Відчула я блаженну насолоду,
Я загорнулась вітром із лісів...
Тепер гуляю, вільно на свободі,
Посеред поля з колосків...
Жнива попереду чекають,
Колосся золоте покине рай...
Здійнялася у небо аж до хмари -
Птахів родина, їх домівка гай…
Прогулянка триває поміж кленів...
Чорниць в свої долоні наберу...
Так, як раніше у дитинстві -
Дарунків лісу до домівки принесу.
Летять роки, усе несеться...
В захопленні душа від Світу чар!
Ця мить життя...і защемить, так серце!..
Живемо один раз і це наш дар!

Сховалося небо за хмари...
Минає вечірня пора...
Край неба гуляє заграва,
Нічка дрімати прийшла.
Майже нічого не видно,
Інколи хрущ пролетить...
Чутно здаля залізницю,
Потяг товарний спішить…
Світло блищить із домівок,
Всі за родинним столом...
Хтось цілу купу листівок
Записує на телефон…
Місяць спустився до хвіртки...
Лунає щасливий сміх...
Сяють на небі зірки,
Нічка прийшла на поріг.

Подружка весела, як синичка,
Заплітає в косу синю стрічку…
Райдуга в її очах блищить,
На роботу стрімголов спішить.
Її голос, як вода джерельна:
Вимиє із ран сум пекельний!
Як потрібно - все покине вмить,
Вихром визволяти прилетить!

Інколи вона сумує, плаче…
Не без того, бо життя гаряче.
Враз ми проганяємо хандру,
Здмухуємо зі щоки сльозу.
Наш веселий сміх звучить довкола,
Цілий Світ над нами кольоровий!
Подружки - це особливий клас!
Хай щастить Вам, любі, в добрий час!����
*****
Моя родина: щира та завзята!
Брати та сестри, вся моя рідня!..
Ви вмієте творити свято
І з гідністю нести своє ім'я!
Бо не фальшиві й не лицемірні друзі,
Добро даєте з поклику в душі!
Якщо обставини тримають у напрузі -
Ніколи Ви не зрадите собі!
Талановиті та дуже працьовиті,
Завжди підніметесь з колін!
Бувало всяке… доля не давала свята,
Та у молитві просите Ви змін!
Великий рід мій: рідні, двоюрідні!..
Так прагнете змінити власний світ:
Знайти знання та відродить
коріння,
Хай буде Ваш благословенний вік!

Долинами тече, поміж лісів безкраїх...
Через яри, гаї, поля…
Потік несе, неначе чари -
Дніпро могутній, річка з джерела…

Від Володимира Великого
Охрещена вода біжить...
Столиця Київ, що від князя вірного
На березі її стоїть…
Глибокі, повноводні течії
Несуться імпульсом життя…
Благословення Господа, дарунок Всесвіту!
Для українців дана ця ріка…
Відкриті серцем, люблять волю,
Сміливі люди тут живуть!
Світобудова крутиться по колу...
Вони впізнали її вічну суть.

Якщо даєш своє тепло -
То не чекай, що це оцінять,
Бо мрієш, що твоє добро
Чиюсь злу долю земну змінить.
Ти можеш бути, як вай-фай,
Всіх позитивом заряджати,
Не відвернись, допомагай!
Бо невідомо що чекати.
Можливо ти останній шанс
Для відчайдушної людини.
Одне лиш слово у цей час -
І відвернеш лиху годину!
Одна малесенька деталь,
А має неймовірну силу!
Твоя хвилина із життя -
І трапилося справжнє диво!
Одна миттєвість - цілий Світ,
Як подарунок для людини.
Мине в житті багато літ…

Добро вернеться у родину!

*****
Могутні океанські хвилі
Земельну сушу оточили.
І ніби зупинилась мить...
На небі Місяць заблищить…
Шумливий плескіт від води
Змиває з берега піски...
Затихла суєта мирська,
Гуляє берегом вода…
Трепечуть пальми в глибині,
У лоні матері Землі...
Вже править ніч над океаном,
Окутує своїм дурманом…
Блаженний захват у душі
Від надзвичайної краси.
Створила неземні дива -
Твоя Божественна рука!..

