ОРДИНСЬКЕ СМІТТЯ

Усі гуртом кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Жене́м орду, яка до нас прийшла,
Сміливо їм показуєм доро́гу,
Щоб ця потвора з неї не зійшла.

Як йшли до нас – дороги не питали,
Валили ці убивці навпростець,
Вони на нас зненацька так напали,
Та скоро їм прийде́ усім кінець.

Не може це провадитися вічно,
Не може це тривати без кінця,
Пройтись парадом прагнули велично,
Й стирати взя́лись неньку із лиця.

І їх колись зітру́ть, немов в макітрі,
Зітру́ть потвор за це у порошок,
Від них смердить у нашому повітрі,
Отримали ми біль і сильний шок.

Та гам Госпо́дь поможе їм позбутись,
Поможе нам очиститись від них,
Не будемо в ярмі р@schистськім гнутись,
Достатньо ми зазнали горя й лих.

Нам Україна треба без ординців,
Не місце їм на цій святій землі́,
Сміття не буде серед українців,
Наза́вжди згинуть кляті моsk@лі.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982825

В БОЯХ З ОРДОЮ

В боях запеклих з клятою ордою
Ні вдень, ні ніччю спо́кою нема,
За землю ллється кров на полі бо́ю,
Дай Боже, щоб усе це недарма.

Щоб недарма лягали в домовини,
Щоб недарма давали там життя,
Там цвіт найкращий неньки- України,
І там щодня є кровопролиття.

Ніяких правил у орди немає,
Конвенції й угоди не для них,
Катує нечисть, всіх підряд вбиває,
Ніко́ли ми не знали стільки лих.

Страшна орда ввірвалась в Україну,
Летять ракети, дрони, літаки,
Зробили з ра́ю нелюди руїну,
Залито кров’ю поле і стежки́.

Бої́ жорстокі й зовсім не вщухають,
Провадиться у нас брудна війна,
Життя потвори кляті забирають,
Вбиває нас ординець-сатана.

Герої рідну землю захищають,
Її не можем ворогу віддать…
На жаль, в боях і го́лови складають…
Ми будемо їх за́вжди пам’ятать.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982813

Я РУКУ ТОБІ ПОДАЮ

Я руку тобі подаю,
Бо хочу тебе врятувати,
Над прірвою ти… на краю́,
Не треба в безодню ступати.

У чо́вен до мене зайди,
Ти будеш зі мною в безпеці,
І спокій в душі́ віднайди.
Дам крила тобі, як лелеці.

Не бійся зробити свій крок,
Сміливо ступай, я з тобою,
В житті не один був урок,
Що вмитий гіркою сльозою.

Не бійся зробити цей крок,
Не бійся, тримай мою руку,
Сплети молитовний вінок
Й згадай зараз Божу науку.

У чо́вен ступай без вагань,
До нього пройдися водою,
І браму закрий нарікань,
Не бійся, ступай, я з тобою.

Я руку тобі подаю,
Врятую тебе від безодні,
Ще й віри тобі додаю.
Врятую тебе я сьогодні.

02.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 982334

ПТАШИНІ СПІВИ І ВІЙНА

Птахи́ співають, та уже не так,
Хоча весна квітує ніжним цвітом,
Велика кількість ордівських атак,
Все всіяно снарядами, як житом.

Постійно ллється пісня голосна́,
Але вона, немов якесь благання,
Та й радість не прино́сить ця весна:
Через війну для багатьо́х – остання.

Але птахи́ продовжують співать,
Про біль і горе співом тим голо́сять,
З людьми вони взяли́ся сумувать,
Й війну закі́нчить Господа так просять.

Цього́річ заспівали в унісон,
Але, на жаль, не радісні ті співи,
Страшна війна ввірва́лась. Це – не сон…
Ворожії рясніють в нас посі́ви.

Птахи́ раділи защораз весні,
Бо ця пора всьому́ життя давала,
Але в цієї – всі жалобні дні,
Й про це пташина кожна заспівала.

Птахи́ співають, та у співах біль,
А цвіт весня́ний і птахі́в не ті́шить,
Бо ворог убиває звідусіль,
Руйнує все і землю нашу мі́сить.

23.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

55

НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ

Не сплять потвори, не дрімають,
Спокіно жити не дають,
А й по Вкраїні гаратають,
Але своє́ вони знайду́ть.

Страшні атаки вже щоночі,
Ні миті тиші вже нема,
Час тягнеться, як поторочі,
В страху́ потвора нас трима.

І безпілотники й ракети,
Біду це все нам додає,
І дронів ще постійні ле́ти,
Та й ворог га́тить ними, б'є.

Не полишають нас потвори,
Ми повернути хочем МИР,
Вони принесли біль і горе,
Усе розрушив в нас упир.

Щодня в могили заганяють,
Ми молим Бога, щоб вберіг,
Усім, чим можуть, нас вбивають…
Перемогти щоб Бог поміг.

На це надії не втрачаєм,
Убивці згинуть, як роса,
Думки́ про це усі плекаєм,
Й війни́ закі́нчиться гроза.

09.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р. ID: 982719

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА

Україна – це Європа,
Й світ давно це визнає́,
Де не буде раschотопа,
Це нам віри додає.

Де не буде вбивців клятих,
Їх в Європу не візьму́ть,
Там не буде раschовати,
В пух і прах нас не зітру́ть.

Європейська ми держава,
Нас підтримує весь світ,
За нас шириться скрізь слава,
Та й лягає неньки цвіт.

Світ дізнався про Вкраїну,
Про незламність й сильний дух,
Чують мову солов’їну,
Яка ріже вбивцям слух.

У нас цінності високі,
Й честь, і совість, і мораль,
Нам потрібна воля й спокій,
Та війна у нас, на жаль.

У Європі Україна,
Європейське нам близьке́,
Європейська ми родина.
Все раschистське нам мерзке́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982727

одного дня ти скажеш - зрозумів
твої секрети більш не таємниця
ти надто божевільна , не свята
хоч не проста , але і не цариця

не йдеш - летиш
живеш одним сьогодні
ненавидиш і любиш водночас

змирюсь
вклонюсь
і тільки посміхнусь
а відвернусь - тоді заплачуть очі...