Сестричко ти для мене все цілий світ я нікому ніколи тебе не віддам знай ти у мене найкраща я для тебе все зроблю навіть зірку з неба заберу а ти братику скучив і до тебе черга дійшла ти в мене теж самий самий найкращий у цьому всьому світі ❤️ я тебе обожнюю а ще як ти виростеш я тобі наші фото покажу і роскажу усе ви ж мої хороші бувайте близнята 💕
Купцова Христина Михайлівна

он мало говорил но всё по сути
в любви не важны слова
важны поступки
он никогда не врал, не обещал
он просто был со мной
и за это ничего не получал

а ей красивых слов не было мало
наслушалась их сотни от него
но что-то всегда в сердце так дрожало
когда он за руку держал её

«тепло одевайся» «Ты сегодня ела?»
«Почему ты плачешь?»… и слёзы вытерал
И обнимал когда душа болела
И когда спала, так крепко обнимал

Вот так вдвоём их повела дорога
ну что ещё нужно для любви?
Любовь это не слова, Любовь это поступки
Именно в них вся сила тех крепких чувств

Марія Костюк

Напиши хоч олівцем
На старій серветці
«Я ,здається, розлюбив…»,
Від щирого серця.

Я б хотіла тільки знать,
Щоб не помилитись,
У снах тебе не шукать,
Із усім змиритись.

Не чекати на тебе
Більше серед ночі,
Бо закрились назавжди
Твої ясні очі.

Краще просто розлюби!
Легше буде жити,
Навіть з іншою іди-
Я не буду проти…

В морі глибоко втоплю
Я свою надію,
І коханням приберу
Я твою могилу…

Анна Куницька

Злива,дощ ти знаєш як це,коли покинутий душею?В душі не має більше серця яке зігріє теплотою.На дворі сніг,у мене злива,яка плаче від болю,бо моє щире й добре серце розпалось від болю.Врятує мене,те добре серце яке покинуло моє життя,але я вірю все вернеться та тільки вже я не підпускаю.
квітка💌

Народився у городі парубок удалий,
Чуб зелений над бровами дуже гарний має.
Одежин в нього багацько -на всі пори року,
Як одну лише знімає – плаче кожний поряд.

І чого це вередує молодий хлопчина ?
Заставляє плакать завжди лиш кожуха скине.
І не дуже шанували мальця удалого,
Лиш за те , що викрапали сльози із за нього.

Так жили хлопці-цибульки в хазяїв до хвильки,
Доки не зайшов в оселю вірус той жахливий.
Підкосив одразу злодій все село і місто,
Захворіли раптом люди і злягли зі свистом …

Пішли всі на допомогу людей виручати
Парубки зеленочубі вірус проганяти.
Дезинфекцію зробили на кожнім подвір’ї !
Всіх бацил миттєво вбили здібні цибулини !

І одужали одразу всі , що захворіли.
Дяку свою аж до неба воїнам трубили!
Тепер знають , що цибульки завжди захищають,
І не просто сльози ллються як їх роздягають.

Помирають всі мікроби і віруси разом,
Армія бацил пропала,- знищили заразу!
Не встоїть жодна хвороба проти дій рослини,
Ось така магічна сила в кожній цибулині!
Анна Куницька

І знов я бачу сон,в котрому ми з тобою
Сміялись до болю,приємного болю
Він залишав за собою лиш тепле минуле,
Та час летить швидко , навіть не помітиш
Як пройдеш повз мене відводячи очі
Забувши про всі свої почуття ,забувши про мрії і плани майбутні ,
бо це лиш твоя неперевершена гра.
В яку ти грав зі мною жорстоко
Я була мов лялька у твоїх руках
Награвся і кинув немов цуценя
Що кожного дня на тебе чекає
Ось так виглядають твої почуття
Agata

Дивилась на нього,мов кішка на здобич
Сьогодні напевно спіймаю тебе
Твої очі як в тумані зачарованими стали
Втратив розум та не знаєш що тебе сюди веде,може це таємна сила,може просто захворів
Але ти не розумієш,що я знищую тебе
Відчуваєш всі ті муки як колись відчула я
Палають вже очі червоним вогнем
Сиджу у сторонці ,спостерігаю
Як ти згораєш і втрачаєш себе

Agata

Життя тяжке, як твій характер,
Такий тяжкий, як твій батько.
Як упав він на мене,
З двох-поверхівки,
Так я поламав, собі дві ніжки.
Ангеліна

Сон не врятує тебе ,якщо втомлена душа
Якщо лежиш ти сам в кімнаті
Не відчуваєш рук та ніг
Завмерло серце,наче час
А по щоці біжить сльоза
Збентежений від свого стану
Ти закриваєшся в собі
Ти дивишся на білі стіни
Та дуже голосно кричиш
Але цього ніхто не чує
Бо це лиш крик твоєй душі
Ніхто тебе не зрозуміє
Часами навіть ти

Agata

О, Боже, всесильний, єдиний!
Врятуй Україну мою!
Бо люди тут вільні та сильні,
Руками спиняють пітьму.
Вкраїнці Тебе прославляють,
Благають орду зупинить!
Нехай усі Ангели встануть,
Щоб звіра в багні потопить!
О, Господи! Клич розлетівся –
В усі потаємні світи,
Народ український вклонився,
Ми віримо тільки Тобі!
І ось – це справжнісіньке диво,
Отець, Ти подбав про дітей,
Просили, молилися щиро
І трапилось щастя в людей.
Пропали всі сльози, ридання…
Ми віру свою довели.
Почув усі наші благання,
Вкраїна – це рай на Землі!
ND💗
Надія Холод (ND)