Я повернуся, моя мила,
Ми переможемо, ти знай!
В тобі натхнення,моя сила,
Весна квітуча, рідний край.
Коли йде завзята боротьба,
Тоді буває тяжко на душі.
На полі бою, де кругом журба,
Вкотре згадую очі твої.
Твої уста , обійми, поцілунки,
Любові полуничний смак.
Сплелися в долю візерунки,
Як в полі розквітає мак.
Я повернуся, моя мила,
До серця ніжно пригорну.
Наша любов – незламна сила,
Настане мир, закінчимо війну!
Віталій Нівня
Місяць: Червень 2023
Ці милі ранки солов’їні…
Ці милі ранки солов’їні…
Вже просинаються ліси…
Люблю природу України,
Її поля, її гаї…
Ця неповторна нотка шарму…
Вона прадавня, від дідів,
В часи безжалісного шторму –
Зцілює душу від вогнів.
Пшенична тиша колоситься
По всіх околицях її…
Злітає впевнено, як птиця –
Душа Вкраїни від Землі…
Усі світила піднебесні
Осяюють її добро…
Нехай душа її воскресне!
Настане час,- розтане зло!
ND💗
Надія Холод (ND)
Марний пошук кохання
Кохання не просто знайти.
Почався знову з пошуках день марний.
Даремні перші кроки.
Ігнор, відповідь звичайна.
Якщо привіт хтось скаже,
Це за щастя, але далі слів нема!
Питання, задається без надії;
Відповідь чекати марно!
Не знайти віддачі в них.
Слідчим себе відчуваєш,
так чи ні, твої слова!
Немає сили, терпіти це!
Надії на кохання згасли,
Залишився! Біль порожній,
З серцем крижаним на вік.
Максим
В осінні дні
В осінні дні
Тебе я встрів
У коцику тепленьком
І ти світилась немов та зірка
я пригорнув тебе скоренько
І ти зігріла, мене теплом
І ми пішли швиденько
До тебе в гості, пити чай
Із тортиком смачненьким
Ми вийшли з дому, уночі
На вулиці світили зорі
І я побачив яскраву зірку
І вмить тебе я всповнив
Коли прощались, ми з тобою
Ти поцілувати мене в губи
Як прикро що, я не сказав тоді
Як сильно я люблю тебе
Олександр Ляшук
Ми будем стояти
Ми будем до віку стояти,
Захищать край тополі хатину,
За кожну, що ворог проклятий,
Замучив на фронті людину,
Не простять депортовані діти,
І утративші сина батьки,
За кожну кроваву стежину,
Що вела у катівні людські,
Не прокинеться змучений болем,
Супостат що приніс стільки втрат,
Хай назначать у вищому колі,
Покарання ще гірше ніж ад,
Щоб покинута долею мати,
Не ховала герїв – синів,
Щоб за руки тепленькі тримала,
Донька – тата у мирні роки,
Хай закінчиться горе потворне,
Й загорить білий світ у пітьмі,
Прокричать хай усі близь сусіди:
"Перемога у страшній війні!"
SrHong
Кохання – вічно загадкове!
Є різні на Землі дива,
Вони вражають нас щоденно…
Звучить мелодія сумна…
Розбуркує всі одкровення…
Або рікою ллється спів,
Він огортає ніжно серце…
Підхопить і закружить в вир:
Мурашки в тілі… все несеться!..
Коли читаєш свій роман –
В романтиці живеш з героєм,
Усі події, як вулкан –
Торкаються наскрізь любов’ю.
Чи пригадаєш про сюжет
Художніх фільмів дев’яностих…
Лились шедеври із касет…
Ох, наша юність творча!
Звучить поезія вві сні…
І музика, і пісня, слово…
Бо надихає нас всі дні –
Кохання… вічно загадкове!
ND💗
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
***
-
***
Пошарпані,
надломлені -
Та з коренем все ж
не вирвані
Крокуємо по воді
ми,
Стоїмо
над прірвами.
Розстріляні
наші хати,
наші вбиті
діти
Нас благають
стояти
нам говорять
ходити
Між спекою
і холодом,
поміж ковадлом
і молотом,
Під кулями,
під градами
шаленими канонадами
Задля свого коріння
у своїй,
Богом даній, країні.
Молитва за генерала, Марченка Дмитра Олександровича
-
Ізнову бреше
незаслужена опала.
Всевишній!
Бережи нам генерала!
Таких, як він сьогодні
дуже - дуже мало.
Вступись, Господь,
за пана генерала!
Ти зупиняєш ним орди
страшну навалу.
Ми дякуєм Тобі
за генерала!
Яка б змія на воєводу
не сичала,
Не погуби нам, Боже,
генерала!
Нехай заллє він москалям
за шкуру сала.
Прослав,
Отець Небесний,
генерала!
Вона не вірила словам
-
вона не вірила словам
слова на мить , а не навіки
і поміж тисячі світів
бажала той , де буде гірко
бажала так , що небеса
щоразу дивлячись на неї
вкривали хмари та імла
вкривав туман , а сонця промінь
дарма щосили намагавсь
до неї хоч на мить торкнутись
вона -
чужа і самота
тікала в темряву щодухуі там , під тінями дерев
спинивши кроків своїх швидкість
вона -
приблуда і мара
мов забувала , що є дика...2022 рік
Леся Українка
Хто така ця Леся Українка?
Це дуже сильна і незалежна жінка,
В поезії нашій справжня принцеса
Та прекрасна поетеса!
Не зрадила вона своїй мрії ніколи,
Тому і вивчаєм про неї ми в школі
Такі люди варті уваги і до нині,
Пошани і хвали у кожній родині.
Такі, як вона живуть раз на сто років
Почати свій творчий шлях в 9 років-
Не кожен може так швидко талант віднайти,
Дехто витрачає на це роки.
Ми маємо наших поетів завжди пам’ятати,
Москальських взагалі найкраще забувати.
Ці люди творили ще у поневоленій країні,
Щоб ми мали змогу жити в Незалежній Україні
Люся Заневич