Не шукай мене..
Не шукай мене у зорі,
Не шукай мене у проміннях сонця,
Мене не буде у воді..
І навіть у краплинках дощу
Мене не буде на світанку,пасмурним днем і навіть в ночі.
Мене не буде в темних силуетах,мене не стане геть нігде,
Але я залишусь у твоєму серці
Навіки вічні буду жити там.
Тому памятай мене завжди
З часом згасну, як полум’я те,
Не шукай мене.
Фюго

Не шукай мене..
Не шукай мене у зорі,
Не шукай мене у проміннях сонця,
Мене не буде у воді..
І навіть у краплинках дощу
Мене не буде на світанку,пасмурним днем і навіть в ночі.
Мене не буде в темних силуетах,мене не стане геть нігде,
Але я залишусь у твоєму серці
Навіки вічні буду жити там.
Тому памятай мене завжди
З часом згасну, як полум’я те,
Не шукай мене.
Ангеліна Кухар

В робочих буднях життя не бачим.
Покритий день веселий мхом.
Усмішку не знайти яскраву!
До всього втрачена жага.

За гроші здатні все терпіти!
В рабство продали себе давно.
Забули справжню волю!
Відчуваємо свободу; брехливе відчуття!

Господарі— це гроші наші!
Змусили про людяність забути!
Без відомості пана, ні що зробити ми не в силах!
Щастя не знайти без них.

Кохання за гроші не купиш!
Брехливий вираз цей, як світ.
Ні хто не цінить почуття!
При зустрічі на гаманець спустилось око.

За капітал! віддавати все готові.
Відмовились від совісті, жалю!
За мідяки, Іудою станемо охоче.
На зраду величезну, без вагань підуть.
Максим

Життя таке скрутне….-здавалося дитині.
Там прибери, тут приготуй.
20 рік надворі.
Діти навчаються у школі, і кожен день вчать щось нове.
Урок історії.
Світова війна, як лячно було їм у давнину..- казали всі навколо.
Ось лютий місяць, і зима надворі
Дівчина спати йшла…
Та не знає ще вона, що починається зла гра
О третій ранку чути гуркіт, та свист у небі не стиха
По вулиці гуляють танки… Чужі вірвались у життя
Почалась нова війна.
Вставай дитино, йдем в підвал – крича матуся тій дівчині
Як лячно стало в один час…
Здавалося малій дитині, що це кінець її настав.
А серце не стихало, все билось й билось в тій грудині.
Той день запам’ятався у житті…
Житті. маленької. дитини.

Єва

ти обрав собі професію-
Батьківщину захищати.
тепер твої найближчі рідні
побратими й солдати.

ти забув, як виглядає
батьківський рідний дім.
тут все частіше з
зброї, вилітає дим.

з смертю все частіше
ти ночами говориш,
до надійності життя
інколи ти дзвониш.

хоч шансів не багато
на щасливе життя,
ти віриш у краще,
ти йдеш до кінця.
Ася

Дощ і тиша…так крапає музика…
Як бальзам для моєї душі.
Я дивлюсь у вікно…ця природна акустика…
Знов примарився ти уві сні…
Затуманений день…посірілий від опадів,
Я тримаю горнятко в руці…
Твоє серце почує аж за сотню кілометрів –
Надпотужну енергію в дні…
Я закрию тебе оберегом з молитвами,
Жодна куля тебе не візьме!
І так крапає дощ…я сумую за квітами,
Скоро стихне…і це промине…
Сумна ніч, сумний сон…
Сподіваюсь на здогадки…
Віртуальна реальність моя…
Там де ти, там і я…озираюсь на спогади…
Не загубить нас доля лиха!
Дощ і тиша…не спи,
притулись до землі,
Стережися гармати вогню.
Пройде ніч…знову тепле проміння Весни…
Ще зустрінемо нашу Зорю!..
ND💗
Надія Холод (ND)

Зникло все навкруги
І радість , і шум.
Нема того клопоту поміж дітей.
Який раніше був
Чи все це наснилося,
Чи справді воно так?
Це жахіття лютого страху
На все це одна відповідь:
Війна почалась в моїй Україні.
Затихло все,
Міста й села,
Тиша оповила нас!!!
Чуйко Марія

вона пише прозу, поезії,
чи просто вірші,
інколи з ранку приходь у сні.
а ти ще досі шукаєш
усі її загублені листи.
путаєш приголосні і голосні.
ти не знаєш між вами крапка,
чи ще може досі кома,
ти ще досі чекаєш її вдома.
між ребрами час від часу
з’являється велика судома.
ти думаєш, що це лише втома
і просто чекаєш її вдома…
Ася