Яка неймовірна чарівність,
Довкола красою іскрить…
Прокинулась вічна активність,
Кругом сонця промінь горить...
Куди не направиться погляд -
Зустріне зелена краса!
Блаженний дарує нам спокій -
Природа чудесна моя…
Десь в небі зустрілися хмари -
Збирається дощик мрячити...
А потім всі райдужні чари
Заграються барвами в миті…
Та миті цієї достатньо,
Щоб знову відкрилась душа...
І наче всесвітнє багаття -
Горіли серця до життя…
*****
І вже калина зацвіла...
І так зраділо її серце!

Пустила корені Весна…
І через кригу ніжність рветься.
Сердечна чакра ожила,
Розбурхалася кров у жилах...
За пагорби десь утекла,
Далеко заховалась зИма.
Минули тіні від журби,
Вони назавжди попрощались
І на ранковій, на росі,
Як крапельки повідривались...
Кругом закохана Весна…
І шириться її веління.
І закрутилась голова…
Від феєричного цвітіння!
Хай квітне калиновий цвіт,
Він до любові надихає.
Чарівність миті...білий Світ...
Безмежне небо огортає.

Поле василькове, наче синє море…
Заведи мене, де безкраї зорі...
Де трава у росах, де гуляла боса -
Дівчинка з волоссям, кольору колосся.

Там живе моє: дороге та ніжне,
Безтурботне, світле, затишне дитинство!
Там сестричкам стрічки, в кольорі до личка,
Підбирала радо, то була розрада.
Добре веселились і завжди щасливі.
Не знали скорботи, бо були в роботі.
Часто зустрічали зоряну заграву…
Там моє дитинство і бабусі хвіртка…
Назавжди лишилась в пам'яті листівка!..

Доню, донечко моя!
А ти так стрімко підросла...

Вже одяг собі вмієш підібрати
І зачіскою личко прикрашати...
Щічки рожеві, наче булочки,
Такі рум'яні, коли з вулиці.
Ти просинаєшся ранесенько сама:
"Доню моя, ну, як ти підросла!"
Ідеш до школи в саму рань…
Ти з розумінням ставишся до знань,
Друзів своїх підтримуєш в біді:
Слова потрібні скажеш в співчутті.
Сама готуєш вже смачний обід…
Хай збереже тебе Господь від бід!
Хай очі мріями горять!..
А сонце буде шлях твій простелять!..
І пісню вічну заспіваю я тобі...
Про чорнобривці, що насію навесні...
Вітри удачі у величну путь -
На крилах перемоги хай несуть!

Такий чарівний вечір в лісі...
Сховалось сонце за узліссям...
Серпневий вітер ледве дує,
Натхнення у душі вирує…
Позатихали усі трави,
Що разом з квітами гуляли...
І височенна, аж до неба -
Вільха могутня біля мене.
Кудлата та розлога крона,
Нависла над земельним лоном...
Вже дощ зібрався ліс полити,
Я попросила прихистити…
Енергія Землі відвічна!
Даєш ти силу над космічну!
Природа - затінок життя,
Окраса нашого буття…

Є люди, яких Ангели прислали,
Щоб від безодні душу рятували,
Щоб спокій дарували й світ…
Та впевнено вели нас у політ.
Вони з'являються зненацька.
Завзятість у них дуже хвацька!
Усі проблеми, біль сердець -
Вони все зводять нанівець!
Чи то запізнення в дорозі...
Тебе затримують в порозі…
Один за одним йдуть дзвінки -
Вони тримають, не спіши!
Роздратування вмить минеться,
В моменті сонце посміхнеться…
Можливо врятувався ти:

Від катастрофи, від біди!
А може десь за поворотом -
Її зустрінеш, бай болото!
І не очікував - це диво!
Над нами невідома Сила!
Твій Ангел щиро посміхнеться...
Нарешті серце в щасті б'ється!
З полегшенням зупинить мить:
Світ зачекає - твій політ!..