Якою не була б війна,
Як не тягнулася б вона,
Ми ворога здолать спроможні,
Тому що ми непереможні.

Та ще й країни всього світу,
Свободи носії, не гніту,
Нам грізну зброю надають,
Відкрити перемозі путь.

І ми злочинних московитів,
Загрозу миру усім світі,
Опалимо війни вогнем
І Путіна не обминем.

Тепер в нас вибору немає,
Нас всіх лише одне чекає:
Усіх злочинців покарать,
Країну із руїн піднять.

Її належно відродити,
В сім’ю народів вільних влити
І разом з ними процвітать
І про своє майбутнє дбать.

2 червня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Що нам Росія лютий ворог,
Ми протягом років відчули.
Її розбійницьку натуру
І хижі звички не забули.

Не думав я, що доведеться
Мені про неї ще писати.
Її звіряча поведінка
Примушує все ж не мовчати.

Ніколи не дружили з нею,
В підлеглості перебували,
Її зухвалую зневагу
Щораз на собі відчували.

Зросла вона уся на крові,
На гнобленні чужих народів.
Проте чомусь не пам’ятала,
Що людям зло вчиняти годі.

Як снігова гірська лавина
Все на своїм шляху змітає,
Так і злочинная Росія
Свою жорстокість проявляє.

Війну ганебну розв’язала,
Людей, дітей малих вбиває,
Руйнує все, що тільки бачить,
Пустелю всюди залишає.

Грабіж, насильство і безправ’я
Вона принесла із собою
У мирний край благословенний,
Тепер охоплений війною.

Так платимо ми за свободу,
За право самостійно жити,
За право вчитись, веселитись,
За право милих нам любити.

Розплати час не забариться.
Росії слід не забувати,
За всю нанесену нам шкоду
Прийдеться їй відповідати.

Я запевняю, день настане,
Коли хребет ми їй зламаєм
І за усі злочинні дії
Її належно покараєм.

За все прийдеться відповісти:
За згублені людськії долі
І за дітей малих невинних,
Скалічених зі злої волі.

Ми звільнимо свої всі землі,
Трудитись будемо завзято,
Нову країну побудуєм,
В ЄС ввійдемо, вступим в НАТО.

Себе відчуємо в безпеці
І міцно станемо на ноги
Утихомирена Росія
Не викликатиме тривоги.

1 липня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Верховоди у Кремлі
Підлу справу розпочали,
Щоб не було на землі
Більше нашої держави.

Сподівались за три дні
Києвом заволодіти,
Блискавично у війні
Нам ярмо своє надіти.

І жорстокістю солдат
Українців гамувати,
Нищити усе підряд,
Розтрощить, розграбувати.

Добровільно він пішов
В Україну воювати
І для себе тут знайшов,
Матір чим буде втішати.

Обіцяв він унітаз
З України надіслати,
По нужді щоб кожен раз
Їй на двір не вибігати.

Особливо у ті дні,
Коли носяться скрізь грози,
Чи як в зимовій порі
Дошкуляють всім морози.

Тільки сталося не так,
Не на те все ж сподівався.
У одній з нічних атак
Із життям він розпрощався.

Щиро нагородимо
І не станемо скупитись,
Трупами поробимо
Всіх охочих поживитись.

Ми всі навчені давно
За добро добром платити
Нам єдине не дано:
Ворогів своїх любити.

Опір будемо чинить
Будь-якій ворожій силі.
Край від ворога звільнить
Ми спроможні, не безсилі.

Все відчули вороги
І в Москві не забувають,
Українці-вояки
Гідно край свій захищають.

Голови свої зложить
Всі готові за свободу
І надійно послужить
Героїчному народу.

Перемогу будем ми
У війні цій святкувати
А призвідцям до війни
Не уникнути розплати.

20 серпня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Все ще точиться війна,
З нею ллються кров і сльози.
Від російської орди
Не позбулися загрози.

Перестаньте зло чинить,
Заспокойтесь московити.
Зброєю новітньою
Вас готові ми зустріти.

Ми нікому не дамо
Верховодить над собою.
Нищити негідників
Нам судилося судьбою.

З України виженем
Всю московськую сволоту
І назавжди відіб’єм
До загарбництва охоту.

А негідницю Москву
Змусимо остерігатись
І зі зброєю до нас
Більш ніколи не вриватись.

Ми очистимо свій край
І від власного в нім зброду,
Від посібників Москви,
Зрадників свого народу.

Синьо-жовті прапори
Майорітимуть повсюди.
Трупом ляжуть вороги.
Перемогу ми здобудем.

Власними очима світ
Оглядатиме руїни,
Що залишила орда
На теренах України.

Ми не пожалієм сил
Україну відродити,
Українськую красу
Знову світові явити.

Слава її прогримить
Серед вільних націй світу,
Серед всіх борців за мир,
За прогрес, життя без гніту.

Гордий будь, народе мій,
Діями синів завзятих,
Непоборних, сміливих,
У важких боях звитяжних.

Подвиги їх бойові
Дух свободи озаряє
І до перемоги нам
Кожен день всіх наближає.

І росте захоплення
Мужністю всього народу.
Стійко зносить він все зло
І відстоює свободу.

10 серпня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Хмари грізнії війни
Україну всю покрили.
На скаліченій землі
Стали виростать могили.

Вбивчі подарунки шлють
Нам негідні воротили,
Що злочинеє кубло
У Кремлі московськім звили.

Всі побачили лице
Новоявлених фашистів
І сприймають їх тепер,
Як убивць, як терористів.

Мрія не кидає їх
Нами все ж заволодіти,
Всіх покірними зробить
І слухняними як, діти.

