ПІСНЯ ПРО АЗОВСТАЛЬ

А… з о в с т а л ь !
А… з о в с т а л ь !

В тобі плавиться кров, а не сталь!
Український народе – повстань!

А… з о в с т а л ь !
А… з о в с т а л ь !

Полк Азов має силу лева!
Ми гартуємо волю сталеву!

А… з о в с т а л ь !
А… з о в с т а л ь !

Ми б’ємося із ворогом підлим –
Хай накриється тазом мідним!

А… з о в с т а л ь !
А… з о в с т а л ь !

За будинок пологовий, за театр
запаліть міріади свічок і ватр…

А… з о в с т а л ь !
А… з о в с т а л ь !

Леви виженуть орди русні
і повернуться мрії у душі ясні!

А…з о в с т а л ь !
А…з о в с т а л ь !

Маріуполя серце заб’ється знов
і ми підемо разом на моря зов…

А…з о в с т а л ь !
А…з о в с т а л ь !

Олесь ПАСІЧНИЙ

Олесь ПАСІЧНИЙ

Ви виховали патріотів?
Яка нахабна звістка.
Патріот не той хто б’ється.
А той, хто Батьківщину захищає.
Той, хто її славу здобуває.
А що то за руські патріоти.
Якийсь .ойгу, що оленя має на снігу.
Якийсь дон-дон, що вівцю шанує за аулом.
Якийсь поважний вірменин, що чхав на край своїх дідів.
А може патріот отой єврей, хто на Одесу просив ракет.
Та гарний, дуже, патріот, хто хоче керувати народом, як на "зоні".
Життя немає в тому краю.
Вони дійшли до краю.
Духовністю прикривають злочини.
Не мають вони Бога!
Та хворий "гопник" на коні, за ним безбожні брехуни.
Чого ж вам тихо не живеться?
Чого у світ лайно несете?
Вам треба крові!?
Упирі!
Вас не повинно бути на Землі!
Накрити, вас, залізним чаном, щоб дух не йшов від того смороду.

С. Клоб (Олійник Сергій)

Поет кріпацької неволі, не знав ти бажаної долі.
З юнацьких літ в чужому краї, де України бракувало.
Тяжка була кріпацька доля.
Не ласки неньки, не сестри.
Один, як перст, хто хоче – гни.
Знайшов собі духовну втіху – малюнки, вірші, немовби діти.
У віршах любов та сила духу, де бачив вільним – себе й кохану Україну.
У них, як птах, літав на волі – Дніпро, гаї, шукав діброви.
Молив щасливого життя, Вкраїні милі на віки.
Кобзарь, відірваного краю, який від тебе відібрали пани своїм ганебним хистом.
Але від серця, не їх воля, то було Тараса й Бога.
Твій заповіт, велика сила!
Тебе вернули на Вкраїну.
Бо побратими твердо знали – могила буде над панами!
Там, де реве Дніпро широкий; там на високих, його, кручах, щоб бачив свій край квітучий.
Твоя гора, Кобзарь народу!
Вже не візьмуть Тебе в неволю!
Спочинь, Тарасе, на свої милій Україні!

С. Клоб (Олійник Сергій)

Життя дало щасливу мить, яку потрібно на руках носить.
За нею треба цупко братись.
Триматися, триматися!
Воно на все життя одне.
Воно одне, воно ТВОЄ.
Та мить, яку дарує вам Господь.
В ті миті щастя та любов.
То дар Небес.
То суть життя.
То ваше все.
То діти!
Станьте на коліна.
Скажіть Йому, що то є Його милість.
Якою вас Він, щедро так, дарує.
То мить у всесвіті, не більше.
У вас то всесвіт і не менше.
Зробіть усе, щоб миттю цією, ви, насолодилися безмежно.
І щоб та мить була щаслива.
Не знала горя та не милість.
Вам дарував Господь надію, щоб ви були щасливі у світі.
Так не паскудьте, не ламайте, таке хрумким буває щастя.
Усі спокуси у трухлявину!
А серце дітям, в мить одну!

С. Клоб (Олійник Сергій)

На Київських валах історія живе.
Полинули віка, але вона пливе.
На Верхньому валу уяву залучи, поринь за обрій сивини.
Хронометр перекине століття, як листи…
Стоїть, шумить Дитинець.
Навколо йдуть вали.
То оборонна насип, то захисний редут.
З пагорба побачиш, як вали за валом йдуть.
До Києва, до града, де Ярославів вал.
Під валами лягали ворожнечі степняки.
То половецькі коні, нахабний печеніг до тіх валів доходять, а там дають відсіч.
У полум’ї набігів Русь Київська зросла.
Вали лежать донині, як пам’ятка жива.

Пейзажною алеєю стежина на валу підкреслює, нагадує далеку давнину.
Там Стародавній Київ, там огляд на Поділ,
там, десь низом, Дніпро біжить до ніг.
Історія не вмерла.
Вона живе.
Сучасна та буремна, але пливе.
Тут простір для майбутніх, для нових поколінь.
Луна дитячий сміх.
Оживає казка…
Чеширський кіт, Аліса, а ось Маленький Принц, знайшли собі прихисток поміж Київських валів.
Привабливе містечко дитячих фантазій, мрій.
Скульптурне королівство, де Кожум’яка змія підкорив.
Минуле та майбутнє в сучасному живуть.
Лунає дитячий сміх.

С. Клоб (Олійник Сергій)