ПОГЛЯДИ ДУШІ - СВІТЛАНА ОНИСЕНКО   Воля і душа - народна сила - Михайло Павелко   СТРУНИ БОЛЮ - Королева Гір Клавдія Дмитрів   УКРАЇНА... ГОЛОС ВІТРІВ... - Марія Маринченко   Вірші моєї душі - Тетяна Прокоф’єва   Війна нас не скорила! - Надія Холод   Прогулянка в чаті життя - Надія Холод    Додати свою збірку  ЛІРИКА  ПРО ЖИТТЯ  ПАТРІОТИЧНІ  НОВИНКИ  КОХАННЯ  ПОРИ РОКУ  ФІЛОСОФСЬКі  ВОЄННІ  ЛІРИКА ЖИТТЯ  ГОЛОДОМОР  МАЙДАН(РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ)  РЕЛІГІЙНА ТЕМАТИКА  ВЕЛИЧНІ ПОСТАТІ УКАЇНИ  ДИТЯЧІ  ЕРОТИЧНА ЛІРИКА (18+)   КОНТАКТ
Нашій нації не потрібно
мотивації!

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ
ДОДАТИ ВІРШ
АБО
ДОДАТИ ВІРШ Вхід Авторам Головна

Місяць: Березень 2023

  Про життя    Мамо, сумуємо…

Мамо, сумуємо…

  • Мамо, не загоюється рана,
    Душа не може змиритися,
    Від нас ти пішла так рано,
    З ким же мені наговоритися?

    Пташечкою до мене прилітай,
    Теплим промінчиком у віконце завітай,
    Квіти без тебе світанок зустрічають,
    Вони моє серденько рятують, втішають.

    Зацвіте калина, пухнаста і біла,
    Чекає маму, гілочка затремтіла,
    Не сумуй, душа рідненької прилітає,
    Теплим дощем твої листочки вмиває.

    Мамин садок цвіте і буяє,
    Вітерець вишеньку колихає,
    Матусену любов і ласку відчуваю,
    Тихенько в садку її пісню співаю.

    Мамо, тебе я більше не побачу,
    Печаль і смуток у моїх очах,
    Дивлюсь на твою світлину і плачу,
    Прошу тебе, приходь у моїх снах!

    27.03.2023. С.М. Онисенко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Пам’ять про матусь жива!

Пам’ять про матусь жива!

  • Мамо Ніно! Мамо Галю!
    Як втамувати свою біль, я не знаю!
    Всі сумують за вами, всі,
    Дорослі діти, внучата, правнуки малі...

    Ви в своєму житті пізнали багато,
    І щастя, і горя, радість і свято,
    Ви стільки ночей не доспали,
    Українські пісні і колискові співали.

    Ще одна весна без дороги́х матусь,
    Онуки вже ніколи не побачать бабусь,
    Залишився фотоальбом, їхні світлини,
    На сті́нах висять самотні картини...

    Ви молилися за нас щоночі,
    А скільки сліз пролили ваші очі?!
    Дякуємо вам за тепло лагідних рук,
    Та вже не чуємо сердечка вашого "тук"...

    Темно і пусто, маминих пісень не чути,
    Хоча б трішки з вами ще побути,
    Лелеки вже додому прилетіли,
    Ваші вітання нам процокотіли.

    Ви пташечка́ми летите́ га́єм,
    Біля калини з вами відпочиваєм,
    Вітер зриває я́гідки червоні,
    На тра́ви зелені, м'якенькі, шовко́ві...

    Сльози падають в сині рі́ки,
    Від душевних ран немає ліків,
    Вишні в білі сукні вбра́лись,
    Мов наші мами на свято зібрались...

    Проходять дні, пройдуть роки́,
    Кожну весну прилітають круки́,
    Мамині очі з небес споглядають,
    Теплими промінчиками нас зігрівають.

    Дякуємо вам за ласку і турботу,
    За чуйність, любов і невтомну роботу,
    Я знаю, ви чуєте і бачите нас,
    Ми за́вжди будемо пам'ятати вас!

    29.03.2023. С.М. Онисенко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ВЕРВИЧКА Й НАДІЯ

ВЕРВИЧКА Й НАДІЯ

  • МОЛЮ́ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ

    Тримаю вервичку в руках
    Й молю́ моли́тви без упину…
    Чому́ війна, неначе птах,
    До нас все далі й далі лине?

    Благаю Бога, щоб поміг
    Війну з ординцями спинити,
    Щоб щезли орки, наче сніг,
    І в МИРІ ми зостались жити.

    Лягаю й вервичку молю́,
    Встаю і знов беру́ у ру́ки,
    Пішли із ворогом на прю…
    На нас летять, неначе круки.

