Как медленно тянется время,
В ожидании воя сирен.
Боль давит в виски, лоб и темя ,
Тревога берёт тебя в плен.
И ты понимаешь, что может
Случится любая беда.
Но веришь, Господь поможет.
Всевышний хранит нас всегда.
Ты шепчешь, смотря на небо
(Слова, словно струны лир)
"Всевишній, війни не треба,
Даруй Україні мир! 💛💙
Осовська Альона
Місяць: Липень 2023
Переповнена чаша терпіння!
Переповнена чаша терпіння!
Крапля крові остання стікає,
Вже наповнені вінця й прозріння!
І найвища розплата влітає!
Підлість й стріли металися в спину,
Злобний вискал гримаси міняв…
І по-чорному повелінню
В кому правду "вражина" вганяв!
Не втече від розплати химера,
Вся омана брехні зникне вмить!
Аж зігнулись додолу дерева,
Бо зі стрілами військо летить.
Михаїл на чолі верховодить –
Славнозвісний Архангел, взірець!
Всю гидоту косою положить,
І наступить бридоті кінець.
На коліна попадають злобні,
І так плакати будуть,
благати…
Наш Господь їх почує, він добрий,
Але змусить все зло проживати!!!
ND🤍
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Я б з тобою зустрів контрнаступ
Я б з тобою зустрів контрнаступ,
І поїхав у вільний наш Крим.
Проте доля не схожа на казку,
Як і Київ не схожий на Рим.
До Побачення мрії, бажання,
Їх сьогодні відправлю в труну.
Все життя зруйнувало зізнання,
Мов би щирість тут має ціну.
Ніби кіт, що загинув в Каховці,
Сильна біль, ніби сліз водоспад.
Я рослина, що гине на сонці,
Я диктатор, що валить свій лад.
На дорозі життя лиш блокпости,
Тільки я ухилянт та слабак.
Краще б згинув давно від корости,
Чим колись покохав просто так
Олександр Пугач
Уві сні
Тільки не зникай без слів та мовчання..
Залиш хоча б якісь адреса та листи
Залиш хоча б один слід у цьому сні
Залиш та замкни свій сором’язливий подих
Невже тобі не набридло ховати свої блакитні очі?
Невже тобі не прикро від цієї весни?
Яка знищила нас, у попіл.
Чому тобі байдуже на мої вірші?
Чому тобі просто не прийти…
Чому тобі просто не зникнути з моїх видінь?
Прийди, та запали свої чарівні очі,
Які вже давно не такі.
Прийди, та замкни мене у своєму просторі
Щоб ми могли разом, споглядати на нічні зірки
Ці зорі.. які схожі на твої очі..
Такі різноманітні як твій гардероб
Такі вишукані неначе діамант
Такі затьмарені та блакитні як небо.
Уявляєш, я не припиняю дивитись на них ще з холодної осені.
Я думала, що шукала тебе у нічних зорях та порах року
А виявилось, що потонула уві сні.
Анастасія
ПОЛЕ БИТВИ 🖤🤍
ПОЛЕ БИТВИ 🖤🤍
Водоспад вогню…
Плаче сміхом дощ…
Ти зніми броню
Лиш в дорозі в прощі…
А до того ти…
Попри-попри-все…
Одягнись в щити…
Й вітер хай несе
Якнайдалі сльози
І твою печаль…
Посміхнися в осінь –
З уст зніми печать…
Часто дума хтось:
Ти – жива мішень…
Тоді свій характер
Покажи лишень…
Життя – поле битви,
Ти собі затям…
Як по лезу бритви,
Часом йдеш життям…
А часом стікаєш
Преживими ріками…
Цілий океан
В тебе під повіками…
Зазирнеш у них –
Там немає дна…
Там живуть шторми
Й ніжність неземна…
Ти зніми броню,
Як прийде весна
Й ПЕРЕМОГОЮ
Скінчиться війна…
24.07.2023
Юлія Маринич
На болотах неспокійно
Щось не так йде на болотах,
Не по плану, як завжди!
