Прилетів лелека до себе додому,
Дивиться, а гніздечка немає,
Як же тепер йому бідному самому...
А русак все руйнує, ламає...

Дивиться вниз, а там руїни,
Рідне село почорніло,
Немає навіть людської хатини,
І сонечко там вже не гріло...

Та наші птахи не здаються,
Вони сильні і незламні,
Додому лелеки повернуться,
Вони несуть перемогу у весняно́му буя́нні...

І знову зведуть свої гніздечка,
На деревах і даха́х уцілілих будинків,
У людей заб'ються серде́чка,
Закінча́ться бої страшних поєдинків...

І будуть у лелек свої лелеченята,
А в людей народяться манюні-малята,
Запанує весна, сонечком зігріє,
Всю нашу земельку прохолодною росою вмиє...

06.03.2023. С.М. Онисенко

З Тобою, Києве, навік зріднились долі
І в мирний, і в тяжкий воєнний час.
Ти, як і я, все тягнешся до світла, волі.
Хай же ніхто ніколи не розлучить нас!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Так хочу вільного Неба!
Квітучо-красивої весни,
Нам війни, ох як не треба,
Теплом земельку огорни!
Хай все навколо оживе,
Ліси, гаї, глибокі долини,
Озерце і річечка пливе,
У білі сукні одягнуться калини,
Не хочу війни!
В ній гинуть невинні люди,
Хочу вільної весни,
Дихати на повні груди,
Хай земельку нашу
Вкриють запашні первоцвіти,
А солдати проженуть рашу,
Щоб Від страху нам не тремтіти.
П'янким ароматом весна обійме,
Верби розпустять свої зелені віти,
Мамина вишенька в саду зацвіте,
А нашим ворогам у пеклі горіти!

22.02.2023. С.М. Онисенко

Я запалю свічу і Богу помолюся,
Захисникам-Героям я низько поклонюся,
Ви віддаєте на війні свої життя,
За рідну маму, тата, за невинне дитя...

А скільки вже років ллється кров?!
За нашу правду, за нашу любов,
За кожне українське місто і село,
За все, що для нас цінне, за наше тепло...

Я запалю свічу і Богу помолюся,
Обійму калину і до неї притулюся,
Хай повернуться живими всі наші солдати,
До рідної домівки, до тата, до мами...

А ми так хочемо і просимо у Бога,
Щоб настав мир і була Перемога!
Щоб ворог згинув з нашої Землі,
Щоб знову ми раділи як діточки малі!

16.02.2023. С.М. Онисенко

Мальви цвітуть біля хати батьків,
Красою й любов'ю манять додому...
Мальви цвітуть попри біль та війну,
Так мамине серце чекає
дитину.

Чекає з війни, з тяжких бід та боїв,
Виглядає кровинку, свою дочку чи сина.
Не знає та мама, чи син ще живий...
Не бачить, чи донечка спала та їла.

Не має спокою ні серце, ні розум,
Та вірить матуся, що дитина жива.
І скоро, вже скоро прийде перемога
Й додому вернеться найрідніше дитя.

Молиться мама за рідну дитину,
Молімося й ми - за героїв своїх.
Молімося щиро й за Україну,
Щоб в мирі на рідній землі ми жили!