Цінуй миті коли тиша, Коли ти чуєш шум вітрів. Коли в повітрі марить спів І не гулить ракета хижа. Цінуй обійми,теплі руки, Годину сну цінуй і чай. Сумуй за цим усім,скучай. Бо вкрали це усе падлюки.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У країні, де зорі грають в небі, Де вітер несе спів поколінь своїх, Ми мріємо про дивовижний світ, Мир без війни, де любов є керівництво.
На горизонті розцвітає сонце миру, Відблиски його освітлюють кожен шлях. Там, де діти грають в саду без турбот, І серце країни б’ється в ритмі любові.
Відчиніть вікно в душу світу нового, Де варта мудрість, де долоні об’єднують. Приголубити землю, як найкращий дім, Мир без війни, де небеса без хмар.
Людство витирає слізний дощ конфліктів, Бо серце кожного тепер говорить “мир”. Нехай слово “війна” зникне з усіх мов, Величезний альянс добра, де кожен — брат.
Подолаймо розбіжності, як високі гори, Бо в долині є місце для кожної душі. Ми тикаємо килим з єднання ниток, Мир без війни — наша мрія, наша надія.
І нехай символ миру розцвітає в серцях, Мов квітка, що росте у саду без сумнівів. Спростить шлях до щасливого завтра, Бо світ без війни — наша спільна мрія.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Нехай зірки на небі світять у темряві, Давайте жити в мирі, щасливі й спокійні вдаваймося в плавання. Рука об руку, у долі спільній ми йдемо, Сім’я – це опора, у турботах ми не загубимося.
Любов і відданість, що серцем вона вплетена, В душі мов свічка, вночі яскраво запалена. Батьки й діти, як крила пташині, сплетені, У їхній любові сила, що ніколи не згасне.
В родинному колі ми знаходимо тепло й затишок, У злетах і падіннях, ми завжди поруч в цьому кошику. Сімейні зв’язки – найвища цінність у житті, Вони дарують нам силу й віру в майбутнє світле.
Серце, що відкрите до рідних, знаходить спокій, У невдачах і радостях, ми завжди поруч, як морська хвиля. Давайте будемо разом, дарувати один одному щастя, У родинному колі знаходимо справжнє життя блага.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Якби ви знали, добрі люди, Як хочу бачить Україну У повнім розквіті її І щоб тоді лунали всюди Про нашу добрую країну Любові сповнені пісні.
Проте не хочу тільки чути, Що досі є держави злії, Від лиха лютого ще гірш. Приємно було би відчути, Що їх уже, як і Росії, У світі не існує більш.
Позбувшись їх, усі народи Могли б спокійно розвиватись Покращувать добробут свій. Вони не зазнавали б шкоди, Із жахом тим теж не стикались, Який є в час воєнних дій.
Як гарно люди жити стали б, Якби позбулись війн жахливих І мир у світі панував; І діти в радості зростали б Під поглядом батьків щасливих, І Всесвіт тайни розкривав.
Тоді ні бомби, ні снаряди, Ні смертоноснії ракети Не розривали б тишину; І ні фугаснії заряди, Ні мін сюрпризнії касети Не рвали б Землю чарівну.
Без них би люди залишились. Ніхто ніде не міг би чути Страхітливі їх голоси. У тихім небі роздавались Лише святкові салюти І звуки грома в час грози.
20 жовтня 2022 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Це зовсім інші відчуття, Коли під шкірою війна, Коли по жилах вже тече, Коли в тобі вона живе. Коли вже стрес не викликає Бо все всередині звикає. Наче імунітет працює, Вірус війни той що блокує. Коли товстіше стає шкіра, І горе менше в ній бʼє діри. Коли не аргумент війна - Звичайний елемент буття. Втрати коли не відчуваєш, Тому що вже до них звикаєш. Ненависть коли поглинає, Собою мрії підміняє. Коли прокляття і зловтіха Душу твою заводять в лихо. І божевілля відчуваєш, Бо мир боятись починаєш. Це дійсно інші відчуття. Та чи насправді це життя?..
01-07-2023
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська