У ВИБУХАХ «КУПАЛИСЬ»

Гаратали по столиці
Ці́лу ніч потвори
І без голки вишивали
У небі узори.

Ті узори нас не тішать,
Від них не радієм,
Від тих вибухів й узорів
Тремтимо, сиві́єм.

Ні кінця нема, ні краю,
Ма́буть, і не буде,
Та найгірше, що від цьо́го
У нас гинуть люди.

Полювали цілу нічку
На серце Вкраїни,
Наробили біди́-ли́ха,
Зробили руїни.

Ми не спали, ми молились,
Господа благали,
Чи залишимось живими –
Ми ніхто не знали.

Й знову вибухи лунають
В серці України,
Молим Бога вберегти нас,
Вберегти все цінне.

Ну а цінним для усіх нас
Є життя, звичайно,
Аби пекло це скінчи́лось
Чимскоріш, негайно.

Сильні вибухи усюди
І вночі, і вранці,
Ніяк Київ не полишать
Вбивці-голодранці.

І тривоги, і атаки,
І ракети, й дрони,
Гинуть люди, бо потворам
Нема заборони.

І сховатись толком ні́де…
Дві стіни́ і ванна…
Нас вбиває, спопеляє
Нечисть невблаганна.

На якусь секунду тиша,
І знову тривога…
Аби терням затягнулась
Ворогу доро́га.

29.12.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1005203

БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ

Потвори знову нас атакували,
Влучання є в будинки житлові,
Страху́ і горя люди знов зазнали…
Чи лідери це бачать світові́?

Ніхто убивць чому́сь не зупиняє,
Минула ніч, що принесла́ біду,
Нас ворог атакує, убиває,
І все, як на долоні, на виду.

Найдовша ніч… Вона для нас плачевна,
Столиця знов палала у вогні,
Про спокій думка вже давно непевна,
Щоразу вісті чуємо сумні.

Вогонь, будинки, страх і потерпілі,
Ні кра́ю, ні кінця цьому́ нема,
Летять, влучають в нас ворожі цілі,
Бідою ворог більше обійма́.

Від ворога нам ні́куди сховатись,
Бо ця потвора всюди дістає,
На чудо перестали сподіватись,
А кожна мить зневіру додає.

На Бога залишається надія,
Молитва й сподівання лиш такі,
Бо в ворога надовго ця затія,
А в нас біда і слізоньки гіркі.

22.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1004802

ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Чому́ ординець са́ме нас обрав?
Чому́ на нас пішов він із війною?
Чому́ потвора кро́ві зажадав
Й не обійшов Вкраїну стороною?

Чому́ війна? Уже десятий рік…
Десятий рік ми крівцю проливаєм,
Полеглим ми не відаємо лік,
Та стоїмо й себе обороняєм.

Але ж чому́? Чому́ до нас прийшли?
Для чо́го їм рідненька Україна?
Вони давно всі межі перейшли…
Й несе для них загрозу солов’’їна.

Чому́ гнилий ввірвався оркостан
І не дає спокійно людям жити?
Чому́ ввірвався нелюд цей, тиран,
Й доводиться життям за це платити?

Чому́ ніхто його не зупиня?
Чому́ нема управи на потвору?
Від нього лиш погрози і брехня,
Нелічено смертей й людсько́го мору.

Чому́ не схаменеться терорист?
Чому́ ця кара впала на Вкраїну?
До злочинів у нього тільки хист,
Й суцільну робить нелюд цей руїну.

11.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983015

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА

Україна – це Європа,
Й світ давно це визнає́,
Де не буде раschотопа,
Це нам віри додає.

Де не буде вбивців клятих,
Їх в Європу не візьму́ть,
Там не буде раschовати,
В пух і прах нас не зітру́ть.

Європейська ми держава,
Нас підтримує весь світ,
За нас шириться скрізь слава,
Та й лягає неньки цвіт.

Світ дізнався про Вкраїну,
Про незламність й сильний дух,
Чують мову солов’їну,
Яка ріже вбивцям слух.

У нас цінності високі,
Й честь, і совість, і мораль,
Нам потрібна воля й спокій,
Та війна у нас, на жаль.

У Європі Україна,
Європейське нам близьке́,
Європейська ми родина.
Все раschистське нам мерзке́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982727

ХРИСТОС ВОСКРЕС – ВОСКРЕСНЕ Й УКРАЇНА

Христос воскрес – воскресне й Україна,
Зійде́ на нас Господня благодать,
Звучатиме все мова солов’їна,
Ми будем ПЕРЕМОГУ наближать.

З страшних руїн Вкраїнонька воскресне,
Очиститься від ворога вона,
І горе, мов навесні крига, скресне,
Закі́нчиться жорстока ця війна.

І знову забуяє, як раніше,
Розквітне наша ненька назавжди́,
Благаєм, щоб це сталось чимскоріше,
Щоб більш не куштувати нам біди́.

І щезне вся орда з землі́ святої,
Ми неньку відбудуємо усі,
Лани пшениці будуть золотої,
Буятиме в усій свої́й красі.

Тернистий шлях проходить наша ненька,
Хрести війни́ несе роки́ вона,
І кров’ю обливається серденько,
Бо спалює її страшна війна.

Христос воскрес – воскресне й Україна,
Її Госпо́дь поможе воскреси́ть,
Відновимо зруйнованії сті́ни,
І буде НЕЗАЛЕЖНА вічно жить!

