Мне не страшно на столько как ты представляешь, а по сути и вовсе на всё наплевать, от инстинкта не деться что страх вызывает, вне возможности брать и его отключать.
Я не жажду так много как ты представляешь, то что есть и чуть больше, мне так по душе, в голове человек что угодно мечтает, но иллюзии мысли, остались в душе.
Я мечтаю емоции чувствовать ярко, мечтаю рутину скорей розорвать, мечтаю найти по скорее ту марку, чтоб письма и радость, одной даровать.
Рустам Богушевич

Живуть собі люди на планеті Земля
Їм мішають справедливо жити все їхнє життя
Впливають на долі різних людей
Хто служить хто дуріє хто просто живе
Де правда ся взяла хто її написав
Можливо він також під вплив зла попав
З думок начинається наше буття
Приходить думка а вона нетвоя
Прислухатись чи ні людина робить вибір сама
Що людині треба для щасливого життя
Чого з того в Путіна нема
Нащо йому жертв сотні тисяч людей
Страждання злість біль то незйого ідей
Як би люди знали правду про наше буття
Чорт диявол сатана була б видумка
Василь

Ти чуєш шум, а я тривогу, Ти відчуваєш щастя, а я нестерпний біль, Я бачу у очах твоїх байдужість, А що в очах моїх тобі видать?

А що ти відчуваєш? А як ти спиш? А я засну навіки, Тоді я подумки спитаю, А як я сплю?

Та відповідь почую тишу, І білий шум в очах побачу, Та раптом я тебе побачу, Тоді напевне я проснусь.

Софія

Штори і вікна чужої кімнати,
А-три, чотири, папери, формати…
І лиш відчуваєш… Чи думати треба?
В ті хвилі, коли в голові тільки небо.

Шампанське холодне з терпким ароматом
Осіннє, чи літнє, мов з рути і м’яти.
Цей присмак, який забирає з собою
Як повінь бурхлива, як спогад двобою.

Разом ми і поруч, та не розказати,
Як жаром пече і як будуть стікати
Секунди в хвилини, годинами тішать
Нас спраглих і втомлених, де в чому грішних.

Сергій Перепьолкін

Останній день третього місяця літа.
Чогось би міцного – з’явилась потреба,
Ковтаю повітря, воно вже розлито,
Щоб довше відчути на видиху небо.

Густими думками, словами простими
Сказати волію та все вислизає,
Най бути разом нам з тобою і з тими
І все буде, точно, напевно ти знаєш.

Як завжди все буде, ще б пак іще краще
Свобода і сонце та літо без краю,
А хмари пливуть, стають нижче і важче…
Я мрію, я бачу я це відчуваю.

Перепьолкін Сергій

Я хочу мати віру!
Та, Таку віру,
Що слово, її не похитне,
Що навіть коли важко,
І не видно дороги (світла) в темноті,
Щоб не на секунду,
Не засумніватись,
Що зможу подолати шлях!
Я хочу мати віру!
Таку, що словом,
Не можливо передати
Щоб сказавши слово,
І в ту саму мить,
Засвітило сонце,
Я хочу мати віру!
Що приїде, такий час,
Там де всі будуть щирі!
Та я хочу мати віру!
Що радості, не буде меж,
Що щастя буде,
В кожній хаті!
І Що любов буде
В кожному із нас!!!.
Дмитро

Я хочу мати віру!
Та, Таку віру,
Що слово, її не похитне,
Що навіть коли важко,
І не видно дороги (світла) в темноті,
Щоб не на секунду,
Не засумніватись,
Що зможу подолати шлях!
Я хочу мати віру!
Таку, що словом,
Не можливо передати
Щоб сказавши слово,
І в ту саму мить,
Засвітило сонце,
Я хочу мати віру!
Що приїде, такий час,
Там де всі будуть щирі!
Та я хочу мати віру!
Що радості, не буде меж,
Що щастя буде,
В кожній хаті!
І Що любов буде
В кожному із нас!!!.
Дмитро

Магічне, нічне мерехтіння
Над хвилями моря пливе…
Неначе небесне видіння,
Ця казка чарує мене.
Помірна, спокійна водиця
Злилася з зірками у пазл,
І місяць розсипав цвітіння,
І сяє з небес, як алмаз…
Вселенська, беззвучна тиша,
Мов вакуум з космічних орбіт…
Ця ніч завітала, як ніша,
Дрімає земля, море спить…
Туман оточив павутинням,
Сховав від очей горизонт…
Та вічна краса, як прозріння,
Тріпоче душа…ніби сон…
ND💗
Надія Холод (ND)