О, того дня коли в близі і в даличині
Знайде свій шлях народ до перемог
Ми скажем хором СЛАВА УКРАЇНІ
Без жодних у душі на те тривог.
Владислав ( ДИВАК )

Кохання- річ це не проста
Воно сповнене надій
Це відчуття, коли з’явилася вона,
Коли в їхніх очах бушує море мрій.

Це все, коли в серцях палає зірка
І кожен день- це відчуття смаку,
Коли в шкалі любові вища мірка,
А ти радієш, маючи таку…
Владислав ( ДИВАК )

Яке свавілля, Боже мій!
Та що ж ви робите, іуди!
Невже вам мало всіх смертей,
що ви готові геть всіх вбити, втопити, зтерти все з лиця землі!
Знищити усю країну,
перетворити на руїни!

Ви геть забули, що є Бог,
який все бачить і все чує!
Ви перетнули той порог,
коли немає вам прощення на тому світі й на землі-
ви будете горіти в пеклі
і вдень, вночі, і кожну мить ви будете
просить прощення, милості,пощади,
але повірте- Бог нещадний до тих,
хто відбирав життя невинне,
стомлене війною,
і дуже легкою рукою все тиснув
на страшний курок,
як ще раз пройдений урок забрати дух, лиш Богом данний- а не тобою
безжалісна, страшна потворо,
яка прийшла на нашу Землю
вершити суд, але повір- цей суд
звершиться над тобою!
Оля Мукосій

Я мандрівник, на стежку я ступаю,
Не знаю я, що дасть мені життя…
Не вередую, достойно все сприймаю.
Настало літо – попереду жнива!

Я позбираю всі свої волошки,
Нехай красуються віночком у косах…
Назустріч літу, як ті сторінки книжки –
Перегорну усі події в днях.

Я мандрівник, у літо полетіла,
На гребні вітру, він мій давній друг.
У літнім танго я розкрию крила!
Я наче птах, я маю вільний дух!

Грозова хмара мене не налякає,
Наче мольфар руками розведу!
Перлина літа мене уже стрічає!
Привіт, привіт! Я уже лечу!🤗
ND💞
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)

Я знаю ти чуєш лише обіцянки
Коли відкриваєш душі фіранки
Лишають на серці малюсенькі ранки
Кохаю, люблю, неповторна ти чуєш
Чим же і ще мене ти здивуєш
Думаєш ти, це все так добре
Але
Доторків, дихання, близість не можеш відчути, нажаль
Відчуваєш в собі ти одну лиш печаль
Коли повернусь я
Набридло це чути
В голові закрадається думка – якщо
Якщо ти повернися
Що буде тоді
Не змінив чи тебе той розлад війни
Залишаюсь коханням для тебе чи ні
Чи приходжу до тебе тепер у ві сні
Обіцянки одні тільки можу давати
Сумувати, бажати не хотіти пропасти
Олександр Б

Небо сховалось за хмари…
Де-не-де світить зоря…
Заграва гуляє по краю,
Нічка дрімати прийшла…
Майже нічого не видно,
Птаха в гніздечку десь спить…
Чутно здаля залізницю,
Потяг товарний спішить.
Світло блищить із домівок,
Хтось за родинним столом…
Хтось цілу купу листівок
Записує у телефон.
Шепотом вечір лунає…
Чути замріяний сміх,
Сонна пора наступає…
Нічка прийшла на поріг.
Спокій мандрує серцями,
Тривоги пішли в забуття…
Знову душа летить снами,
Гуляє по Світу вона.
ND💞
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)

Я знаю ти чуєш лише обіцянки
Коли відкриваєш душі фіранки
Лишають на серці малюсенькі ранки
Кохаю, люблю, неповторна ти чуєш
Чим же і ще мене ти здивуєш
Думаєш ти, це все так добре
Але
Доторків, дихання, близість не можеш відчути, нажаль
Відчуваєш в собі ти одну лиш печаль
Коли повернусь я
Набридло це чути
В голові закрадається думка – якщо
Якщо ти повернися
Що буде тоді
Не змінив чи тебе той розлад війни
Залишаюсь коханням для тебе чи ні
Чи приходжу до тебе тепер у ві сні
Обіцянки одні тільки можу давати
Сумувати, бажати не хотіти пропасти
Олександр Б

Розбрелися роки поміж денних справ.
Мовби не багато, а вже водоспад.
Що з ними робити?
Де оті літа?
Там дитячі мрії, молодість пішла.
За роками ходить твій життєвий вік.
Бродить, бродить – не йде на поріг.
З вашої домівки вискочить у сад, підіймаєш очі, тільки білий слід.
Поглинає обрій всі твої роки, розбрелися, рідні, вже їх не знайти.
Решту не зачиниш у клітці золотій.
Неодмінно зникнуть, залишать білий слід.
Викажи подяку, рокам, що були.
Не чекай віддяки – з рештою живи.

С. Клоб.
С. Клоб (Олійник Сергій)

Ці солодкі думки наповнюють кімнату..
Пришвидшене дихання, слабшають руки.
Я так хвилююсь, немов йду на страту.
Немов буду терпіти страшенні муки.

Дим божевілля з присмаком винним
Розтікся в легенях, наповнив вуста.
Безглуздо казати "ні в чому не винен",
Правда, на диво, занадто проста.

Ви захопились, а я піддалася.
Тож, не виніть в цьому лише мене.
Мокрим цілунком весна розлилася,
Пообіцяйте мені лиш одне.

Думати вранці, вдень і вночі.
Лише про мене, солодку й невинну.
Туманом закриту, десь вдаличі.
Димом обкутану, з присмаком винним..
Хейленко Валерія

За вікном травневий розмай, де буяне зелен цвіт.
Розлилось зелене море, де краплини кольорів.
Розлилось по Україні на полях фронтових дій.
Де сини твої, країно, женуть наволоч за тин.
На зеленому просторі на свої землі стоїмо.
За свободу, правду, волю, де травневий зелен цвіт.
Не повинно, щоб чужинці нам несли болота гній.
Хай в далекому узліссі розкладаються самі.
Зеленіє травень місяць.
Квітне Перемоги час.
Забуяє Україна!
Славимо жадану мить !

С. Клоб (Олійник Сергій)