А я у захваті від тебе. Від аромату тих парфум. Від погляду і від очей блакитних. Від голосу, який вже не почую знов. Ти незнайомець. Так, і будеш ним назавжди, як шкода що не зустрінемось вже ми. І жаль пронизує слова всі несказанні. Бо розлетілись ми з тобою навіки. Так шкода, що залишишся ти в мріях, та ні хоча напевно лиш в одній. Немає тобі місця в всіх ідеях і в моїх планах у житті. Я ж знаю тебе не повернути, земля розкинула нас на різні материки. Спасибі всесвіту за те відчуте і прожите, яке залишиться у пам’яті моїй.
Садовчук Дарія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
А як це воно…? Лежати в холодній труні Серед могил у полі І сонце лиш бачить у сні Не чути як гілля листям тріпочуть А віки вітри мої ніжно лоскочуть А знаєш,я тут у холодном окопі Мрію у домі буть з сім’єю в турботі З дружиною купить як дачу -хатину Маленьку родила б мені дитину Хлопця чи дівчинку то не важливо Що дивилися ніжно а коли примхливо …. І тут зрозумів що ледь дихаю …. Тяжко так туго на душі мої Очі на зорі підніму Відчую як холод від пальців ніг і до рук поспішає Я грудку землі у кулак зжимаю За що я боровся я і не знаю Матуся і тату лишились без сина Дружина навіки стала вдова Не прийду додому я знову,пробачте Мене відібрала у Вас ця війна… В душі похололо… В очах вже темніє А я все ще мрію вдихнути,глибоко Залишився я…тут у холоднім окопі Завмерло вже тіло ,завмерла душа… А я уже знаю як це лежати В холодній труні Не бачити сонце не бачити неба Моєму серці вже нічого не треба. P.s Martynova
Antonina Martynova
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Весна надумала мій серпень покохати. Нехай, що вже черемхи у тяжу - Квітучу не втомлюся цілувати. До неї крізь серпанок побіжу. Десятку п'ятому сміливо скажуть, ні : зухвалі хочу, безпардонні буду. Амурам наплювать, як приймуть люди моє запізнє літо у весні. Лише одне для серця є пророчим - то, зайчик сонячний у рідному вікні; то, незбагненні проліскові очі, котрі свій квітень віддають мені.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Ракети вибух порівняти ні з чим. Жах, паніка від нього, відчай. Але усі емоції, як вибух - підриваються, Злітають, опускаються, ховаються.
І ось нічний приліт. Все обірвалось. Тіло підскОчило, душа сховалась. Страх проминув, вікна закрив. Потім вспокоївся і ліг. На все пішло кілька секунд. Звичкою так в війні живуть.
24-08-2023
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Як квінтесенція війни В Чернігові стався обстріл. Загинуло там сім осіб, Дитина була серед них. Поранених сто двадцять девʼять. Це ще один обстріл трагедій. Так, винуватиця росія, Автор війни й цього обстрілу. Але стріляли по театру, БПЛА в якому виставляли, Та постраждали тільки ті, Ззовні театру що були. Всередині всі врятувались, У бомбосховищі сховались. І так іде наша війна. Тут виставляються БПЛА В ста кілометрах від росії, (Поближче щоб було поцілить?), А поруч в парку йде життя, Гуляє дітлахів юрба. Машини їздять. Всі спокійні. Для інстаграму роблять знімки… Повідомляють офіційно Страждали тільки там цивільні. Ось так іде зараз війна, Точніше так пливе життя. Давно цивільні всі «безсмертні» - Не реагують на ракети. Бо ті тривоги, що лунають, Здебільшого час відбирають. «Завжди якщо реагувати, То жити можна не встигати». З іншого боку, необережно Театр військовим став обʼєктом. Як так тоді поруч гуляли Цивільні ті, що постраждали? Туди мали не підпускати, Цим теж могли оберігати… А може так і відбувалось, Бо навкруги там постраждало Цілих пʼятнадцять поліцейських - Багато для подій житейських. Може й не виставка БПЛА? Військових знов зустріч була? Як в Вінницю в свій час попали. Дом офіцерів обстріляли. І офіційно говорили, Цивільних тільки то і вбили. Вже потім всім відомо стало, Вбило військових теж чимало. Були й високі там чини, Їх теж вбивають на війні… Нам про військових не розкажуть, Скільки в війні їх убивають. Цивільних цифри постраждалих В інфовійні нам сповіщають… Звичайно також не розкажуть, А звідки росіяни знають Про виставки, зустрічі всі, Ті, що секретними були… Як квінтесенція війни В Чернігові стався обстріл. Необережність і байдужість, Непрорахованість і дурість, Поінформованість росії І випадковість лотереї - Зверху на це летить ракета, Єднаючи усе це смертю. Потім в війні інформаційній Хтось призначає цьому цінність… Та вже нічого не бере, Кожен життям своїм живе… В цей день надвечір у Дніпрі На набережній танці йшли. Немає жодної вини, Але є звичка до війни…
20-08-2023
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
