За вікном лежить сніжок
Він засипав поріжок.
Прикрашає все навколо,
Щоб зима була казкова.
Морозець й собі «не спить»
Грати з дітками «біжить».
Тож вдягли ми рукавички
Тільки мерзнуть наші щічки.
Он ялиночка зростає
Вгору віти підіймає.
Щоб не сумно їй було
Ми її друга зліпимо.
Поруч буде сніговик
Він великий чарівник.
Хай же мрії всі здійсняться
Завжди буде мир та щастя.
Лід тоненько річку вкрив,
Свою ковдру розстелив.
Спить собі маленька жабка та веселі карасі,
Сниться їм яскраве сонце і гладенькі камінці.
Шум вітриська, що у волю
Грає з хвилею прудкою.
Шелест липи та дубів,
Спів веселих цвіркунів.
Скоро-скоро крига скресне
Тож приходь до нас вже, весно!
Хто ви такі ?
Чому ви прийшли ?
" Врятувати вас ми хочемо "
На що нам такий порятунок?!
В нас діти через вас вмирають ,
Ракети літають ну чому , ну чому ?
Соломія Вільк
Я залишаю Україну рідну,
Кругом мелькають блокпости…
Як кадри зі страшного фільму –
Часів Великої Війни…
Мовчить моя душа і плаче…
Ще раз не пройдений урок…
Історія ніщо не значить –
Людина не дала зарок!
В наш час черговий фюрер виліз,
У бункері на шанс чекав…
Складав кроваву, злобну підлість,
Момент атаки підібрав.
І в котрий раз іде по колу –
Історія війни людська:
Кругом знущання, ріки болю,
Бо Світом править сатана!?
Міняються лише сторіччя.
Не має значення прогрес…
Якщо не вивчимо уроки –
Чекає всіх земний регрес!
9.03.2022р.
ND💜
Надія Холод (ND)
Такого звірства ще не бачив світ,
Убивали нелюди з усіх сторін,
На камеру ще й кіно знімали,
Огидні нецензурні слова вживали...
Чому ж вас мати й батько вчили,
Щоб ніза́що ви людей "мочили"?
Гвалтували, вбивали, знущались...
Ви "чорту лисому" давно вже прода́лись.
Бездушні, безсердечні, як ще вас назвати?
Кати, палачі, таракани прокляті,
Та воїн наш не злякався, не став на коліна,
А ще й промовив чарівне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ!"
Душа Героя полинула до Бога,
Тяжка була у нього та дорога,
Він загинув за нашу Україну,
Зажурилася на його могилі червона калина...
07.03.2023. С.М. Онисенко
Ми зустрілися, твій погляд був,
Ніби тихий океан твоєї душі,
Я в ньому загубилася, - не забув,
Хоч і пройшли тоді холодні дощі...
Був безцінний той палкий поцілунок,
Міцні долоні тихо мене торкалися,
Ти і я - ра́зом, від долі найцінніший подарунок,
У коханні ми з тобою купалися...
Я в полоні твоїх щирих почуттів,
Так пристрасно ще ніколи не кохала,
Ти як квітка із м'яких теплих пелюстків,
Все життя мріяла, бажала...
09.03.2023. С.М. Онисенко
Пепін золотистий
Угорі повиснув.
Ми,
дві зірки подорожні,
блукаємо містом.
Кожен
зі своїх вишин
забажав
упасти
На лавицю
під жасмин
в березневі рясти.
У розлуки світанкові,
вечірні єднання.
Від небесної любові
у земне кохання.
Не святі ми.
Не святі...
Тому - не безгрішні.
Марне, що не молоді.
Та все ж,
не колишні :
Доки кличе нас
весна
мандрувати містом,
Доки світить
угорі
Пепін золотистий.
На долю я свою не нарікаю,
І вдячна Богові, що ти зі мною був,
Як і раніше я тебе кохаю,
Та на душі моїй нестерпний сум…
Ці спогади, – вони ніби із раю,
Все, що було – ніколи не забуть,
Залишиться зі мною все до краю,
Як жаль, що не змінить й не повернуть…
Маргарита
ВЕСНЯНІЙМО
Весняніймо, дівчата, щоднини,
У душі́ хай буяє весна,
Будьмо квітом для неньки-Вкраїни,
Хай закінчиться клята війна.
Весняніймо, дівчата, щомиті,
Нехай осінь прийде після ста,
І любов’ю ми будьмо сповиті,
Про прекрасне хай мовлять вуста.
Весняніймо, дівчата усюди,
Нам пасує усім весняніть,
ПЕРЕМОГУ Вкраїна здобуде,
Вона вирветься з пекла, з жахіть.
Весняніймо, дівчата, і квітнім,
І палітру краси оберім,
Ми й Вкраїна – найкращі у світі,
То ж любов’ю її огорнім.
Весняніймо, дівчата, хутчіше,
Відганяймо буянням орду,
То й прийде́ ПЕРЕМОГА скоріше.
Маймо віру у цьо́му тверду.
Весняніймо, дівчата і сяймо,
Потопаймо в буянні весни,
Наче квіти, усі розквітаймо,
Хай покине нас віха війни.
08.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 976355
Його «Садок вишневий коло хати»
Той «Заповіт» де є Дніпро і кручі
Це ті вірші, які не треба забувати
Хоч в них й рядкі для серця є болючі
Він научав, попереджав своїми творами
Стільки подій із тих писань здійснилося
Він українців називав нескореними
Й до цих часів усе так і лишилося
Тарас Шевченко - постать крізь століття!
Борець за Волю й українську мову
У спадок залишив нам розмаїття
Своїх картин думок і творів
Сьогодні всі його звертання до народу
Близькими стали навіть тим хто із даля
І знають всі тепер із заходу до сходу
Величного пророка Кобзаря!
Духовний батько нашого народу
Герой! Національний символ для всіх нас!
Повстали ми за Незалежність та Свободу
Як заповів колись славетний наш Тарас!
Автор: Лілія Ходус
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
