Чому я пишу про пробудження ти спитаєш,
А я у відповідь скажу,
Мені набридло крутитись в колесі,
Чвари, Війни, Голод, Смерть.
Що з за колесо таке,
Іде важіль з написом стоп.

Колесо це тільки біди принести готове,
Де ж в його вічному крутінні,
Світло те про яке всі так говорять красиво.

А я сказати хочу воно в мені, в тобі воно,
Но бачити ми впритул не хочемо,
А воно ближче чим всі думають,
Тільки над собою владу взяти й воно вже тут.

Владу над собою взяти та іти,
Іти й назад не повертати,
Очі на правду в сьому світі відкрити,
І там в кінці шляху важіль потаємний з написом "Стоп".

Автор: Васс
Дмитро Васс

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Щоб ворога з зовні перемогти,
Потрібно ворога в собі подолати,
Вставай народе тверезіти час прийшов.

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Тверезими очима на світ ти поглянь,
На людей, лани, та ріки широкі,
Вставай народе тверезіти час прийшов.

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Невже не знаєш як собі допомогти міг
За час цей для всіх важкий час коли гул ракет інші звуки замінив падав, але піднімався знову,
Вставай народе тверезіти час прийшов. Автор: Васс
Дмитро Васс

Пам’ятаєш писав про кров і вино,
Пам’ятаєш писав про ріки з багрянцем,
Пам’ятаєш писав момент дитинства твій прекрасний,
Прочитав ти їх що ж з тобою стало після того?
Краще стало чи навпаки зле,
Як серця стук на це відбив.

Раз серця стук і кров з вином він змішав,
Два серця стук і сумно можливо стало за долю рік,
Три серця стук і спогад мимоволі милий з дитинства пролетів,
Чотири серця стук думка промайнула, а не сплю чи часом я,
Ну що як себе ти відчув добре чи зле,
Німа відповідь на вустах.

Автор: Васс

Дмитро Васс

Пам’ятаєш цей момент з дитинства,
Коли сидів годинами та дивився на цвіт,
Пам’ятаєш ту легкість в такі прекрасні моменти,
Пам’ятаєш те відчуття коли злилося в один момент,
Коли є ти та тільки цей момент,
Ту тишу таку мовчазну, але й настільки ж голосну,
Ні не пам’ятаєш так згадай та побуть наодинці з цим,
В тебе стільки справ говориш, коли ж мені слухати,
Так всього одна така проста дія, але тисяча відмовок,
Дім, робота, сім’я, а хто сказав тобі що при чому не можна бути собою,
Можливо найбільш саме це потрібно тобі в ці важкі часи
Просто бути собою просто слухати тишу,
І нехай світ почекає.

Автор: Васс
Дмитро Васс

Чуєш Спиш? Ну спи собі,
А поки спиш чаша твоя до дна вже їде,
Розлив вино в ній, а що залишилося те віддав за дарма,
Вино чи кров не важливо вже,
Все вилилося та багрянцем ріки залило
Прокинься та подивися на чашу свою поки пізно не стало і зовсім пустим ти не залишився,
Та багрових вод із рік не спробував.

Невже злякався слів моїх, а ти не бійсь,
Нехай кров кипить, а вино парує,
Запам’ятай дорогі назад немає,
Минуле міф, а майбутнє ще не розкрита легенда,
Важливий тільки цей момент тож нехай вино кипить а кров парує.

Автор: Васс
Дмитро Васс

Мої рядки кошмарними тобі можливо показались,
Но я тільки свої почуття на чистий лист розписати захотів,
Всім зараз не просто в кожного біль своя,
Своїми недоладними віршами я думку донести хотів,
Нехай кожен в кому оберемок сліз,
На листі їм форму почуттів надасть.

Автор: Васс
Дмитро Васс

Чужі слова, що сказані тобою
Лунають в сотнях піснях всіх світів.
Але якщо тебе це не турбує,
То хай залишимо навіки весь наш гнів.
І злість, і страх, і ворожнечу
І навіть всіх на земелі людей,
Нехай зламаємо всі пути та ґрати́,
І тут залишимось лиш я і ти.
Ілля Дрозд