До чого докотились ми у світі?
Вмирають люди і хворіють діти,
Бідняк на крихту хліба заробляє,
Багач жирує й на Карибах засмагає.

Куди цей світ прямує крок за кроком,
Цунамі,урагани, мор,жорстокість.
Ще скільки має Бог нам шансів дати?
Чи на пряму в лице усе сказати.

Чим стали у житті своїм пишатись?
Що в шати пишні стали убератись,
Коли бажаєм рідним й друзям смерті.
То тут не краще жити,краще вмерти.

Ми цінності свої давно змінили,
Нас золотом задешево купили,
Не цінимо знання,уміння,грацію
Нема майбутнього в такої нації.

Ми вирок підписали не чорнилом,
Згубили самі себе,нема миру.
Слова для всі пусті,що я розказую,
Нам легше всім зробити евтаназію.

Нехай зірки на небі світять у темряві,
Давайте жити в мирі, щасливі й спокійні вдаваймося в плавання.
Рука об руку, у долі спільній ми йдемо,
Сім’я – це опора, у турботах ми не загубимося.

Любов і відданість, що серцем вона вплетена,
В душі мов свічка, вночі яскраво запалена.
Батьки й діти, як крила пташині, сплетені,
У їхній любові сила, що ніколи не згасне.

В родинному колі ми знаходимо тепло й затишок,
У злетах і падіннях, ми завжди поруч в цьому кошику.
Сімейні зв’язки – найвища цінність у житті,
Вони дарують нам силу й віру в майбутнє світле.

Серце, що відкрите до рідних, знаходить спокій,
У невдачах і радостях, ми завжди поруч, як морська хвиля.
Давайте будемо разом, дарувати один одному щастя,
У родинному колі знаходимо справжнє життя блага.

• Твір:

  І темна ніч
  І знову свист на дворі
  Не спиться цій
  Бридкій потворі..

  Летять ракети
  Страшно вдома
  Уже всі сплять
  Але у мати втома..

  Я хочу, вже скоріше миру
  Ми хочемо, всі класну риму
  Але, хто як не ми..
  Уб'є! цю тварину?

  Ми зробимо це разом
  Поки ще не пізно
  А поки запасайся
  Та послухай пісню.

• Твір:

  «Новое счастье!» в Новый год
  Обычно всем желали.
  Нам прежнее б теперь вернуть,
  О нем больше мечтаем.

  Мы пожелания сейчас
  Совсем другие слышим:
  «Выжить!», «Поменьше потерять!»,
  «Родных быстрей увидеть!»

  И «Мира!», «Мира!», «Мира!»,
  «Мира!»,
  «Мира!» - мы все желаем,
  Сколько его не пожелай -
  Нам мира будет мало.

  Мы задохнуться им хотим,
  В нем утонуть желаем…
  Но сквозь войну не виден он -
  В войне мы утопаем.

  Мы прокляли двадцать второй,
  Мы двадцать третий ждём.
  Надеемся, мечтаем все,
  Что миром заживём.

  01-01-2023

• Твір:

  Це зовсім інші відчуття,
  Коли під шкірою війна,
  Коли по жилах вже тече,
  Коли в тобі вона живе.
  Коли вже стрес не викликає
  Бо все всередині звикає.
  Наче імунітет працює,
  Вірус війни той що блокує.
  Коли товстіше стає шкіра,
  І горе менше в ній бʼє діри.
  Коли не аргумент війна -
  Звичайний елемент буття.
  Втрати коли не відчуваєш,
  Тому що вже до них звикаєш.
  Ненависть коли поглинає,
  Собою мрії підміняє.
  Коли прокляття і зловтіха
  Душу твою заводять в лихо.
  І божевілля відчуваєш,
  Бо мир боятись починаєш.
  Це дійсно інші відчуття.
  Та чи насправді це життя?..

  01-07-2023

• Твір:

  Из головы война уходит.
  Все больше заселяет мир,
  Тот, что войною изуродован,
  Реальный тот, что вытеснил.

  В нем чаще смерть жизнью играет,
  Чаще течет горе из глаз.
  В нем каждый день как лотерея,
  В которой выжить - просто шанс.

  В нем те, кто «здесь», и те, кто «там»
  Теряют меж собою связь.
  Слова друг друга понимая,
  Все меньше могут понимать.

  В нем мирно жить не получается,
  В нем ненависть второе я.
  Но он мгновенья порождает,
  В которых нет слова «война»…

  08-07-2023