Якби я тільки покохав
Яб зірку тобі з неба зняв
Яб ночі на проліт не спав
І снилась ти би по ночам
Ти була всім для мене ти
Ти б вірила дала надію
І були разом на завжди
В любові сповненої віри
Давала лиш мені надії
Я йшов вперед по твої моії
Я мав мету до чого йти
І цею метою булаб ти.
Владислав Каверін

ЧОМУ ТАК СТРАШНО НА ВІЙНІ?

Чому так страшно на війні?
Тупе питання- так ?
Чи ні?
Чому, чому ,чомуу?

Тому, що ти ще не вмирав ні разу!!! ,
Можливо десь лиш у вісні
Де з переляку ти прокинувся відразу

– [ ] В холоднім поті
Зі словом фуууу,
Як добре, що це сон жахливий !
Піду но я води поп’ю
І дальше ляжу спати
Вже щасливий.

Насправді страх
Це як величезний стальний трос
Який тебе миттєво
Замотує по колу
І ти прикований
Як корабель
У льодовитім білім полі
Замерз ………..
Й стоїш ,як айсбер в суровім та непривітнім морі.

Бо чітко розумієш
Зайшовши через двері
У світ з якого ти колись прийшов
Переступивши той поріг
До дому того, неземного
До дому цього
Де твої найдорощі діти , кохана жінка , рідні
І завжди стурбовані батьки
Ти не прийдеш до них
Ти не прийдеш!
І не промовиш слова,

Що ти не зможеш обійняти
Пожаліти та розцілували
В тяжкі моменти їм допомогти

В хвилини щастя
Щастя розділити
І пояснити дітям
чому ти змушений від них колись піти
І залишив самих без тата жити

Коли я пишу це
весь час я думаю про вас,
комок у горлі давить ,
і на душі так важко
Піднявши очі
Ти бачиш спалений Донбас
Який завмер
й осиротів завчасно

Неначе точно, як у якомусь сні
Але усе це справжнє !
і все це відбувається з тобою !
І ти сидиш закований в броні
І автомат завжди заряджений
з тобою.

Ось це і є мій страх
Вас встигнути побачити
ще раз
уберегти і захистити
щоб «руский мир»
не прилетів
Туди до вас
А дав нам всім спокійно жити

Ну а за вбитого і вбиту
ми вб’ємо п’ять
ми не забули ваші звірства ,
По вкраїні
Все пам’ятаємо !!!
У помсти також є свій час
І смерть прийде й до вас
У несподівано тяжкій годині

І ви ще по завидуєте мертвим
Русаки
Пищати будете ,як свині
Але ніхто вас не почує нині
Бо хто у світі
захоче Помогти людині ?
В якої руки у крові
А кров ця бура
Кров – невинно вбитої дитини

І неможливо знищити цю націю , яка як сталь не гнеться
В якої серце , як у лева
За свою землю й за людей
Як гладіатор б’ється

І в сірі будні
І в Божі свята
І при любій погоді
Покрашим з молотом в руках
Ми вас
А молот цей свободи.

02.07.2022р Донбас
Ураїно-Російська війна.
Битва добра з темрявою!

Андрій Дудяк

ЧОМУ ТАК СТРАШНО НА ВІЙНІ?

Чому так страшно на війні?
Тупе питання- так ?
Чи ні?
Чому, чому ,чомуу?

Тому, що ти ще не вмирав ні разу!!! ,
Можливо десь лиш у вісні
Де з переляку ти прокинувся відразу

– [ ] В холоднім поті
Зі словом фуууу,
Як добре, що це сон жахливий !
Піду но я води поп’ю
І дальше ляжу спати
Вже щасливий.

Насправді страх
Це як величезний стальний трос
Який тебе миттєво
Замотує по колу
І ти прикований
Як корабель
У льодовитім білім полі
Замерз ………..
Й стоїш ,як айсбер в суровім та непривітнім морі.

Бо чітко розумієш
Зайшовши через двері
У світ з якого ти колись прийшов
Переступивши той поріг
До дому того, неземного
До дому цього
Де твої найдорощі діти , кохана жінка , рідні
І завжди стурбовані батьки
Ти не прийдеш до них
Ти не прийдеш!
І не промовиш слова,

Що ти не зможеш обійняти
Пожаліти та розцілували
В тяжкі моменти їм допомогти

В хвилини щастя
Щастя розділити
І пояснити дітям
чому ти змушений від них колись піти
І залишив самих без тата жити

Коли я пишу це
весь час я думаю про вас,
комок у горлі давить ,
і на душі так важко
Піднявши очі
Ти бачиш спалений Донбас
Який завмер
й осиротів завчасно

Неначе точно, як у якомусь сні
Але усе це справжнє !
і все це відбувається з тобою !
І ти сидиш закований в броні
І автомат завжди заряджений
з тобою.

Ось це і є мій страх
Вас встигнути побачити
ще раз
уберегти і захистити
щоб «руский мир»
не прилетів
Туди до вас
А дав нам всім спокійно жити

Ну а за вбитого і вбиту
ми вб’ємо п’ять
ми не забули ваші звірства ,
По вкраїні
Все пам’ятаємо !!!
У помсти також є свій час
І смерть прийде й до вас
У несподівано тяжкій годині

І ви ще по завидуєте мертвим
Русаки
Пищати будете ,як свині
Але ніхто вас не почує нині
Бо хто у світі
захоче Помогти людині ?
В якої руки у крові
А кров ця бура
Кров – невинно вбитої дитини

І неможливо знищити цю націю , яка як сталь не гнеться
В якої серце , як у лева
За свою землю й за людей
Як гладіатор б’ється

І в сірі будні
І в Божі свята
І при любій погоді
Покрашим з молотом в руках
Ми вас
А молот цей свободи.