Обламалася робота,
Чешуть лоб товариші.
Полетів додолу мостик…
На підході хрускіт рейс…
Заломив судомно джойстик,
Скаженіє дід увесь!
Забираються додому:
Перебіжчики, братва…
Сила думки, сила слова –
Це розплата за діла!
На болотах неспокійно:
Колотнеча та гризня,
Стане острів знову вільний!
Забереться геть ‘русня"!
Поїдають змії жабок,
Цар звіринцю держить трон,
Учепився за прилавок,
Московитський над патрон!
Полетів маленький гвинтик,-
Буде різкий "бада-бум"!
Захотів наше намисто –
А отримав ультраструм!
Надія Холод (ND)
чи любиш мене ти?
Любов у серці до тебе моя назавжди
Ти зі мною і в снах і в уяві , завжди
Я тебе люблю , кохаю довгі часи
Але чи любиш мене ти?
Любиш – нелюбиш незнаю
Але очі я твої пам’ятаю
Як ти дивився у них так жаданно
Я усміхалася у слід тобі невблаганно
І жарти твої мені довелося пережити
Щоб в серці з’явилося до тебе кохання…
❤️🩹
Діти
довірливі були як діти
і вірили в казки.
найліпшим другом була віра,
а ворогом виявилися ми.
але різниці вже немає,
бо час минає,
стирає все із голови.
проте ніколи не зможу я забути,
ті шрами, що кохання залишило мені.
А.
ПОЛЕ БИТВИ 🖤🤍
ПОЛЕ БИТВИ 🖤🤍
Водоспад вогню…
Плаче сміхом дощ…
Ти зніми броню
Лиш в дорозі в прощі…
А до того ти…
Попри-попри-все…
Одягнись в щити…
Й вітер хай несе
Якнайдалі сльози
І твою печаль…
Посміхнися в осінь –
З уст зніми печать…
Часто дума хтось:
Ти – жива мішень…
Тоді свій характер
Покажи лишень…
Життя – поле битви,
Ти собі затям…
Як по лезу бритви,
Часом йдеш життям:
Вперто борониш свободу,
Бо ворог всередині й зовні,
Бо дихає пам’яттю
Древнього роду
Кожна клітина уповні…
А часом стікаєш
Преживими ріками…
Цілий океан
В тебе під повіками…
Зазирнеш у синь –
Там немає дна…
Там живуть шторми
Й ніжність неземна…
Ти зніми броню,
Як прийде весна
Й ПЕРЕМОГОЮ
Скінчиться війна…💙💛
24.07.2023
Юлія Маринич
БЕЗЗУПИННІСТЬ
БЕЗЗУПИННІСТЬ
– ХТО ТИ …
– ТА ЧОМУ ЖИТТЯ ЦЕ ПРОСТО РІЗНІ НОТИ …
– РІЗНОМАНІТНІ У ВСЕЛЕННІЙ ЗВУКИ …
– СКЛАДНО БЕЗКІНЕЧНО НАЧЕ БУТИ …
– ПОРОЮ НІБИ СОН …
– ПОРОЮ ТИ НЕ СПИШ …
– А ДУМАЄШ , ЩО СНИТЬСЯ …
– НІХТО І НЕ БУДИВ ТЕБЕ …
– ТОБІ І НЕ ПОТРІБНО ПРОКИДАТИСЯ …
– ВСЕРІВНО НЕРЕАЛЬНІСТЬ БЕЗ РЕАЛЬНОСТІ ЗДІЙСНИТЬСЯ …
– НАВІЩО ЦЕЙ ПЕРЕЛІК ЧАСУ ТРЕБА БУТИ ?
