Лірика життя ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА

ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА

Твір:
ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА́

Жорстокістю світ оповитий,
Хоч зе́рна добра у ріллі,
Й гріхами людськими омитий,
Панує ще й зло на землі́.

Диявол усім заправляє,
І сіє усюди він зло,
Жорстокістю все засіває,
З тих зе́рен не зі́йде добро.

Жорстокість цвіте буйноцвітом,
Добру́ не дає прорости,
Що робиться, Боже, зі світом,
Де зе́рна любові знайти?

Де взяти насіння турботи?
Як в ду́ші засіяти їх?
Чи зміняться з ними істоти,
Що чинять в житті тільки гріх?

Жорстокість для них, як Причастя,
Добро їм пізнать не дано,
У цьо́му вбачають лиш щастя
Й з добром не простелять рядно.

А хочеться світ весь засіять
Добром, і любов’ю, й теплом,
Жорстокість наза́вжди рзвіять
Й наза́вжди покі́нчить зі злом.

13.11.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 966275

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика ПРОВИДІННЯ

ПРОВИДІННЯ

Твір:
ПРОВИДІННЯ

Було колись красиве провидіння,
Котре кудись поділось, наче сон,
Немов зірок на небі мерехтіння,
І місяць, що бере вночі в полон.

Бере в свої обійми і тримає,
Не хоче він до ранку відпускать,
Щось лагідно і ніжно промовляє,
Мов хоче таємницю розказать.

Вдивляюся в нічну безодню неба,
В думках я доторкаюсь до зірок,
І місяць, ніби тулить все до себе,
Роблю до нього я за кроком крок.

А він радіє й знову щось шепоче,
Та й зорі між собою гомонять,
З обіймів випускати він не хоче,
І ніч у росах взялася купать.

Куди ж поділось моє провидіння?
Його шукаю всюди я давно,
Чи місяць заховав у сновидіння?
Чи птахою майнуло у вікно?

А місяць тулить, тулить, обіймає,
Та провидіння далі у думках,
Куди воно поділось й де чекає?
А може прийде знов до мене в сках?

Задумливо дивлюсь на небо й зорі,
А з місяцем у нас букет розмов,
Нікуди не подінусь я від долі,
Не згасне в серці віра і любов.

20.11.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 966196

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Пелюстки життя

Пелюстки життя

ПЕЛЮСТКИ ЖИТТЯ

Я НЕ ЗАСНУ….СТАРАЮСЬ І НЕ МОЖУ.
ДУМКИ РОЯТЬСЯ, МУЧИТЬ НЕВІДОМІСТЬ.
ВСТАЮ І ПО КІМНАТІ БОСА ХОДЖУ.
І МАНИТЬ ТЕМРЯВА У НЕВАГОМІСТЬ.

ЩО ЗАВТРА? РАНОК ПРИЙДЕ, СОНЦЕ ВСТАНЕ,
ЙОГО ПРОМІННЯ ПРОТЕЧЕ ПОМІЖ ЛИСТКІВ.
ТА РАДІСТЬ НЕ ПРОКИНЕТЬСЯ…ЗІВ’ЯНЕ
ЩЕ ДЕНЬ, ПЕЛЮСТКОЮ ВПАДЕ НА ДНО ВІКІВ.

МОЛЮСЬ, ПРОШУ ПРОЩЕННЯ, ЩИРО КАЮСЬ,
А ОЧІ НЕ ПІДВОДЯТЬСЯ У ВИСЬ….
БАГАТО, МАЛО ПЕЛЮСТОК ТИХ МАЮ?….
ОСИПЛЮТЬСЯ УСІ ВОНИ КОЛИСЬ.

18.02.2011 рік Львів 292
Христина Пелікан
Христина Пелікан

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні ХЕРСОН І СЛЬОЗИ НА ОЧАХ

ХЕРСОН І СЛЬОЗИ НА ОЧАХ

Твір:
ХЕРСОН І СЛЬОЗИ НА ОЧАХ

Херсон звільнили вже від окупантів,
І радості від цьо́го меж нема,
Сліди лиши́лись від колаборантів,
З ордою бились наші недарма.

Гнила́ русня втікала із Херсону,
"Дарунки" залишали скрізь вони,
Паршивим оркам там не бу́ло скону,
Нащадкам-вбивцям ката-сатани.

Герої наші йшли туди рішуче,
Бо – наш Херсон і наша це земля,
Прогнали бидло звідти все смердюче,
Не буде там злочинця-моskаля.

В херсонців сльози полили́сь рікою,
І кожна з них – це радості сльоза,
Було́ раschиsтів, наче в купі гно́ю,
Точилась там війни́ страшна гроза.

Та вже сьогодні прапор України
В Херсоні, як колись, замайорів,
Лиши́лись по ординцях і руїни,
У місті залунав вкраїнський спів.

Херсон є наш, Херсон - це Україна!
Й не ворогу ходи́ть по цій землі́,
Звучатиме там мова солов'їна,
Й дозріє хліб на зораній ріллі.

11.11.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 965379

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Пори року ОСІНЬ І ВЕСНА

ОСІНЬ І ВЕСНА

Твір:
ОСІНЬ І ВЕСНА

Зустрілись осінь та весна,
Таке буває раз в століття,
Та це не в маренні, не в снах:
І плід, і цвіт сіли на віття.

