Епіграф:

"У шляху води немає початку і немає кінця,
Море всередині тебе і в тобі,
Море твій дім,
До твого народження і після смерті,
Наші серця б'ються в утробі світу,
Наше дихання горить в тіні глибини,
Море дає і море забирає,
Вода все єднає,
Життя зі смертю,
Темряву зі світлом"
Аватар: Шлях води

*********************************************

Відчуваєш силу цих слів в них суть є і дуже важлива,
Це не розуміти треба, а відчути потрібно,
Я не хотів дивитися фільм цей наслухався потік думок що фільм красивий картон,
Но якщо ми не зможемо відчути та для себе взяти на озброєння його ідеї нас захлисне потік наших емоції,
Подивіться на поведінку Джейка і Най'тірі вони не змогли побачити головне у своїх дітях.

Фільм цей не пустий це фільм про прийняття,
Прийняття нового себе особистість не стоїть на місці вона розвивається вона завжди в русі як вода тепер розумієте сенс слів тих зверху.

Фільм про дітей про їхній пошук себе на Пандорі,
Ця історія про Паука, Ло'Ака, Кірі, це їх історія і вони виходять на передній план,
Нам всім потрібно запам'ятати одне діти наші це продовження наш самих, але не треба давити на них бачити в них реалізацію наших мрій,
Наші мрії та ми самі їх маємо реалізувати,
А нам всім треба зрозуміти одне вони також вода і вони течуть своїм шляхом,
А від нас треба тільки одне:"Я бачу тебе Ло'Ак",
Думаю хто хотів той зрозумів,
Під напливом рядки ці пишу.

Поки думка не пішла збережу її я,
Я писав вже про книгу цю і сон пустий,
А знаєте що єднає їх так Океан,
Наші сни це теж океан він такий же,
Намагається задовольнити свого глядача різнобарвними формами,
Но в суті він являє собою желеподібну масу яка намагається бути живою.
Цю думку я хотів залишити на пергаменті, навіть електроному.

В саду місяць присів на гіллі,
Ніч вимальовує самотності графітті.
Без тебе дні лиш декорації одні
Холод у душі і у цілому світі.
А що без тебе всі мої дні?
На потім я відклала миті щастя,
Бо ти десь там-на війні,
Без тебе все неактуально і невчасно...
І закарлючки простору між нами,
Рекламна пауза у повісті кохання.
Про Перемогу мрій чіткі мередіани
І трикрапки довгого чекання...

Під напливом пишу рядки ці пишу я,

Уявити я собі не міг що фільм вплив міг мати такий,

Під напливом відчуттів досі я,

Шлях героя для кожного має бути,

Шлях його це шлях кожного до пробудження,

А скільки суті в словах цих:

"Вони говорять що їх тіла це енергія і відати її треба буде" і зразу питання, а Кому?,

А коли за Пандору бій був у розпалі,

Я слів найти не в змозі, щоб описати той наплив це не тільки непросто бій за планету, а за право собою бути,

На останок тільки це сказати хочу "Саллі час прокидатися".

Під напливом рядки ці пишу,
Пригадав момент я з книги цей,
Вирішив написати хто читав напевно пам'ятає,
В кінці Кріс по океану гуляв,
Момент з частинкою цього океану з ним в контакт ввійшли,
Він пройшов єтап важливий,
В нього досвід був жорсткий,
Но дуже важливий,
Океан розвитку бажав,
Але й всій команді хотів допомогти,
Хотів щоб свої найбільш вразливі спогади пригадали,
З дорогими людьми могли попрощатися і головне віднайшли свій Океан,
І герой з цим справився як міг,
Пам'ятай в кожному свій Океан.

Чуєш Спиш? Ну спи собі,
А поки спиш чаша твоя до дна вже їде,
Розлив вино в ній, а що залишилося те віддав за дарма,
Вино чи кров не важливо вже,
Все вилилося та багрянцем ріки залило
Прокинься та подивися на чашу свою поки пізно не стало і зовсім пустим ти не залишився,
Та багрових вод із рік не спробував.

Невже злякався слів моїх, а ти не бійсь,
Нехай кров кипить, а вино парує,
Запам'ятай дорогі назад немає,
Минуле міф, а майбутнє ще не розкрита легенда,
Важливий тільки цей момент тож нехай вино кипить а кров парує.

Пам'ятаєш писав про кров і вино,
Пам'ятаєш писав про ріки з багрянцем,
Пам'ятаєш писав момент дитинства твій прекрасний,
Прочитав ти їх що ж з тобою стало після того?
Краще стало чи навпаки зле,
Як серця стук на це відбив.

Раз серця стук і кров з вином він змішав,
Два серця стук і сумно можливо стало за долю рік,
Три серця стук і спогад мимоволі милий з дитинства пролетів,
Чотири серця стук думка промайнула, а не сплю чи часом я,
Ну що як себе ти відчув добре чи зле,
Німа відповідь на вустах.

Закрив очі й сон прийшов.
Різний він буває і веселий або сумний.
Бажань виконання або кошмар страшний.
Але придивись уважно що з за ним сховалося.
Придивись і побачиш враз.
Розсипалося все та явило свій образ початковий.
Пустоту, холодну пустоту.
Злякався та очі відкрив.
І німе питання на вустах, а справді чи відкрив.