– ХТОСЬ ТО ТУТА ЗА ! …
– А ХТОСЬ ТО ТУТА ПРОТИ ! …
– ЗАВЖДИ Є РІВНОМІРНІСТЬ …
– ЖИТТЯ ВЛАШТОВАНА РОБОТА … – ЩОБ ПРОРОБИТИ ЦІЛУ ВІЧНІСТЬ …
– РОБОТ ВІД ПРОГРАМНОГО ПРОЦЕСА …
– ЕНЕРГІЙНІ ХВИЛІ БЕЗЗУПИННІСТЬ …
– ФУНКЦІОНУЮТЬ РІЗНІ МЕХАНІЗМИ РІЗНОБІЧНІСТЬ …
– І В ТІМ І В ТІМ КУТКУ ЛІТАЄ ТА МОБІЛЬНІСТЬ …
– ПРАЦЮЮТЬ І ЗАСМУЧЕНІ І ЗЛІСНІ …
– ПРАЦЮЮТЬ ПОЗИТИВНІ ТА ОПТИМІСТИ …
– ІТИ ВПЕРЕД ЧИ ЗУПИНИТИСЬ …
– СТАТИ ТА НЕ РУХАТИСЯ З МІСЦЯ …
– ПОДАЧУ ПЕРЕКРИТИ СВОГО КИСНЯ …
– ІНСТРУКЦІЇ НЕМАЄ …
– ЩО ЦЕ ВСЕ НАСПРАВДІ …
– СТАРТ ЦЕ РОЗКВІТ …
– ФІНІШ ЦЕ КІНЕЦЬ ЦВІТІННЯ …
– ОСЬ ТОЙ НОВИЙ ТВІЙ ПОЧАТОК ХОЧ І ЙШОВ З НАСІННЯ …
– АЛЕ ЧОМУСЬ ПРИХОДИШ В СЕБЕ ПІСЛЯ ЦИКЛУ …
– ЛИШ ЦЬОГО ВСЬОГО МИТТЄВОГО РОСТІННЯ …
– ЖИТТЯ ТАКЕ НЕЗРОЗУМІЛЕ НАМ ВИДІННЯ …
– СТОЛІТТЯ ПРОЛІТАЮТЬ …
– ПРОЛІТАЮТЬ ПОКОЛІННЯ …
– ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА …
– ФАНТАЗІЯ / БАЖАННЯ / ВМІННЯ ТА ХОТІННЯ …
– НЕЗНАЮЧИЙ ПРО СЕБЕ …
– НЕНАЧЕ САМ СОБІ І ТІНЬ Я …
– У НЕВІДОМІЙ ТА ЧУЖІЙ ЗАРОДЖЕНІЙ ОСЕЛІ …
– "ПЛАНЕТА" СЛОВО …
– А СЛІВ ЖИВЕ ПОВНА ПЛАНЕТА …
– ТИСЯЧІ ТА БЕЗКІНЕЧНІ МИЛІ …
– У ПОШУКАХ СУТТЄВОЇ ІДЕЇ / ЦІЛІ …
– ПИТАННЯ ЗАЛИШИЛОСЬ …
– ВІДПОВІДЬ НЕ МАЄ І НАДІЇ ДАТИ ПРАВДИ …
– ТО ХТО Я ТУТ ХОТІЛОСЯ СЕБЕ СПИТАТИ …???
– НАВІЩО В ЦЬОМУ МІСЦІ З ГЛИНИ ПО ЗЕМЛІ БЛУКАТИ …???
– БАГАТО , ЩО У ГОЛОВІ В ПИТАННЯХ БУДУ Я ТРИМАТИ …
– ПИТАТИ САМ СЕБЕ ЦЕ , ЯК ПОМАЛУ ДОБИВАТИ …
– У РИЗУЛЬТАТІ / РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НЕЗНАТИ …
– ДЕ ПОГЛЯДОМ НЕ КИНЬ …
– УСЕ У ПЕРШИЙ РАЗ ЦІКАВО У ПОТОКАХ КОНСЕНТРАЦІЇ СПРИЙМАТИ …
– ТА БІЛЬШ ЦІКАВО ВСІ НЕЗРОЗУМІЛОСТІ ВПІЙМАТИ …
– ОСЬ ТУ ЗАГАЛЬНУ ЗРОЗУМІЛІСТЬ ВЗЯТИ І ПІЗНАТИ …
– АЛЕ НІХТО НЕ СКАЖЕ …
– НІХТО НІЧОГО НАВІТЬ І НЕ ДУМАЄ РОЗПОВІДАТИ …
– ЧИ НАВІТЬ БЛИЗЬКО ВІД БЛИЗЬКИХ У НАТЯК ДАТИ …
– СТОЮ ЖИВИЙ …
– СКАЗАЛИ ЖИТИ …
– А ХТО СКАЗАВ …???