    Аби Всевишній відвернув
    Від нас убивців-сатанистів,
    В опіку всіх нас огорнув,
    Закрив щитом від терористів.

    Аби не гинув неньки цвіт,
    Щоб не росли війни́ могили,
    Аби пропав й ворожий слід
    Й жалобні дзвони не дзвонили.

    Тримаю вервичку в руках,
    В зернятка віру я вплітаю,
    Аби війни́ скінчився жах,
    Молю́ й надії не втрачаю.

    29.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

    ***

    Тримаю вервичку в руках
    І милитви шепчу я Богу,
    Щоби війни забрав він жах
    І дарував нам Перемогу.

    Благаю Бога, щоб поміг
    Русню прокляту подолати,
    Щоби нарешті народ зміг
    Спокійно жить й спокійно спати.

    Аби пропав ворожий слід,
    Щоб не росли війни могили
    І щоби клятий той сусід
    Більш воювати не мав сили.

    Щоби Всевишній відвернув
    Від нас ту нечисть препогану,
    Щоби нас миром огорнув,
    А Україні приніс славу.

    Тримаю вервичку в руках,
    Молюсь на кожній в ній зернині,
    Щоб Бог забрав все горе й страх
    Й зберіг життя кожній людині.

    30.03.23 р.
    ©Стефанія Терпеливець, 2023

    НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

    Тримаю вервичку в руках…
    Молитва, біль, думки́, Вкраїна,
    Жахіття бачимо у снах,
    Болить нестерпно й солов’їна.

    Потворів щоб позбулись ми,
    Щоб не лякались ми тривоги,
    Щоб не вмивалися слізьми́
    І дочекались ПЕРЕМОГИ.

    Зерня́тка вервички усі,
    Неначе сльо́зи й краплі крові,
    Це сум, і страх, і крик душі́,
    Який звучить у кожнім слові.

    Благання Бога, сльо́зи, біль,
    Душа і серце рвуться в шмаття,
    Багно ординських божевіль,
    Вкраїни бачимо розп’яття.

    Та молитви́ молю́ усі,
    Щоб розіп’яти не зуміли,
    Щоб ми вмивалися в росі
    Й герої наші не німіли.

    Тримаю вервичку в руках,
    Із нею я не розлучаюсь,
    Вкраїна й люди у думках…
    На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь.

    30.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 978698

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Думки матеріальні

Думки матеріальні

  • Як хочеться для рідних гарних днів
    Щоб не здригались від сирени повсякчас
    Добрих світанків і веселих вечорів
    Ночей спокійних хочу рідні я для вас!

    Так хочу я, щоб все оце жахіття
    Миттєво відлетіло в небуття
    Щоб нелюди були прокляті на століття
    А для людей, щоб мир настав на все життя

    Я дуже хочу, щоб всі щирі українці
    Лишались вільними, як і було раніше
    І жити вдома, чи в чужій провінції
    Щоб самі люди, не обставини за них вирішували

    Хтось скаже: мрій, це зовсім не шкідливо!
    А я вам відповім: думки матеріальні!
    Тож ви зі мною мрійте теж сміливо
    Скоріше згинуть ті потвори аморальні!

    Я вірю в ЗСУ й молюся Богу
    Ось зовсім скоро запанує мирний час
    Для миру необхідна тільки наша Перемога
    Так щиро хочу рідні, я її для нас!

    Автор: Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    Для кожного своя весна

Для кожного своя весна

  • Для когось вона сіра, дощова, похмура
    Для інших навкруги тільки краса
    У кожного своя натура
    Для кожної людини є своя весна

    Хтось скиглить, що на вулиці негода
    А хтось втішається навіть похмурим днем
    Ниє один - для радощів не та погода
    Інший щасливий йде під весняним дощем

    Будь - який день і будь - яка погода
    Такими є, як ми собі малюємо
    І кожен ранок нам дає нагоду
    Обрати - ми у смутку чи танцюємо

    Ні в порі року, ні в погоді сутність
    Все виглядає так, як ми сприймаємо
    Песимістичних настроїв відсутність
    На «зовнішність» весни добре впливає

    Автор: Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

  • НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

    ( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «МОЛЮ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ» )

    Тримаю вервичку в руках…
    Молитва, біль, думки́, Вкраїна,
    Жахіття бачимо у снах,
    Болить нестерпно й солов’їна.

    Потворів щоб позбулись ми,
    Щоб не лякались ми тривоги,
    Щоб не вмивалися слізьми́
    І дочекались ПЕРЕМОГИ.

    Зерня́тка вервички усі,
    Неначе сльо́зи й краплі крові,
    Це сум, і страх, і крик душі́,
    Який звучить у кожнім слові.