Зустрілись осінь і весна,
Й обом їм вистачило місця.
То ж хазяйнує не одна
Чарівна осінь у обійстях.

Зустрілись осінь і весна,
І так красиво поєднались,
Нас здивували всіх сповна,
Що цвіт до яблука приклали.

Зустрілись осінь і весна,
Та багатьом таке й не снилось.
Так мило поглядать з вікна.
Невже в природі щось змінилось?

Зустрілись осінь та весна,
На яблуневу гілку сіли.
Тут незбагненна глибина.
Як так зробить вони зуміли?

Зустрілись осінь та весна,
Змогли усіх нас здивувати.
Чаклуня осінь та весна
Шедевр зуміли вдарувати.

04.09.2019 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 961840

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні МИ ВИЙШЛИ ВСІ

МИ ВИЙШЛИ ВСІ

Твір:
МИ ВИЙШЛИ ВСІ

Ми вийшли всі боротись за свободу,
Ми вийшли всі, ми вийшли всі у бій,
Бо є в нас єдність, єдність є народу,
А ще у нас… у нас чудовий стрій.

Наказу люди, звісно, не чекали,
Та йшли усі, усі пішли до лав,
Із перших днів ми неньку захищали,
Був навіть той, хто зброї не тримав.

В нас свій наказ: «Єднаймось, любі браття,
Щоб захищати неньку від одри,
Їх нищить всіх, всіх рвати їх на шмаття
За те, що нам накоїли біди.»

Ми йдем у бій кувати перемогу,
Бо взявся неньку нищить сатана,
Одні думки́ і йдемо ра́зом в ногу,
Нас згуртувала клята ця війна.

Хоч ми в боях, в боях ми полягаєм,
Даєм життя за люд, за рідний край,
І крок за кроком погань проганяєм,
І кажем неньці: «Ми з тобою, знай!»

Ще зовсім трішки, трішки залиши́лось,
Щоб ми прогнали ворога від нас,
Щоб кожне серце в радості забилось,
І знову повернувся мирний час.

21.08.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 961772

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Скажи: "Кохаю…"

Скажи: "Кохаю…"

Скажи «Кохаю…» квітами,
Що грають самоцвітами…
І серденько жіночеє всміхнеться лиш тобі.
З весняними привітами,
Дощами й снігом вмитими
Даруєш радіть світлую без суму і журби.
Дарують вони радість без суму і журби

Скажи «Кохаю…» ніжністю,
Щоб не було розбіжності
В тих відчуттях, що пристрасно так ніжаться тіла…
Здивуй мене незвичністю,
І пам’ятатиму крізь вічність я
Як в почуттях тих трепетних згорала вся до тла…

Скажи «Кохаю…» поглядом,
І потону я в спогадах
Про мить для двох щасливую, коли зустрілись ми…
Не відчували холоду,
Душа по вінця в солоді
Втішалася краплинками – сніжиночок слізьми…

Скажи «Кохаю…» вірністю,
І щоб було це в дійсності.
Щоб ми в любові відданій жили, мов голуби…
Втішались щоб буденністю,
Кохались у взаємності,
І промовляли з трепетом: « Люби мене…люби…»

Любов Таборовець

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Скажи: "Кохаю…"

Скажи: "Кохаю…"

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Біжить ріка мого життя

Біжить ріка мого життя

Біжить ріка мого життя…
Гойдають хвилі дні і ночі.
Назад нема їй вороття,
Та і спинятися не хоче.

Біжить ріка мого життя…
Буває б’є каміння груди…
Між берегів несе літа,
Де незбагненне завтра буде.

Біжить ріка мого життя…
Смарагдом погляд ніжно сяє.
Землі і неба в ній злиття
Душа там плаче, то співає…

Біжить ріка мого життя…
Осіннім кольором налита…
А в ній весни серцебиття,
І мрія в ліліях сповита.

Любов Таборовець

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Пам’яті батьків

Пам’яті батьків

Зажурилась вишня, посмутніла хата…
Все життя нам буде Вас не вистачати.
У серцях – живі Ви, пам’яттю зігріті,
Найдорожчі наші, найрідніші в світі.

Горлице-голубко, Матінко рідненька,
До домівки в вічність стежечка вузенька…
Щоб теплом зігрітись, крил твоїх немає,
Спогади на крихти душу всю ламають…

І прищепа-груша Тата виглядає…
Щовесни над віттям дух його витає…
Старанно в турботі джміль квітки цілує…
А під осінь плодом груша нас годує.

Та нема під нею в щебеті родини,
Немов сльози вранці, росяні краплини…
І в бджолиній пісні радості немає,
Сад без вас вже вкотре, тішить нас розмаєм…

Пелюстками стеле білу скатертину…
Бачить у скорботі зустрічей хвилини…
Бережемо в серці всі найкращі миті…
Найдорожчі наші, найрідніші в світі…

Любов Таборовець

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Місяць: Лютий 2023

ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА

ПРОВИДІННЯ

Пелюстки життя

ХЕРСОН І СЛЬОЗИ НА ОЧАХ

ОСІНЬ І ВЕСНА

МИ ВИЙШЛИ ВСІ

Скажи: "Кохаю…"

Скажи: "Кохаю…"

Біжить ріка мого життя

Пам’яті батьків

Сторінки

Архіви

Категорії