– І ЯК ЦЕ ВСЕ СВОЇМИ МІЗКАМИ СПРИЙМАТИ …
– ПРАВИЛА НЕ ЗНАЮ …
– ПРАВИЛА ВИ МУСИТЕ НАДАТИ …
– СПИТАТИ САМЕ ТИХ , ЯКІ ПОЧАТОК ТАКИЙ САМИЙ ВЗЯЛИ …
– УСЕ ТЕ САМЕ …
– ЛИШЕ ВІДРИВОК РОЗДІЛЯЄ ПРОЖИТИЙ МІЖ НАМИ …
– А МОЖЕ ВСЯ СУКУПНІСТЬ ЧАСУ НАМ ДАЄ ПОМІРКУВАТИ …
– А МОЖЕ ВСЕ МИ ЗРОЗУМІЄМ ЛИШ В КІНЦІ І ЦЬОГО НАПЕРЕД НІЯК НАМ ТУТ НЕ МАТИ …
– ОСЬ ТАК ЯВИВСЯ …
– КУДИ І , ЩО КОМУ КАЗАТИ …
– КОМУ ПРО , ЩО У НЕСВІДОМОСТІ КРИЧАТИ …
– ПОМЕРТИ СТРАШНО …
– І ТАК ДОВКОЛА МОВОЮ ПРО ЦЕ ІЗ ВУСТ ЛЮДСЬКИХ ЛУНАЄ …
– КІНЕЧНІСТЬ ЦЯ СВІДОМА …
– І ТАМ В КІНЦІ ВОНА ТЕБЕ ЧЕКАЄ …
– НІХТО НЕ ЗНАЄ …
– ТЕ ПРОДОВЖЕННЯ , ЯКЕ ТЕБЕ ЗДИВУЄ , ЯКЕ ТЕБЕ ЗЛЯКАЄ …
– І ЯК ДУША СВОЄ КОХАНЕ ТІЛО ПОКИДАЄ …
– А ЩО ТАКЕ ДУША …???
– МОЖЛИВО НАМ ЦЕ ВСЕ ФАНТАЗІЯ ВБИВАЄ …
– ІНФОРМАЦІЯ БУЛА ІЩЕ ДО ТОГО …
– ЯК СЮДИ НЕЗНАМО , ЯК ПРИМЧАЛИ …
– НЕЗНАЮЧЕ ЖИТТЯ …
– НЕЗНАЮЧІ В НЕЗНАЮЧОМУ …
– БЕЗ ЗНАННІВ НЕЗНАЛИ …
– ПРОЖИВАЮЧИ НЕЗНАНЕ …
– ПОЧУВ , ЩО ПО ПОТОКУ КАРМИ …
– А КАРМА …???
– Я Ж НЕЗНАЮ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВДА …?!
– А МАТРИЦЯ …???
