Повітряна тривога !
Реве ревун за рогом
Як злодій серед ночі ,
Що вдерся до нас в дім.

Ховаємось від нього
Аби не вкрав нікого
За дві стіни хоча би-
Все нищить навкруги.

Це злодій небезпечний
І всім нам недоречний,
З’являється зненацька
Навіть із пітьми.

Тож ,прислухайтесь , люди!
Якщо ревуть ревУни,
Не нехтуйте відверто
Безпекою життя !

І краще не доспіть ви!
Від злодія втечіть ви!
Якщо почув сирену-
Прямуй до укриття!!!
-А.Куницька (Чернявська)
Анна Куницька ( Чернявська)

Мій новий день.
Мене ти – без сумлінь не покидай, люби і прийди до процвітання.
Я роблю все, щоб бути дійсним. Не бути … , як в ті роки перед світанком.
Там не я, там я тону.

Я відбиваюсь, ціною в мирну цінність.
– Що це за цінність?
Це те, що я люблю, і ціную яскравість момента, – я ж знайшов її, і прийшов, до сьогодення.
Я зрозумів, що дороги назад – не буде завтра, це я признав, голосом дитячим.
Viktor

Навіщо звешся так високо-
«Товарищ», «Брат» (хоча і не по крові),
А кожна буква в цьому слові кричить:
«Не вір! Сховав за нами руки в крові».

І хрест ти носиш , в церкву ходишь,
Але радієш смертям поряд
Людей невинних від війни,
Керує вами злий упир!

Жере людей він на обід,
З кістками їх глотає,
Із пащі тепла кров струмком
На землю вся стікає.

І всі «Товарищі» й « Брати»
йдуть радісно під пісні
На кровопий…,як ті скоти
Купатись в крові ближніх.
-А.Чернявська (Куницька)
Анна Куницька (Чернявська)

Минає ніч і день іде,
А я у задумі глибокій.
Коли ж у душу увійде
Давно очікуваний спокій?

Ніхто не скаже нам про те,
Коли будем спокійно жити.
І запитання непросте
Все залишається відкритим.

На думці зупинився я,
Що дійсністю все може стати
Тоді, коли Московія
Без змін не зможе існувати.

Та мушу розпрощатися
З своєю думкою цією.
Не може диво статися:
Не стати вовкові вівцею.

15 вересня 2023 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Я шкодую, що не можу
З ворогами вести бій,
Що нічого більш не бачу,
Слух стає ще гіршим мій.

Мною вже давно прожито
Дев’яносто моїх літ.
Натерпівсь і не бажаю
Зносить знов Московський гніт.

Залишатись теж не смію
Я глухим до тих подій,
Що розбійні московити
Чинять на землі моїй.

Через друзів я солдатам
Вірші гнівні шлю свої,
Щоб духовно посприяти
Їм в нелегкій боротьбі;
Дух свободи гартувати
У солдатських їх серцях
Разом з ними прокладати
Перемозі нашій шлях.

Перемогу ми відзначим,
Крах Московії побачим.

10 вересня 2023 р.

Автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.
А.О. Станкевич

З гнівом йди у бій, солдате,
І не забувай:
За тобою рідні, мати,
Їх оберігай.

Знищуй сміливо ординців,
Опір їх долай.
Від катів, убивць, злочинців
Землю очищай.

17 вересня 2023 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Україну прославляю.
Слова, як музика в бравурнім марші.
Завжди неправди уникаю,
Любов не може переносить фальши.

19 вересня 2023 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

За роками рік іде, спливає,
Від нас події віддаляє
Сумні і обнадійливі,
Тривожні й заспокійливі.

В його житті не так давно,
Для нього несподівано,
Зворушлива подія сталась,
Яка печально завершалась.

Вона принесла горе в дім:
Прощалася з життям своїм
Його надійная подруга.
Втрачав найкращого він друга,
Якого поважав, цінив
І самовіддано любив.

Тепер зажурений зітхає,
Що милої його немає.
Не може примиритись з тим,
Як обійшлася доля з ним.

Вона його осиротіла
І одиноким залишила
Свою самотність відчувати,
Життя незвично доживати.

20 вересня 2023 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Відродив в Росії Путін
Ненависний всім фашизм,
Діями злочинними всім
Нагадав про гітлеризм.

Як Донбас, вся Україна
Опинилася в війні.
Мирнії міста і села
Вже палають у вогні.

Новоявлений диктатор
І фашистів голова,
Біснуватий провокатор
Виживає із ума.

Він війська російські кинув
Україну звоювать,
Як державу її знищить,
До Росії приєднать.

Піднялися українці
Рідний край оборонить,
Путінську орду мерзенних,
Хижих звірів розгромить.

Віра в нас все більш зростає,
Україна не впаде,
Вірний шлях до перемоги
В боротьбі вона знайде.

Заженемо у могилу,
Тут кінець вони знайдуть
Всі негідні росіяни,
Що війну нам цю несуть.

Пройде час і святкувати
Перемогу ми будем,
Незалежність і свободу
України збережем.

Героїзмом України
Світ тепер здивований
Захисту її сприяти
Він теж налаштований.

І вся світова спільнота
Взялася нам помагать
І сучасну нову зброю
Розпочала поставлять.

Добровольці відгукнулись
Україну захищать,
Прибувають до країни,
Щоб на захист її стать.

Путіна безумство тішить
І возносить до небес,
Але хай не забуває,
Дуже добре пам’ятає,
Чим скінчився в сорок шостім,
Над фашистами процес.

Може, теж йому прийдеться
Покоритися судьбі,
Пострілом життя скінчити
Чи висіти у петлі.

Йде війна. Не полишаю
Віршів я своїх писать.
І ворожу нам Росію
Не кидаю проклинать;

Ні вождів її фашистів,
Ні послушних їх людей,
Ні прибічників проклятих
Їх загарбницьких ідей.

Не забуду прославляти
Мужніх наших вояків
І всіх тих, що помагають
Нищити їм ворогів.

25 квітня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Не надійтесь, воріженьки,
Нас не подолати.
Не загине Україна,
Буде існувати.

Незалежності нікому
В нас не відібрати.
Ми живемо не для того,
Щоб рабами стати.

Не зламати дух свободи,
Нас не підкорити.
Буде вільна, самостійна
Україна жити.

Згинуть, зникнуть лихоліття,
Як усе зникає.
Розів’ється Україна,
Зіркою засяє.

Наші наміри не згинуть
Мирно розвиватись,
Наполегливо, настійно
Всього добиватись.

Доля схильна до нас буде,
Сил додати не забуде.

9 квітня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)