Вставай народе тверезіти час прийшов, Щоб ворога з зовні перемогти, Потрібно ворога в собі подолати, Вставай народе тверезіти час прийшов.
Вставай народе тверезіти час прийшов, Тверезими очима на світ ти поглянь, На людей, лани, та ріки широкі, Вставай народе тверезіти час прийшов.
Вставай народе тверезіти час прийшов, Невже не знаєш як собі допомогти міг За час цей для всіх важкий час коли гул ракет інші звуки замінив падав, але піднімався знову, Вставай народе тверезіти час прийшов.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Багатостраждальна, волелюбна українська земля Змогла народити й виплекати талановитого поета, Відомого в усьому світі генія, самородка, пророка і вчителя – Ніким неперевершеного Тараса Григоровича Шевченка.
Наш Кобзар й через віки пробуджує українські душі. Закликає до свідомої, безпощадної, визвольної боротьби. Нагадує нам - українцям історію. Повчає через свої вірші. Ненавидить вражу росію, зрадників. Нікому не вибачає ганьби.
Крилаті та віщі слова поета – вічні! Їх не зітре ніхто! Вони – мудрі, справжні, вистраждані, справедливі. Духовність нації та її патріотизм не замінить ніщо. Тарас вірив у нас. Будьмо ж йому вдячні й розсудливі!
Шевченко поглядає на Україну з Дніпрової кручі. Все, про що він попереджав нас, є гіркою правдою. Події, що розгортаються – страшні, небезпечні та гарячі. Для українського народу обертаються слізьми й кривдою.
Талановитий Кобзар народився дев’ятого березня... Щорічно ця дата відзначається в усьому цивілізованому світі. Його вшановують, бо він світовим світочам – рівня. Шкода, що пішов із життя в самому пишному розквіті.
Вже десятого березня люди згадують Тараса в сльозах... Аналізують прожите, радяться з великим пророком. Україна живе – не так, як він мріяв, а тоне в війнах і бідах. Вкотре ворог ходить по ній тяжким, нищівним кроком.
Пророк зміг посіяти в наших душах здорове зерно. Він вірив, що з нього проросте достойний врожай. Справжні українці низько схиляють перед ним чоло. Слава про найкращого нашого поета лине ген за небокрай!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ПатріотичніУкраїна – в лещатах смертоносної війни…
Україна – в лещатах смертоносної війни…
Минають дні. Минають ночі. Під звук тривоги - люта боротьба І Кобзаря слова пророчі Несе нам нинішня доба...
Серця, зрешечені війною - Не в силах горе вже сприймати. Потом, кров'ю і журбою Виборюється Батьківщина-мати.
Україна - в лещатах смертоносної війни... Спинити безумство не можна ніяк. Платять життям доньки й сини. Сіє смерті московський маніяк.
Та прийде день, незнаної досі, краси. Засвітить сонце ясно з поміж хмар. Земля нап'ється чистої роси. Почне свій відлік мирний календар.
І оживе, й розквітне європейська Україна! Навік розірве всі імперські пута І знову буде в ній щасливою людина. Пройде і лихо, і журба, і скрута.
Загояться душевні і тілесні рани. Висохнуть сльози вдів, дітей, батьків і матерів... Ще зацвітуть, як і колись, каштани На тлі жовто-блакитних прапорів.
в буремні часи бракує тих, хто залишився сам собою багато людей приховали справжнє лице за маски так - зручніше заколисати за фальшивою сльозою свої лицемірні, неправдиві та вражі фрески
сьогодні дуже рідко говорять сокровенну правду а все, що - сказане, прикрашають до невпізнання кажуть про добро і співчуття, а заподіюють кривду є люди, які тупо їм вірять від браку розуму чи незнання
в народу зовсім втратили найменшу довіру ті хто веде розкішне, нечесне, подвійне життя сидять на грошових потоках у виокремленому світі безсовісно збагачуються, але - не здатні на каяття
зроблять щось для людей на малесеньку копійку а так розкажуть на камеру, ніби зробили на мільйон з опозицією перед виборцями ведуть якусь бійку а, насправді, формують з нею дружній рубікон
зараз всі дружно вдягнули українські вишиванки одні - з великого патріотизму, інші - з маскування патріотичний одяг в багатьох - для приманки для модного іміджу і всенародного спілкування
а як же ж їм тепер перед народом не маскуватись якщо правду про дикі статки оголити не можна про те, що в позолочених ваннах красиво купатись зрозуміє в час війни пересічна людина не кожна
з'явилося забагато випадкових людей - служак вони за великі гроші й батьків рідних продадуть ой, щось таки з нашим мудрим народом - не так невже для професіоналів і патріотів - закритий путь
країну вбиває та розкрадає три найбільших вороги огидні нелюди - окупанти, зрадники та корупціонери останні дуже знахабніли, але все бачать з неба Боги навіть, в часи війни крадуть та грабують мародери
простий народ - без масок, був та є сам собою тяжко робить, ледь виживає, боронить Україну несправедливість відчуває, бачить та йде до бою й боротиметься проти дикої навали до загину
на зранену землю після перемоги спаде сивий туман тоді українці й взнають, хто, як, коли і чим їх захищав в історії людства завше нещадно викривався обман щоби ніколи ворог, зрадник і злодій Героєм не став
Любіть рідну землю в щасливу годину, А в люту ще більше її любіть. Щедро засійте добра зернину. Шаною до неньки дорогу встеліть.
Любіть Україну! Всім серцем любіть! Душею зрідніться з нею навіки. З колиски нащадкам любов прищепіть. Отчий край буде їм, як ліки.
Любіть українську мову! Вона - життя. Не зраджуйте своє ніде та ніколи. Не буде без неї рідності відчуття. Нікого не врятують чужі видноколи.
Любіть волелюбний, роботящий народ - той, що мудрим, патріотичним зветься. Добивайтесь перемоги, благ і свобод. Він у Вашому серці вдячно озветься.
Любіть свою культуру, танці, пісні... Звичаї поколінь шануйте, примножуйте. Виходьте на світло. Нема правди в тіні. Боротьбою за гідні цінності світ здивуйте.
З весною Тебе, горда й незламна Україно! З омріяною, переможною весною! Затяжною війною цей час нам відміряно, Народом, армією, силою небесною.
З поступом Твоїм грізним й сміливим! З усвідомленням мирного життя на планеті! З характером добрим й благочестивим! Зі стремлінням до волі в достойному злеті!
Зі свіжим, надихаючим Тебе, ковтком повітря! З безстрашною ходою, витримкою в грізнім бою! Відчуваю, як Ти тягнешся до людства й світла. Собою, як щит, захищаєш волю світу, свою і мою.
З весняними барвами Тебе в чутливому серці! З припливом свіжих, ніким незборимих сил! З швидкою перемогою та щастям, подібним веселці! З потужною міцністю відважних, вільних крил!
З весною Тебе, волелюбний український народе! Оскаженілий ворог конає в останніх конвульсіях. Зійшло весняне сонце. Переможний час прийде. Здійсниться все те, що було і є в наших мріях.
Ти вистоїш, нескорена Україно! Вірю... Знаю... Ворог сконає в агонії свого ж власного зла. Я, як і Ти, останнього переможного бою чекаю. Ще розквітнеш, ріднесенька, як досі ніколи й не цвіла.
