щодня є кровопролиття.

Ніяких правил у орди немає,
Конвенції й угоди не для них,
Катує нечисть, всіх підряд вбиває,
Ніко́ли ми не знали стільки лих.

Страшна орда ввірвалась в Україну,
Летять ракети, дрони, літаки,
Зробили з ра́ю нелюди руїну,
Залито кров’ю поле і стежки́.

Бої́ жорстокі й зовсім не вщухають,
Провадиться у нас брудна війна,
Життя потвори кляті забирають,
Вбиває нас ординець-сатана.

Герої рідну землю захищають,
Її не можем ворогу віддать…
На жаль, в боях і го́лови складають…
Ми будемо їх за́вжди пам’ятать.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982813

ПТАШИНІ СПІВИ І ВІЙНА

Птахи́ співають, та уже не так,
Хоча весна квітує ніжним цвітом,
Велика кількість ордівських атак,
Все всіяно снарядами, як житом.

Постійно ллється пісня голосна́,
Але вона, немов якесь благання,
Та й радість не прино́сить ця весна:
Через війну для багатьо́х – остання.

Але птахи́ продовжують співать,
Про біль і горе співом тим голо́сять,
З людьми вони взяли́ся сумувать,
Й війну закі́нчить Господа так просять.

Цього́річ заспівали в унісон,
Але, на жаль, не радісні ті співи,
Страшна війна ввірва́лась. Це – не сон…
Ворожії рясніють в нас посі́ви.

Птахи́ раділи защораз весні,
Бо ця пора всьому́ життя давала,
Але в цієї – всі жалобні дні,
Й про це пташина кожна заспівала.

Птахи́ співають, та у співах біль,
А цвіт весня́ний і птахі́в не ті́шить,
Бо ворог убиває звідусіль,
Руйнує все і землю нашу мі́сить.

23.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

55

НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ

Не сплять потвори, не дрімають,
Спокіно жити не дають,
А й по Вкраїні гаратають,
Але своє́ вони знайду́ть.

Страшні атаки вже щоночі,
Ні миті тиші вже нема,
Час тягнеться, як поторочі,
В страху́ потвора нас трима.

І безпілотники й ракети,
Біду це все нам додає,
І дронів ще постійні ле́ти,
Та й ворог га́тить ними, б'є.

Не полишають нас потвори,
Ми повернути хочем МИР,
Вони принесли біль і горе,
Усе розрушив в нас упир.

Щодня в могили заганяють,
Ми молим Бога, щоб вберіг,
Усім, чим можуть, нас вбивають…
Перемогти щоб Бог поміг.

На це надії не втрачаєм,
Убивці згинуть, як роса,
Думки́ про це усі плекаєм,
Й війни́ закі́нчиться гроза.

09.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р. ID: 982719

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА

Україна – це Європа,
Й світ давно це визнає́,
Де не буде раschотопа,
Це нам віри додає.

Де не буде вбивців клятих,
Їх в Європу не візьму́ть,
Там не буде раschовати,
В пух і прах нас не зітру́ть.

Європейська ми держава,
Нас підтримує весь світ,
За нас шириться скрізь слава,
Та й лягає неньки цвіт.

Світ дізнався про Вкраїну,
Про незламність й сильний дух,
Чують мову солов’їну,
Яка ріже вбивцям слух.

У нас цінності високі,
Й честь, і совість, і мораль,
Нам потрібна воля й спокій,
Та війна у нас, на жаль.

У Європі Україна,
Європейське нам близьке́,
Європейська ми родина.
Все раschистське нам мерзке́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982727