У таку біду загнать,
Щоб її не пережити,
Або нас як націю
До кінця всю погубити.

Так вже діяли раніш
Озвірілі душогуби:
Нищили євреїв всіх,
Націю вели до згуби.

Голос волі кличе нас
Відсіч росіянам дати,
Щоб могили повнили
Їх загарбницькі солдати.

Щоб вони могли відчуть
Силу нашої відваги,
Дивлячись, як нищимо
Їх грабіжницькі ватаги.

І не думали про те,
Як в боях нас подолати,
А вцілілії війська
У Росію повертати.

Мусимо їх так провчить,
Так їм пам’ять освіжити,
Щоб ніколи проти нас
Не посміли зброю вжити.

22 серпня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Важливу дуже звістку нам
Прислала фронтовая зона:
Зазнали московити втрат
В степах неподалік Херсона.

Звучить це, як прелюдія
До перемоги у війні.
Звучатиме тоді фінал,
Коли закінчимо її.

Я хочу, щоб він вже лунав,
Скінчились щоб воєнні дії,
Для України час настав
Назавжди збутися Росії.

І для Росії теж пора
Росією не називатись.
Як називалась до Петра,
Такою мусить залишатись.

І за короткий досить час
Вона повинна не забути,
Усе украдене у нас
Назад, нарешті, повернути.

29 серпня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Всім росіянам хочу я
Сказати чесно, ясно:
– Вы к нам не лезьте никогда
И будет все прекрасно.

Мы не умеем зло творить
И даже избегаем.
Умеем все добро ценить,
Обиды не прощаем.

От Путина освободиться
Вам тоже б не мешало
И к миру на земле стремиться
Во что бы то ни стало.

Пусть расцветают на земле
Не путинские войны,
А жизни радостные дни
Ее мы все достойны.

Поработить нас не пытайтесь,
Мы непокорны силе.
И вам не избежать разгрома,
Солдатам гнить в могиле.

30 серпня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Сонце стане нам світити,
Як настане повний день
Ворогів будем громити,
Нищити всіх їх під пень.

Заявляю їм відверто:
– Пам’ятатимете нас,
Смерть, яку несете вперто,
Не забуде і про вас.

Ми не дивлячись на втому
У важкі воєнні дні,
Повернемо вас додому,
Московити, у труні.

І в Росії роздадуться
Дзвони похороннії,
Вісті світом понесуться,
Що вже крах прийшов її.

Україна ж переборе
Заподіянеє їй
І лише людськеє горе
Залишатиме слід свій.

20 вересня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

До тебе гнів, Росія,
Донести хочу свій
За те, що горе сієш
В країні ти моїй;

За те, що зневажаєш
І губиш тут Людей,
Безжалісно вбиваєш
Зовсім малих дітей;

За те, що на руїни
Перетворила ти
На Сході України
Привітливі хати;

За те, що зруйнувала
Веселії міста.
Розбійником постала
Зла путінська орда.

Імперією стати
Не пнися, позабуть.
Недолюдки-солдати
В нас смерть свою знайдуть.

Не змушуй нас стирати
Тебе з лиця Землі.
Як хочеш існувати –
Клади кінець війні.

Не мрій про перемогу,
Про неї позабудь
І доки маєш змогу,
Рушай в зворотню путь.

І ядерную зброю
Не намагайся вжить.
З’єднати нас з собою
Не зможеш ти здійснить.

Ми вже почали гнати
Грабіжницькі війська,
Себе від них звільняти,
Поразка їх близька.

Тепер нам залишилось
Розгром їх завершить,
Москві щоб і не снилось
Собі нас підкорить.

Розгромим безперечно
Ми ворогів своїх,
І думать недоречно,
Що пожалієм їх.

Ми віднайдемо ліки
Росію лікувать.
Відучимо навіки
Із нами воювать.

Проте теж не забудем,
Чого вже жде народ:
Убивць карати будем
І їхніх верховод.

15 жовтня 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)

Цивілізовані народи
Безпеку в світі бережуть,
Тоді як їхні антиподи,
Як варвари, всім зло несуть.

Росія теж як варвар діє
В війні із Україною,
Згубити українців мріє
І робить все руїною.

Вона з собою нам принесла
Розбій, насильство, грабежі.
Посіяла і скрізь рознесла
Страждання, муки, біль душі.

Усім державам показала,
Який принести може гніт.
Стривожила і схвилювала
Й без того неспокійний світ.

Якщо її не зупинити
І хижі ікла не зламать, –
Мир на планеті погубити
І зла ще більшого чекать.

Загрозу світові велику
Повинні всі ми відвернуть,
Державу знищити цю дику,
Відправити в останню путь.

Усі держави мусять дбати,
Щоби на рідній нам землі
Не мали змоги виникати
Нікчемнії країни злі;

Щоб в Лету канула неволя,
Свободи дух запанував
І розум, а не злая воля
Господарем в країнах став.

Ми незалежність і свободу
Відстоїмо в важких боях.
Своєму доброму народу
Відкриємо в майбутнє шлях.

З руїн країну підіймемо,
Зруйноване відродимо,
Життя міняти розпочнемо,
Його щасливим зробимо.

Хоч будуть труднощі чекати,
Усе ми переборемо,
Країну славну будем мати,
Багатою відтворимо.

Пишатися будемо нею
Веселою, красивою.
Зігріємо її своєю
Любов’ю незрадливою.

Ніщо нам більше не зашкодить
Країну щастя будувать,
В сузір’ї миру і свободи
Яскравою зорею стать.

5 листопада 2022 р.

А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)