Одним рухом твоїх пальців
І її плаття вже біля твоїх ніг
Одним подихом на твоє вушко
І ти вже належиш їй

Ти поглинаєш її усю ,
Роздивляєшся , плаваєш в ній

Кохаєш , та мовчки
Боже , тільки не піддатися їй

Тримаєш опору , бо знаєш
Такі як вона
Тривають не довго
Такі як вона , тільки для
Гри

І знову …
Її тонкі пальці , приємний смак
Її дикі очі , голі плечі
Вона торкається твоїх губ …
Вимагає від тебе багато слів
Ти не в силах знову брехати їй

Не в силах просто піти .
І знову… її тихий голос
Шепоче тобі
Оближмо , залишмл все на завтра
А зараз Люби
Твої спроби втечі даремні ,
Сьогодні ти належиш тільки мені
Руся

Попереду дорога невідома…
На серці моїм лишилась оскома.
Я згадую тепло і наші квіти…
Душа іскриться, манить сонцем квітень!

Вже перші проліски в лісах буяють…
А моє серце спогад крає…
Минуле вже ніколи не повернеш,
Не проростають знов любові зерна…

Так, не вдалося втримати розраду…
І що тепер? Докори та досада…
Я обійму руками вільний вітер!..
Він долетить до тебе із привітом!

Весна мине і знову буде осінь…
Життя збирає досвід у покоси…
Та, назавжди, в душі ми будем разом!
Хоча щемить на серці ще образа…

Я знов листок доби перегортаю…
І знаю я – ти й досі пам’ятаєш!
Ніхто й ніщо не зможе чуття змити!
Моє ім’я шепоче тобі вітер…
ND💗
Надія Холод (ND)

Ми не зламні, ми непереможні.
Хай запам’ятає цей москаль!
І Різдво і Новий рік зустріли,
Будем жить – забудем про печаль.

Нема світла – каганець запалим,
Води нема – з криниці будем брать,
Любов’ю ми і єдністю зігріті,
Та вам цього ніколи не понять.

Ви відповісте за всі злочинства –
Це смерть дітей, знедолені жінки,
За кожен дім, за кожну хату,
Лікарні, школи, дітсадки.

За все відповісте, прокляті москалі!

Такого звірства ще не бачив світ,
Хай путін назавжди запам’ятає –
Ви просто нелюди без совісті і честі,
Нічого людського в душі у вас нема,

І хто ж вас народив такими?
І що ви робите в цім білім світі?
Грабуєте, руйнуєте, вбиваєте людей,
Не буде вам прощення, не молитви.

Будь проклят ти, проклятий москалюга,
Ти вже проклят Богом і людьми,
Ти здохнешь, як та собака під порогом,
А жить і процвітати будем ми!

Запам’ятайте добре це, фашисти,
І путін хай запам’ятає ваш,
Наш Крим вам буде тільки сниться,
Він був, він є, він вічно буде наш!

Ми переживемо всі невзгоди,
Будемо стійкі як сталь,
А все тому, що любим ми свободу й Україну,
І вам нас ніколи не здолать!

На нашій вільній рідній Україні
Все буде добре, все кругом:
Сади цвістимуть солов’їні,
І мир і щастя прийдуть в кожен дом.

Ми відбудуєм нашу Україну,
Вона буде ще краще ніж була,
Зоколоситься на полях пшениця,
І зашумлять колоссями жита.

Ми будем жить і процвітати,
Дітей ростить хорошими людьми,
Гаї цвістимуть солов’їні,
І будуть мир і щастя назавжди,

На нашій вільній рідній Україні.
Ольга Шеханіна

Іноді можна знайти в собі сили іти далі
Заглянути в зеркало та признати себе
Після всіх невдач продовжувати рухатись
Діяти так, як підказує серце
Відчувати, це життя з позитивної сторони
Прагнути кращого для себе та свого ж щастя
Почати нову книгу, яка має своє паралельне життя
Яка буде вам подобатись, адже, якщо щось робити то лише в своє задоволення
Написати вірш про свої думки
Про почуття, які хочеться виплестнути на цей світ
Про любов
Любов до життя, чи коханої людини
Любити потрібно – без любові не буде життя
Не буде того тихого духового щастя
Яке потрібно нам
Напишіть про невдачі, про горе та плач
Про те, як нічого не виходить чи вже немає сил діяти
Але сили знайду вас, коли ви самі цього захочете
Коли поринете у доховний спокій і знайдете себе
Ніколи не пізно, почати, шось робити
Ніколи не пізно признати себе
Любити себе та цей світ
Знайшовши це в собі ми зможемо розквітати та іти далі

Емілія

Мис Доброї Надії – то є щит,
Стоїть серед бурхливих вод граніт.
Омитий він стихіями Землі,
Між океанами стоїть у всій красі.

З одного боку ллє Індійський океан…
До Атлантичного він приєднався сам.
Та зустріч в чітку лінію лягла,
Тримає відстань тепла течія.

Самотня скеля лине в височінь…
Нависла над глибинами, як тінь,
Так граціозно на краю Землі стоїть,
Не хоче хвилю водну пропустить.

Там поєдналися величні два Світи…
Навічно свої води пролили.
Там край планети у красі земній!
Могутня буря вихром крутить в ній.

Мис ураганів, мис вітрів…
Ти дарував надію, чарував, манив…
І норовлива, і холодна – вся краса!
Прекрасним возвеличилась моя душа!..
ND💙
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)