Засівають поле хлібороби…
Хоч гримлять гранати, кулі дроби…
Бо непереможні, нездоланні!
Засівають хлібом поле зрання…

Бо ці руки в золоті колосся,
Можуть пестити дітей волосся…
Можуть Землю рідну обійняти.
Виглядає з лану стара мати…

Славні предки духом укріпили!
У нащадків їхня воля й сила!
Нездоланні та непереможні!
Забуяють хлібом поля "вольні"…

Задивлялася так пильно на пшеницю,
Йшла по полю молода вдовиця…
Хай колоситься, нехай буяє,
Його погляд знову пригадає.
Надія Холод (ND)

Прощай Росія непомита!
Ти кров’ю вся уже облита!
В проклятті житимуть всі діти!
Прощай Росія непомита!

Залишилась ти з мавзолеєм,
Хай надихає тебе Ленін…
Нехай комуна сіро-чорна
Тебе охороняє сповна!

Тепер сибірські всі простори,
Усі багатства: ріки, гори…
Китаю будеш віддавати,
Тебе у рабстві буде мати!

Горітиме у тебе шкура!
За братовбивство – куля "дура".
Владики карми все згадають,
За душогубство покарають!

Уже ти вся оскаженіла!
Ти не злетиш! Відсутні крила!
Ти ідола собі створила!
Тепер жди пекло! Ти ж просила!!!

Надія Холод (ND)

Чи душа геть зачерствіла…
Вже волосся посивіло…
Люди на людей не схожі:
Кругом морок, пітьма, сльози…
На одному боці бомби,
Вирви, міни, катакомби…
Скрегіт куль, кров пахне різко!
Де межа життя!? Навіщо!?
Інший бік: кацапський, сірий…
Поліцай оскаженілий!
Поливає міста градом,
Підло бреше, нутро гада!
Третій вимір єврозона,
Тут надійна охорона.
Ситі люди та багаті…
Підіймають десь плакати…
А четверта сторона
Робить ставки торгаша.
Вміє карти помішати,
Вигідно усе продати…
Дивний, давній, східний Світ…
Аравійський переліт.
Поділились люди Миру
На чотири різні цілі:
Хтось живе, хтось виживає…
Хтось жирує…
НАС ВБИВАЮТЬ!
П’ятий вимір невмирущий!
Око Бога всевидюще!
За всім Світом споглядає!
Душу кожного впізнає!
УСІ СЛЬОЗИ ПРИГАДАЄ!!!

Надія Холод (ND)

Люди сарана, з літерою "Z",
Мізків в них нема,
Там один омлет.
Створені потвори для
збирання душ,
Біомаса сіра, керівник їх вуж.
Люди сарана – знищують міста,
В чому сенс, для чого!?
Просто так – орда.
Не чіпляють плачі, не щемлять серця…
Примітивний мозок – люди сарана!
Знаємо їх добре, декілька століть.
Відчуття інстинкту: вбив, украв, обід…
Почавили діток, викрали харчі…
Зґвалтували жінку, розстріл і в кущі.
По дорозі в лігво вкрадене тягнуть,
Хваляться дружинам про свій славний труд…
Радіє сімейство, сарана уся…
Смс-розмови бачить вся Земля!
Люди Світу взнали, маски всі сповзли –
Бережіть кордони від люду сарани!!!
Надія Холод (ND)

Прокидаюсь вночі, ще дрімота…
Душу давить безжальна скорбота…
Де я є!? Ще жива…виживаю…
Буду далі…чи ні… ще знаю…

Ніби Світ догори обернувся.
Може це лише сон…я проснуся…
Паралельності вимір вражає!
Може буду…чи ні…ще не знаю…

Наче час на Землі зупинився…
І, як кадри в кіно…душа кличе…
Я жар птицею знов обернуся,
Чи покину цей Світ!? Чи вернуся…

Тиша в небі…зорі я не бачу…
Не лунають птахи…туги паща…
Думка мозок весь час роздирає…
Сенс життя, де ти є – Господь знає!

Надія Холод (ND)

"Борітеся і поборете!!!"
Ці вічні, пророчі слова…
Шевченко наш, ти знав наперед!
Боліла у тебе душа…

Докладно тобою описана:
Загроза "кацапо-чуми"…
І з болем так гортаються
Сторінки цієї війни…

Отож, бо піднімемо голови –
Нащадки самого Творця!
Ми зможемо! Переможемо!
Доб’ємо із пекла вужА!

І збудеться, як написано:
Ми Воїни Світла, Весни…
Під крилами Ангелів встоїмо!
Згорить вся чума у вогні!…

Надія Холод (ND)

Звір кацапській лютує, вбиває…
Поливають дощем: бомби, град…
Моє серце в крові помирає!
КИЇВ рідний, моє сонце-град…

У вогні мерехтять хмарочоси…
Люди зрання ридають, кричать…
"Москаль" валить будівлі в покоси,
КИЇВ рідний, моє сонце-град!

Князь Великий стоїть, споглядає:
"Що творить над Дніпром сатана!?"
Охрестив Київ-град, серце крає!
Його діти, його сторона…

Божа Матінка Світло відкрила!
У обіймах зігріла людей!
У ХРИСТА порятунку просила!
Київ град переможе тепер!

Надія Холод (ND)

Ми Україна! Ми народ єдиний!
Духовна нація, що волю здобула!
Хай Путін хоч на місяць виє,
Нічого він не змінить! Все дарма!

Ми нездоланні! Ми непереможні!
Шукаємо ми вихід із кутів!
Накрила нас комуна чорна,
Знайдемо світло, в нас достатньо сил!

З нами Господь і з нами правда!
Ніхто й ніщо не змінить долі хід!
Росіє, вас чекає карма!
Вселенська ненависть, закриє двері Світ!

Холуї та холопи – це у генах.
Дух волі! Що ви знаєте про це!?
Горілка протікає в ваших венах!
Проґавили свій шанс ви – от і все!

Піддалися ви купці кадебістів.
Немає у вас лідерів нових.
Нємцова віддали на розстріл вбивцям!
Нащадки не пробачать
гріхів тих!

Надія Холод (ND)

Ніжний провісник Весни…
Імпульс земної краси…
Ти пробивався крізь кригу…
Був у обіймах зі снігу…

Ти дочекався проміння,
Розворушилось коріння!
Що за творіння чудесне!?
Незвичне, мов промінь небесний!

Що не кажіть – крига скресне!
Пролетимо перехрестя!
Люди країни, повірте!
Ми у молитві! Звір зникне!

Хоч він міняє гримаси –
Та пропаде! Хай з ним трясця!
Світла не спинить – ніколи!
Ми Божі люди! Вже скоро!

Ніжний провісник Весни…
На українській землі…
Вісник Небесного Світла!
Сила Господня всесвітня!

Надія Холод (ND)

Ох гуцуле, мелодію грай!
Хай ця пісня полине за край…
Хай трембіта звучить крізь Карпати,
Хай почує її твоя мати…

Ти свободу на крилах неси…
Лине пісня у гори, ліси…
Довговічні дуби хай здригнуться!
Твої плечі…вони розігнуться!

Бо твій рід за спиною стоїть,
Хай у жилах вся кров забурлить!
Грай, гуцуле, хай чують Карпати,
На далекому Сході солдати…

Розворушує душу твій клич…
Україна моя! Сотні свіч…
Голоси материнські лунають…
Долю кращу для діток благають…

Над вершинами світить зоря…
Хай трембіта звучить крізь поля…
Цей код нації…він не стихає!
Прийде час! Знову сонце засяє!!!

Надія Холод (ND)