ТАК БУВАЄ В ЖИТТІ

Так буває в житті,
Коли полем ідеш,
Стрінеш щось на путі,
Щось для себе знайде́ш.

Так буває в житті
Там, де роси спаду́ть,
Є скарби золоті,
Їх щасливі знайду́ть.

Так буває в житті,
Коли йдеш навмання,
Щось бува в каятті,
Десь бува – визнання.

Так буває в житті,
Що і голос бринить,
Наче десь в заперті́,
Що й струна не дзвенить.

Так буває в житті,
Що на думку спада,
Наче щось в забутті,
Та звідтіль вигляда.

Так буває в житті,
Що й заграє скрипаль,
Та чомусь в самоті
Все закриє вуаль.

Так буває в житті,
Коли пісня луна,
Що нема почуттів,
Хоч буває весна.

Так буває в житті,
Що обі́йме печаль,
Є слова золоті́,
Що дзвенять, мов кришталь.

Так буває в житті,
Що дороги й стежки́
Можуть бути круті,
А ми йдем навпрошки.

Так буває в житті,
Що і страх огорта,
Та не кинем в путі
Кожен сво́го хреста.

Так буває в житті,
Що іде щось не так,
І бажання не ті,
Бо змінились відтак.

Так буває в житті,
Що наш погляд змінивсь
І в глухому куті
Хоч на мить опинивсь.

Так буває в житті,
Що десь йокне в ту мить,
Й постає на меті,
Щоб щасливо прожить.

27.02.2023.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975456

Ти прийшла до нас тихенько,
Принесла з собою сніг,
Обсипала рідну землю,
І дерева, і поріг.
Ти мережева на вікнах малювала з морозцем,
Річку льодом покривала ніби диво-кришталем.
Та прийшла пора прощатись,
Час весни, тепла прийшов.
Прощавай, Зимонько ясна,
Сніжна, біла і прекрасна!

Оживає природа весною,
Так і ми оживемо з тобою.
В рідний край прийде знову тепло,
А воно переможе все зло.
Промінь сонця нам землю освітить,
Будуть птахи летіти над світом,
І на крилах своїх принесуть,
Світлий МИР, якого так ждуть.

А весна вже на порозі,
Он шумить у верболозі.
Ясним сонечком сіяє,
І теплом нас зігріває.
Люба весно, ти чудова,
Неймовірна і казкова!
Принеси нам мир у край,
Щоб тут знову був розмай!
Подаруй нам щастя в дім,
Щоб біди не було в нім!

Перший день весни,
Хочеться ласки і тепла,
Щоб не було цієї війни,
Яка нам горя і біди принесла...

Се́рденько, щоб ні в кого не боліло,
І навколо нас все зазеленíло,
Зацвіли яскра́во всі наші сади́,
Ожили́ степи́, ліси́, широкопо́лі лани́...

Пишні первоцвіти земельку покрили,
Деревцята набра́лися весняно́ї сили,
З теплих краї́в повернулися усі пташки́,
І були щасливі наші маленькі діточки́...

Ми щиро віримо і сподіваємося,
Що страшно́го звіра подолаємо,
Буде Перемога! В цьому не сумніваємося,
Нічого, ще трішки почекаємо...

01.03.2023. С.М. Онисенко

ВЖЕ ЗАВТРА БЕРЕЗЕНЬ

Вже завтра березень, та ще сьогодні лютий,
Вже завтра березень і буде вже весна,
Кайданами війни народ наш є закутий…
Це в лютому зробив ординець-сатана.

Вже завтра березень… Якби ж став переможним,
Якби ж він нам з собою ПЕРЕМОГУ ніс,
Бо лютий, що мина, страшний був і тривожний,
І було вилито озе́ра повні сліз.

Вже завтра березень… Якби ж він став щасливим,
Якби він повернув щасливу нам весну,
Аби не падали на нас ворожі зливи,
Якби закінчити зумів страшну війну.

Вже завтра березень. В свої права він всту́пить,
Поважно красень цей обійстя обійде,
І до роботи, звичної йому, приступить,
Можливо шлях до ПЕРЕМОГИ нам знайде.

Вже завтра березень… Не встигли й озирнутись,
Бо ці́лий рік у нас страшні буремні дні,
Та й встигли ж бо, на жаль, землею огорнутись,
Бо опинились ми у цій страшній війні.

Вже завтра березень і лютий попрощався,
Від тих страшних подій і сам він почорнів,
І з нами защораз у вибухах купався,
Та ворога від нас відве́сти не зумів.

28.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975420