– ЩО ВОНА Є САМЕ …
– ХОЧЕ НАМ ЦЕ ВСЕ ІЗ ГЛИБИНИ ВІДДАТИ …
– МОДУЛЬ НАЧЕБТО ПРИСУТНІЙ …
– ЛИШ ДО СУТІ НЕ ДІСТАТИ …
– ЗЛО , ДОБРО , СВІТЛО , ТЕМНО …
– ТЕ ЧИ ІНШЕ …
– ТРЕТЬОГО НЕМАЄ / НЕ ІСНУЄ / НЕ БУВАЄ БІЛЬШЕ …
– ХТОСЬ СЮДИ ВІДПРАВИВ …
– ХТОСЬ ЗА ВСІМ ЦИМ РУХОМ ПРИГЛЯДАЄ …
– ХТО СЮДИ ВІДПРАВИВ …
– ТОЙ І МАБУТЬ ЗАБЕРЕЄ …
– ТИ САМ НЕ СВІЙ І ВОЛІ В ТЕБЕ ТО НЕМАЄ …
– ЛИШЕ ТИ МАЄШ ВИБІР , АЛЕ ТОБОЮ ХТОСЬ КЕРУЄ …
– ПОРОЮ ТИХО ТАК …
– ПОРОЮ ШУМ СТОЇТЬ ЛЮТУЄ …
– ПОРОЮ В ТІЛІ , ЩЕ У ТЕБЕ ХТОСЬ ТЕБЕ ДЕСЬ ТАМ ДАЛЕКО ЧУЄ …
– ПОРОЮ НЕ ЗНАЙДЕШ …
– ХОЧ ДУЖЕ КЛИЧИШ СВОГО ДРУГА / АНГЕЛЬСЬКОГО ДУХА …
– ТАКИЙ ЯКИЙСЬ РОЗБИТИЙ …
– НІБИ САМ СОБІ ЯКАСЬ ТАКА ХВОРОБА ЧИ НЕДУГА …
– НЕЗНАЮ , ЯК ЦЕ ВСЕ ВІДТВОРЕНЕ НАЗВАТИ …
– ПОДІЇ ДОЛІ ВЖЕ НАПИСАНІ …
– ЧИ ПО ЖИТТІ ПОХОДУ ЗМОЖЕМО КОРИГУВАТИ …
– АНАЛІЗУЮ СВІТЛІ ДНІ …
– АНАЛІЗУЮ ТЕМНІ НОЧІ …
– ЧОГО ХОТІВ …
– ЧОГО ЩЕ Й ЗАРАЗ ХОЧУ …
– УСІ СЕКУНДИ РОЗДІЛИЛИСЯ …
– І Я НЕ РОЗУМІЮ МОЖУ ЧИ НЕ МОЖУ …
– ТРИВОГИ ПІЗНІ МОЇ ТРИВОГИ РАННІ …
– ЖИТТЯ КОРОТКЕ ПРОЛИСТАЛОСЬ У БАЖАННІ …
– РОЗІБРАТИСЯ В СОБІ …
– РОЗІБРАТИСЯ У ПРАВИЛАХ У ПРОЖИВАННІ …
– ГЛОБАЛЬНІ НАПРЯМКИ МАШТАБНІ …
– А РАДІСТЬ ЧАС ВІД ЧАСУ …
– БУВАЄ ПОСМІШКА ПРИСУТНЯ …
– ЧАС ВІД ЧАСУ У СТРАЖДАННІ …
– СЕРЦЕ НАБОЛІЛО СПОГАДИ ВІДЧУТНІ …
– МИНАЛИ НА ЕКРАНІ РІЗНІ СЦЕНИ …
– ПОПЕРЕДУ ОЧЕЙ ЛЕТІЛИ СЕРІАЛИ …
– ВСЕ У ГОЛОВІ У ПАМ’ЯТІ ПИСАЛИ …
– ТЕ , ЩО ДОВИЛОСЯ …
– ТЕ І ЗДОБУВАЛИ …
– ВЧИЛИСЯ ДЛЯ СЕБЕ …
– ВЧИЛИСЯ І ЗНАЛИ …
– ЯК ЗМОГЛИ ТО ТАК І ПОКАЗАЛИ …
– ЖИТТЯ НА ОСЛІП ПРОПЛИВАЛО …
– БЕЗ ІНСТРУКЦІЇ ОБЛАШТУВАЛИ …
– СКІЛЬКИ ЗАХОТІЛИ …
– СТІЛЬКИ Й ДОСЯГАЛИ …
– ЧАС НА ВСЕ ЗНАННЯ …
– А ЧАСУ МИ НЕ МАЛИ …
– БАГАТСТВО НАЙБЕСЦІННЕ …
– ЙОГО Й НЕ РОЗКИДАЛИ …
КОСТИНЧУК . В . Є .
VA-ЯА-VA