17.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 980478

РУКИ, ЩО ВИБОРЮЮТЬ СВОБОДУ

Ру́ки, що виборюють свободу,
Зброю, що тримають день і ніч,
Біль і гордість нашого народу,
Смерть все зустрічають віч на віч.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Ру́ки болю нашої землі́,
ПЕРЕМОГУ їм у нагороду,
А не піт кровавий на чолі.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Їм би матір й рідних обіймать,
Це життя й коріння родоводу,
Що взяли́ся неньку захищать .

Ру́ки, що виборюють свободу,
Рана України вся на них,
Не дають до нас ординцям ходу,
В багатьох наза́вжди голос стих.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Вік нам тії ру́ки на забуть,
Ру́ки, що позбутись хочуть зброду
Й нас, немов зіницю бережуть.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Золото із ними не зрівнять,
Не зреклися нації і коду,
Їх, немов святиню, цілувать.

21.03.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979549

ЩЕ СКІЛЬКИ?

Ще скільки журавлів забе́ре ця війна?
Журавок скільки не верне́ додому?
Чорніє з горя мама не одна…
Відомо це лиш Господу святому.

Ще скільки пта́шок в вирій полетить,
Та са́ме в той, з якого не вертають?
Чому́ війну нічо́го не приспить?
Журавлики в могилоньки лягають.

Ще скільки нам купатися в сльозах?
Ще скільки нам від вибухів здригатись?
Лишень війна і горе на вустах.
Над нами скільки будуть ще знущатись?

Ще скільки цвіту згине у бою́?
Могил ще скільки виросте, мов квітів,
Коли орди не буде в нас в краю́
Й не будуть гинути невинні діти?

Ще скільки вдів наро́дить ця війна
Й сиріт ще скільки з’явиться усюди?
Ще скільки карбувать нам імена?
Коли в нас МИР і спокій знову буде?

Коли захочуть нам допомогти
Брудну війну наза́вжди закінчи́ти?
Як нам життя й Вкраїну зберегти
Й ціну страшну за це щоб не платити?

01.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978895

ЧОТИРИСТА ДІБ ПЕКЛА

Чотириста, а наче сталось вчора,
Чотириста страшних запеклих днів,
Коли ввірвавсь вже сповна́ потвора,
Й тоді в нас розгорівсь страшенний гнів.

Ввірва́лися потвори в нашу хату,
До то́го – Кримом й Сходом був похід.
Ніко́ли не забудемо ту дату,
І від потвор страшний болючий слід.

Чотириста… число росте щоднини,
Чотириста – це пекла всюди в нас,
Та дев’ять років крівця наша плине,
Жалоби дзво́ни дзвонять раз у раз.

Та на число вкраїнці не зважають,
Бо ворог не дрімає і не спить,
Вкраїну-неньку мужньо захищають
Й благають Бога ворога спини́ть.

У сні страшному нам колись не снилось,
Що кров роками будем проливать,
Та наше людство в пеклі опинилось
Й взяло́сь себе й Вкраїну рятувать.

Чотириста ночей, і днів, і ранків,
Що терорист зміта з лиця землі…
Не лишиться у нас від них останків,
Наві́ки згинуть кляті моsk@лі.

30.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978776

ЯКЩО В СЕЛІ ТВОЄ́МУ НЕ СТРІЛЯЮТЬ

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що в нас війни́ нема,
Не означа, що більше не вбивають…
В обі́йми взя́ла нас усіх пітьма́.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що в нас панує МИР,
Раschиsти нашу неньку спопеляють,
Воює дев’ять років в нас упир.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа – біду можна забуть,
Потво́ри, де лиш можуть, нас сягають,
Й смертельні нам салюти подають.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа – отямилась орда,
Герої наші го́лови складають…
В нас горе, біль, і сльо́зи, і біда.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що спокій вже настав,
Убивці від життя нас визволяють,
Смертельні кри́ла вбивця розпластав.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не значить, що закінчилась війна,
Не значить, що в могили не лягають,
Не значить, що вступився сатана.

22.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977977

ПЛАЧ УКРАЇНИ

В нас плаче Ржищів, плаче Запоріжжя,
І Краматорськ, і Харків, І Херсон…
Не гори це, й не б’ють у їх підніжжя!
Й на жаль, це не страшний наснився сон.

Усюди плач, плач неньки-України…
І Суми, і Одеса, і Дніпро…
Стають щомиті згарища-руїни.
Чому́ в нас біль й не сіється добро?

У жодному кутку нема споко́ю,
Усюди кров, трагедія і біль,
Прийшов раschиsт із клятою війною,
Прийшла гнила смердюча раsch@цвіль.

Людей вбивають всюди щохвилини,
Удари завдають зі всіх усюд,
І згарища, й руїни, й крівця плине,
На кожнім кроці гине неньки люд.

За що ж потвора в нас людей вбиває?
За що він позбавляє їх життя?
Коли Госпо́дь за це їх покарає?
Коли зупи́нить кровопролиття?

Нема безпеки в жодному куточку,
Бо всюди доліта ракета й дрон,
Вдаряє й по дитячому садочку…
Коли ж прийде́ усім убивцям скон?

За що ж потвори чинять так із нами?
За що стирають нас з лиця землі́?
Цвинтарі повні доньками й синами…
Життя усіх лишають моsk@лі.

23.03.2023.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977957