02.07.2022р Донбас
Ураїно-Російська війна.
Битва добра з темрявою!

Андрій Дудяк

ЧОМУ ТАК СТРАШНО НА ВІЙНІ?

Чому так страшно на війні?
Тупе питання- так ?
Чи ні?
Чому, чому ,чомуу?

Тому, що ти ще не вмирав ні разу!!! ,
Можливо десь лиш у вісні
Де з переляку ти прокинувся відразу

– [ ] В холоднім поті
Зі словом фуууу,
Як добре, що це сон жахливий !
Піду но я води поп’ю
І дальше ляжу спати
Вже щасливий.

Насправді страх
Це як величезний стальний трос
Який тебе миттєво
Замотує по колу
І ти прикований
Як корабель
У льодовитім білім полі
Замерз ………..
Й стоїш ,як айсбер в суровім та непривітнім морі.

Бо чітко розумієш
Зайшовши через двері
У світ з якого ти колись прийшов
Переступивши той поріг
До дому того, неземного
До дому цього
Де твої найдорощі діти , кохана жінка , рідні
І завжди стурбовані батьки
Ти не прийдеш до них
Ти не прийдеш!
І не промовиш слова,

Що ти не зможеш обійняти
Пожаліти та розцілували
В тяжкі моменти їм допомогти

В хвилини щастя
Щастя розділити
І пояснити дітям
чому ти змушений від них колись піти
І залишив самих без тата жити

Коли я пишу це
весь час я думаю про вас,
комок у горлі давить ,
і на душі так важко
Піднявши очі
Ти бачиш спалений Донбас
Який завмер
й осиротів завчасно

Неначе точно, як у якомусь сні
Але усе це справжнє !
і все це відбувається з тобою !
І ти сидиш закований в броні
І автомат завжди заряджений
з тобою.

Ось це і є мій страх
Вас встигнути побачити
ще раз
уберегти і захистити
щоб «руский мир»
не прилетів
Туди до вас
А дав нам всім спокійно жити

Ну а за вбитого і вбиту
ми вб’ємо п’ять
ми не забули ваші звірства ,
По вкраїні
Все пам’ятаємо !!!
У помсти також є свій час
І смерть прийде й до вас
У несподівано тяжкій годині

І ви ще по завидуєте мертвим
Русаки
Пищати будете ,як свині
Але ніхто вас не почує нині
Бо хто у світі
захоче Помогти людині ?
В якої руки у крові
А кров ця бура
Кров – невинно вбитої дитини

І неможливо знищити цю націю , яка як сталь не гнеться
В якої серце , як у лева
За свою землю й за людей
Як гладіатор б’ється

І в сірі будні
І в Божі свята
І при любій погоді
Покрашим з молотом в руках
Ми вас
А молот цей свободи.

02.07.2022р Донбас
Ураїно-Російська війна.
Битва добра з темрявою!

Андрій Дудяк

Долоні доньки ,очі сина
Налякані дитячі сни
За що малечі стільки болю
З тієї клятої весни

Ти спиш вночі ?Руснява мати
Чи маєш серце в грудях ти ?
Коли від тебе не далеко
Вбивають руськіє кати!
Марго Брант

Долоні доньки ,очі сина
Налякані дитячі сни
За що малечі стільки болю
З тієї клятої весни

Ти спиш вночі ?Руснява мати
Чи маєш серце в грудях ти ?
Коли від тебе не далеко
Вбивають руськіє кати
Марго Брант

Я просто хочу бути поруч
Не далі, ніж на відстані руки.
Іти донизу, й підніматись вгору
І навіть читати твої думки.

Разом переживати падіння,
Разом стартувати в політ.
І бути з тобою в сновидіннях,
Тягнутись до тебе немов магніт.

Разом долати тяжіння,
Разом іти до мети.
Разом ламати каміння,
Разом палити мости!

Разом робити важливі кроки,
Щоб під ногами тремтіла земля.
Разом прожити щасливі роки,
Разом пройти тернистий шлях!
Алла Яценко

Ми здолаєм всі відстані і перешкоди,
Разом пройдемо це пекло війни.
Наша любов – це наші пригоди
Нас загартовують міцно вони.

Нас не лякають довгі розлуки,
Лікує всі травми кохання і час.
Жити без тебе – це розпач і муки,
Але, і вони не зламають нас.

Жити без тебе – в постійній тривозі,
Коли серце пронизує страх, –
Ми з тобою – на вірній дорозі,
Ми обрали правильний шлях.

Нас по життю поведе кохання,
Бо це – найпрекрасніше почуття.
Влаштує ще нам, не одне змагання,
І зробить для нас – не одне відкриття.
Алла Яценко

Коханий! Я хочу сказати,
Як сильно кохаю і буду кохати.
Бо ти – найдорожче, що маю в житті.
Це щось неймовірне – цей шквал почуттів.

Це щось надприродне, лавина емоцій,
Тут щастя буквально на кожному кроці.
Для тебе – я шанс на нові відчуття.
Для тебе нова я сторінка життя.

Для тебе я бонус і суперприз,
Зовсім маленький, дитячий каприз.
Щира любов, розлука, страждання.
Все, що не зможем – зможе кохання.
Алла Яценко

Человек ночьная потеря , как всегда наблюдает за мной
Пистолетом целуя мне шею , оддайот мою душу на боль .
Просьб о жизнь я даже й не знаю , и не питаюсь его остоновить .
Человек ночьная потеря , ето души умерших во тьме .
Ето души что не в понимание , гаворят и думають лиш о любиви
Оставатса самим им не страшно , ведь превикли они к доброй тьме .
Только сльозно его они просят , приходи ко мне ночью скорей.
Анастасія