    Благання Бога, сльо́зи, біль,
    Душа і серце рвуться в шмаття,
    Багно ординських божевіль,
    Вкраїни бачимо розп’яття.

    Та молитви́ молю́ усі,
    Щоб розіп’яти не зуміли,
    Щоб ми вмивалися в росі
    Й герої наші не німіли.

    Тримаю вервичку в руках,
    Із нею я не розлучаюсь,
    Вкраїна й люди у думках…
    На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь.

    30.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 978673

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    ***

***

  • Плакалась
    до мене
    березнева мжа
    У старенький
    модний
    джинсовий
    піджак
    На любов зелену
    квітневу
    огненну,
    невдержиму,
    молоду,
    Що до неї
    я іду.
    В піджаку
    поношенім
    до тебе,
    хорошої.
    Квітня мого
    сорок
    четвертого.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Новинки    Вірш»Людська сутність»

Вірш»Людська сутність»

* А ми порою гордими буваєм
І забуваєм,що існує щось людське…
Про щирість,доброту,ми часто забуваєм
Й ногами топчемо усе,що є святе!

Ми часто думаєм про себе,свої плани,
Свої бажання,інтереси та життя…
А забуваєм ми,що дні нам дані,
Щоб не для себе тільки нам проводити буття…

Ти не звертай увагу,як не цінують
Й не помічають твою доброту-
Таким відношенням,вони себе руйнують
Коли наслідують неправильну мету!

Ти не ломай ніколи свою віру,
Коли не зрозуміють,насміються,відійдуть…
Коли людина вже не відчуває міри
І забуває про духовні принципи та їх всю суть…

Твоє життя призначене для тебе Богом
Та почерк,маєш право ставить свій,
Але запам‘ятай!Що перед вічністю,там,за порогом-
Тебе чекає результат твоїх лиш дій!

Тому,не витрачай життя намарно,
Роби добро і не чекай взамін…
Бо так,як сонце сходить дуже рано,
Так Божа милість зійде над тобою,ну бо Вірний Він!

Життя проходить дуже швидко,
Але залишиться важливим лиш одне-
Коли обірветься життєва нитка,
То актуальним буде,все що було лиш Святе!!!🌹
Ірина Вишневська

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Новинки    Вірш»Війна»

Вірш»Війна»

Ми не забудемо ніколи-
Той страшний ранок у житті…
Коли,здавалося,довкола,
Не передбачувало нам біди…

Коли тривога закрадалась в душу
І пуки опускались вниз.
То правду вам сказати мушу,
Що недоречний був,російський той « сюрприз»…

Той ранок став фатальним для країни,
Його і не зітруть з історій сторінок…
Коли росія принесла для нас руїни
І стала всьому світу,як порок!

Принесла у родини біди,сльози…
Забрала в когось батька,в когось сина
І в когось в серці,вже повіяло морозом,
Бо наступила та болючая година.

Багато хто не повернувся вже додому-
Поліг на полі бою за свободу.
Комусь присвоїли табличку»невідомий»
Бо так і не дізнались із якого роду…

Багато сліз пролито по країні,
Багато обездолених людей…
І не поясниш тій малесенькій дитині,
Що її тато вже далеко й не побачить вже його очей.

Помилуй,Боже,нашу Україну,
Нехай закінчиться раз і назавжди ця війна…
Щоб не страждали люди ці невинні,
Тож захисти усіх від цього зла!!!

Ірина Вишневська

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    НЕ ЗМІГ

НЕ ЗМІГ

  • НЕ ЗМІГ

    Тебе я з пам'яті не стер,
    І відштовхнути не вдало́ся…
    То як же буть мені тепер?
    В думках і серці ти є й досі.

    Без тебе вчився я пожить,
    Без тебе, наче, та… з тобою,
    Не зміг тебе я відпусти́ть…
    У боротьбі з сами́м собою.

    Хотів тебе я відштовхнуть,
    Наговорив багато всьо́го,
    Хотів закреслить все, забуть,
    Та, ма́буть, мало було цьо́го.

    Альбом хотів перегорнуть,
    Світлини всі повидаляти,
    Та в серці й пам'яті живуть,
    А їх непросто спопеляти.

    Хотів без тебе, та не зміг,
    Хоч ти – і біль, і насолода.
    Пройти нам безліч ще доріг…
    Завдав десь болю… дуже шко́да.

    Тебе я в пам'яті зберіг
    Й стирати більше я не стану,
    Без тебе бути я не зміг,
    Тобою жить не перестану.

    27.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 978391

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.

WEBQOS - Strony internetowe Warszawa | Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]