Знову світлий промінь день новий відкрив,
Він яскравим сонцем душу освітив.
Всі волошки в житі танцем круговим,
Закружились з вітром, в просторі моїм.
Голуба безмежність - радості квітник,
Світлом огортає і веде в політ.
Окрилює душу аромат життя!
Це яскрава хвиля райдуги-буття!
Я дістану колір світлого, як день!
Огорну всю душу квітами з пісень...
Я гуляю в полі, як вітер без доріг,
Всі мої ромашки та волошки всі.

Я задивилась у вікно -
Узори з інею відкриті.
Світанком сонце в далині…
В оранжевій вуалі світить…
Я загорнуся в ранок-шовк,
Мов вітерець злітає…
І відлік часу, він спішить,
Майбутній день віщає.
І пролітають місяці,
Як ті хвилинки щастя…
І обертається Земля,
І роздає багатства...
Нехай закрутяться в потік
Усі майбутні мрії.
Вони нас кличуть у політ -
Свободи випрямляють крила!
Життя так мчиться і летить,
Неначе па у танці.
Нехай зупиниться ця мить -
Закрутимось у вальсі…

О, музика! У серці оживи...
Ти оберіг мій, завжди надихаєш.
Звучиш, як мантра на зорі…
І в кожний день мене випроводжаєш.
Твоя мелодія колисає дитя…
Коли душа болить, то ти зціляєш.
Дали розраду людям Небеса...
Гармонію життя оберігаєш.
О, музика! Ти подорож до мрій...
Рожевою вуаллю шлях встеляєш.
Як зорі з діамантів у ночі -
Весь Світ чарівністю ти прикрашаєш.
Я під мелодію згадаю день,
Коли ми дітьми по лісах ганяли.
Лунали звуки радісних пісень...
Так високо пташки літали…
Під звуки скрипки зустрічали ніч…
Вогні палили під акорд гітари…
З тобою капав віск зі свіч…

О, музика - всесильні твої чари!

Лікуй душу легким вітром,

Що веде до почуттів.
Хай чудові миті в серці
Віднайдуть там спокій свій.
Тепла ласка на колінах -
То пухнастик, що мурчить,
Ніжна посмішка чарівна -
Очищає простір-світ!
Зупиняй свій погляд пильний
На улюблених речах…
Кришталевий бриз вечірній
Відіб'ється на очах...
Подивись на весь наш Всесвіт…
Дихай вільно, в унісон.
Хай несе життя на крилах,
Як прекрасний, світлий сон…
Візерунки кольорові -
Намалюють твій політ!
Неможливого немає -
Це твоя прекрасна мить!..

В чарівнім саду, де мальви цвіли -
Шукала я квіти, що в мріях жили.
Вони кольорові, незвично іскрять,
Як в місячнім сяйві всі зорі блищать!
Гуляла я пізно в лісному саду...
Вже місяць високо та я все іду…
Так хочу букет із краси віднайти,
Що в блисках алмазів побачила в сні.
І ось на галявині, серед троянд
Міфічні квітки, наче сонце горять!
Незвичне видіння, вражають дива,
Нарвала букет я і в дім принесла…
Милуюсь, в захопленні, щезнув весь сум,
Залишилась легкість від сплутаних дум.
Яка неймовірна природа земна!
В прекрасні моменти радіє душа!

Одинокий місяць...він в печалі...
Все пливе в безмежні, вічні далі...
Таємницю Всесвіту дарує,
Своїм блиском цілий Світ чарує.
Він магніт для мільйонів очей...
Кличе, манить в безодню ночей...
Відбивається ритмом в серцях,
Поцілунком у ніжних вустах…
Все у небі космічнім гуляє…
Людські душі від болю зціляє.
У хвилини втішає важкі,

Зачаровує, тішить у сні…
Лине сам у безмежний Світ...
Його дім бути серед орбіт...
Але зірка, як іскра світла!
Поманила його і зникла...

Морозний ранок зачарує
І ясне сонце подарує.
Чарівна, снігова блакить -
Час зупиняє…вічна мить…
Золотом сяє промінець,
Як подорож до всіх сердець.
Нікого він не забуває,

Всім душу світлом огортає!
Від неймовірної краси -
Нас відриває від землі!
Холодна казка, зими врода..
Прекрасної душі погода…
Як маска Всесвіту привітна,
Чарує простір нас блакиттю…
То діамантова окраса -
Життя вселенського прикраса.

Прокинулася буря снігова,
Запорошила вулиці по вінця...
Ввірвалась чародійниця зима
І Новий Рік на санках мчиться!
Танцює сніжна заметіль…
Лютують крижані морози...
Хрещенський вітер поспішив -
Зустрів хурделицю в порозі.
По вулицях іде зима...
Жбурляє в вікна липкі сніжки,
Не забарилася вона
І в білих шапках всі ялинки...
Гуляє грудень по містах,
Іде до лісу, в дальні села...
І тільки одинокий птах -
Летить за горизонт, до неба.

Сяє ізумрудом райдуга очей,
Я побачу знову світло всіх ночей...
Простеляє нива свої килими:
Там дитяча стежка, там квітки цвіли...
По лісах гуляла босоніж вона…
Розплітала коси в зелені верба...
У ранкових росах плакала трава,
Голосно шуміла хвиля степова.
Зберегли дзвіночки з фіолету сон.
І шумить струмочок,
ніби в унісон…
Квітне, розквітає фантазійний світ,
Хай відносить вітер у дитинства мить.

Десять тисяч слів готова я сказати:
Розмаїття фраз...поезія життя...
Але всі слова не можна підібрати,
Щоб описати стан, якщо в душі Весна!
Повсякденні будні,
марафон у часі...
Прибивають в нас відблиски зорі.
Як знайти ті фрази про серце розказати?
Коли в нім живе гармонія краси!
Як сприймаєш будні -
так проходить завтра!
Спочатку було слово,
а потім цілий Світ!
Надихає світле у важкі хвилини,
Хай живе прекрасне -
нескінченна мить!