Моя зболена, зранена Мати,
Українонько, Нене моя,
ворог стужує пальці в обхваті,
щоб не чула ти спів солов’я,
щоб не квітнули мальви у серці,
чорнобривці не сіяла ти,
тебе крутять ординці у герці,
щоб не йшла до своєї мети,
щоб забула ти правду і волю,
що світили зорею тобі,
рвуть на шмаття твою вони долю,
щоб навіки жила ти в журбі,
та не знають катюги історії,
де козацька звитяга гула,
ми нащадки славетних оріїв,
в руках кожного з нас булава,
переможем катів ненавИсних,
хай сконають в болоті гнилім,
Перемоги вже близько провісник –
заспіваєм Вкраїноньки Гімн!

М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат

Він не такий, як всі – і в цьому його сила,
він прадіда славетного достойний внук,
Людина, для якої рідна Україна
з народження у серці без спонук.

Любив він неньку, і життя, і волю,
і сонцем ту підсвічену блакить,
і пісню матінки Вкраїни калинову,
її свободи виборену мить.

Він мріяв малювати й жити в горах,
красу Вкраїни написать на полотні,
завжди у правді він шукав свою опору,
вершин він досягав в своїм житті.

У вісімнадцять – подихи Майдану,
у двадцять шість – Герой він України,
«Вовків Да Вінчі» незборима слава
загоювала рани і руїни.

Взірець для всіх, комбат із плоті й крові,
і сила волі, від якої ворог кляк,
вперед він сам Вовків у бій виводив –
р@шисти обертались в переляк.

Помстяться за комбата всі Вовки,
не буде краю помсті і зупину,
допоки ворога не виб’ють із землі,
якій святе наймення Україна.

Сьогодні ж ми оплакуєм Героя,
зорю провідну молим в небесах,
Да Вінчі освітила щоб дорогу,
А ми тут пам’ять збережем в віках.

М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат

О Матінко Божа!
Благаю тебе, дай миру моїй Україні!
Хай дітки її не горять у вогні
Й не гинуть в суцільних руїнах.
О Матінко Божа, заступнице, нене!
Не хочу, щоб дітки жили у страху,
Радіють, як завше, хай веснам зеленим,
Сміються нехай досхочу.
Накрий омофором мою Україну,
Як рідну до себе її пригорни,
Не дай ворогам зробити руїну,
Назад тих убивць поверни.
Заступнице, Матінко Божа, молю!
Сьогодні рятуй Україну,
Бо крила обпалить вогонь журавлю,
Не дасть повернутись в країну.
О Матінко Божа, благаю тебе!
Дай поміч моїй Україні!
Провідна зоря хай на небі зійде
До МИРУ, до МИРУ, до МИРУ!

М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат

Живуть в Україні Звичайні Герої.
За волю країни встають ВСІ горою!
Звичайний Микола, Сергій та Іванко.
Звичайна Марічка, звичайна Наталка.
Звичайний в нас лікар, звичайний пожежник.
Звичане в них серце, душа лиш – безмежна!
Звичайний в нас кухар, звичайний водій.
Звичайний Назаре, Мишко і Андрій.
«Та що ж незвичайне?» – спитають у мене.
Війна лиш прийшла й почорніло в нас небо.
Звичайні ті люди пішли воювати.
Себе віддавати! І Нас захищати!
Звичайні ті люди усім допоможуть!
Усіх нагодують і спати положать.
Зігріють. Придбають усе необхідне.
Утішать. Врятують. Обіймуть, як рідних!
Під кулями винесуть кожну дитину!
Бо люблять усіх. Бо рятують Вкраїну!!!
Звичайні ті люди – тепер НЕЗВИЧАЙНІ !!!
І кожен з них світлом Господнім осяйний!!!!
***ТютюнкоТ*** 03.05.2022
Тютюнко Тетяна

Я вдивляюсь у небо Берліну,
Так шукаю там схожий мотив…
Як живеш ти моя Україно?
Чи почула пташиний ти спів…

Не почула…сирени волають,
Кажуть друзі: "Лютує сатрап…"
Хаос, відчай його накриває:
Не по плану пішло, все не так!

На ТБ розіграв маски-шоу…
З білорусом всім брешеш в лице!
Не врятує тебе хитра змова –
Правду вітер у Світ рознесе…

Все дарма, злобний карлик,- зневіра,
Знають німці про підлість твою!
Всі сприймають тебе наче звіра!
Ти покинеш із люду сім’ю!

Бачать істину люди в Європі,
Не сховаєш ти морду свою!
Українська Весна тішить око…
Рідні люди! Я вами дишу!
ND💗
12.03.2022р.
Надія Холод (ND)

Мурчи, мурчи мій котику
Твій муркіт про одне,
Поїсти б тобі рибоньку
Та лінь по неї йти
Лежав на теплому кожусі
Почувся гучний "муррр" ,
То був уже не котик,
А живіт-муркотун.
Вікторія Анічхіна