Такі прості слова-ми Незалежні,
Такі прості, але у них душа
В них сенс життя
І в них жите безмежність
В них сила роду і самобуття.
Ми не підлеглі, але суверенні
Ми самостійні, вільні , молоді
Країна мрій і молодь в ній мобільна
Талановиті мрійники землі.
Життя без грат і думки без обмежень.
Де кожний брат тобі і кожен , як дитя.
Сім‘я велика, думкою єдина
Крокує в світ майбутнього життя.
Життя без сліз, без горя і без болю.
В світ перемоги над всесвітнім злом.
До того світу нас ведуть дороги
В світ де всі люди дихають добром.
Ми незалежні, вільні, самостійні і в нас в єдинім подиху душа
Назавжди Україна буде вільна
Бо незалежна в нас усіх душа!
Зубарь Олександра

Скільки треба людині,
Щоб жить на землі?
Теплий хліб – сивий символ достатку
І чиста криниця.
І щоб зорі, щоб зорі купались в озерній воді.
І поїлась з небес золота, золотава пшениця.

Вперте сонце розріжте пітьму пополам.
І заточиться промінь, пройшовши крізь хмари.
І "Привіт" скаже ранок,
"Привіт" скаже нам.
І уляжеться місяць в сузір’ї Стожари.

Скільки ж треба людині?
Ні смутку , ні сліз .
Доля – біла голубка
Не чорна в ворона.
Не ступай в мою долю біда,
Не чіпай і не лізь.
Це для мене життя.
Я для тебе – табу, заборонена зона.

Бо я вирву із серця кривавий клинок.
І омиються рани живою водою.
Я вплела вже сузір’я Стожарів в вінок,
Щоб віч-на-віч зустрітися, враже, з тобою.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Нам незбагненною любов’ю
Бог любить нас.
Своєю кров’ю,
Святою кров’ю
Христос нас спас.

І ми радієм по-дитячі,
Мов немовля,
Німе й незряче,
Чи то сміється,
Чи то плаче –
Господа Бога прославля!
2023 р.
Буймистер Тетяна

Теплий вітер чеше віти
Й гне берізку молоду.
Травень дарить білі квіти
Юним вишням у саду.

І як весні ж цій не радіти?!
Ой краса! Яка ж краса!
Нам би жить, любить й творити
У цім світі чудеса.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Ніч запалить свічки
У небесній млі.
А дітки мої – зірочки
На оцій землі.

Будь же милосердненька
Доленько моя,
Бо є в сіті серденька,
Що люблю їх я.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Сучий враже!
Ворон кряже.
В полі ляжеш горілиць.
Ворон вбачить
А це значить
В око дзьобом
Тиць та тиць.

За Вкраїну ,
За родину,
За людину
І за кров
Ту, пролиту
Й недожиту.
Й недолюблену
Любов.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Кругом війна.
О, Господи Всевишній!
Ось тобі й світ
Без образів й принад.
Лиш мовчки білим цвітом
Плачуть вишні
За тим, що не повернеться назад.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Щось ,таки , підказує мені,
Зло з добром зведуть кінці з кінцями.
Як ми постаріли в цій війні
Душами, тілами і серцями.

Може просто не уміли жить?
Певно, що жили та не горіли.
Ми неначе виросли за мить.
І незрозуміле зрозуміли.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Ніде не заховаєшся в світах.
Земель чужих не набереш в кишені.
А тільки от душа неначе птах
Шугне стрілою у гаї зелені.
Аж до небес на зоряний поріг.
Й на той поріг, що вивів тебе з хати.
Де з печі зарум’янений пиріг
На стіл кладе рум’янолиця мати.
Туди, де вже нічого і нема.
Туди, де вже навряд чи що і буде.
Але дарма. Але дарма, дарма!
Там хтось живий! Там хтось живе!
Там люди!
Полинути б…
Де бджіл веселих трудова сім’я
Гойдає куці квіточки малини.
І піснею малого солов’я
Торкнутись серця доброї людини.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна

Господь поставить крапку у вірші.
Дірки кругом колись та залатаєм.
Порожнє дно нещасної душі
Наповниться, неначе склянка з чаєм
Із квітів, листя й доброї трави
Заллється в душу, щоб змішатись з кров’ю.
І памороч щаслива голови
Обійме світ безмежною любов’ю.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна