На чорнобильській землі, де тьма владарює,Ліквідатори стояли, як герої, вогню не боялись.Вони виходили на передову, де смерть чатує,Щоб врятувати світло, щоб долі людські врятувати.Захищали вони світ від радіації смертельної,Своїм мужнім серцем, своєю вірою безмежною.Ліквідатори – невгамовні, мужні й відважні,Їхні долоні простягалися до розлитого вогню.Їхні імена зникли в тьмі історії безславної,Але їхні душі залишилися в серцях невмирущих.Ліквідатори Чорнобиля – герої безсмертні,Їхнім світлом освітлюється шлях до майбутнього незламного"
Давід збиковський

Що таке свобода?
Жити під мирним небом, подорожувати цілим світом де ти сам один, але під вільним небом,
чи ж бути у своїй країні, ненці, зі своїми рідними, друзями, але під небом залити кров’ю, обмежити себе країною одною під вічним страхом смерті але бути вільним, чи все таки бути вільним під мирним небом
Ремзі

В холоді серця замерзне осіння роса.
Тане в очах зимова сльоза.
Останній подих зими – кохання в ніч вічну віднесе.
Листя опадає, як спогади у тумані.

В серці зимовім, де ніжність замерзла,
Шепіт холодний зветься ім’ям твоїм.
Сліди на снігу, як сліди на долонях.
Загублена у вирію мить.

Останній подих зими замів стежку,
І зосталась тільки пам’ять в суворому світі.
Останній подих зими – це прощання,
Де замерзле кохання втоплене вічним холодом.
Dying Sonata

Ступаю стежкою вузькою,
Котра веде аж до села.
Як сумувала за тобою,
Столице юності й тепла.

Давно-давно тут не бувала,
Доля носила по світах,
Причал дитинства згадувала,
В думках летіла, наче птах.

І ось я тут.Так тихо-тихо,
Стара лиш гойдалка скрипить,
Ніби відгонить звідси лихо.
На душі стало щемно вмить.

2022 р.
Неоніла

У маленькому містечку, серед живописних лісів і гір, жив хлопчик на ім’я Артем. Його розум та винахідливість виділяли його серед інших дітей, навіть у такому віці, коли більшість дітей задовольнялися простими іграшками та розвагами.

Артем був справжнім генієм. Ще з малечку він виявив зацікавленість в науці, технології та мистецтві. Він вивчав книги про фізику, математику та хімію, а його неймовірні експерименти виглядали як витвори великого майстра.

Одного разу Артем вирішив створити власну лабораторію у своїй кімнаті. Він зібрав різні відомості про електрику та електроніку, взяв до рук набір для експериментів і розпочав свої дослідження. Незважаючи на свій юний вік, він розробив маленький генератор енергії, який працював виключно на сонячних батареях.

Та не лише в галузі техніки виявлявся талант хлопчика. Його картини та скульптури вразили навіть дорослих. Йому вдавалося передати свої думки та почуття через кожен мазок пензля або кожен виток глини. Його творчість стала джерелом натхнення для багатьох.

У школі вчителі дивувалися обдарованості Артема. Він не тільки відмінно вчився, але й завжди приносив до класу нові ідеї та проекти. Він став лідером учнівського самоврядування та організував заходи, які сприяли розвитку талантів інших дітей.

Артем був не лише генієм в різних галузях, але і справжнім доброзичливим хлопчиком. Він допомагав своїм одноліткам, поділявся своїми знаннями та ідеями, завжди готовий допомогти тим, хто потребував.

І так, маленький геній Артем продовжував свою неймовірну подорож у світ знань та творчості, роблячи світ кращим завдяки своєму таланту та доброму серцю.
Костюк Максим

"Сніг сніжить надворі в темну нічку. Все тихо. Колодязь мерзне, а надворі так красиво! Але сумно на душі. Сумно на душі, тому що наша душа хоче миру та покою. Встань, моя Ненько! Та йди в той тяжкий путь. У путь, який завжди буде з тобою…"
Костюк Максим

Рев та гам заполонили все
Їх родило невеличке кубельце
Одна лиш мати мала б чуть не шум, а крик
Крик ведмежа до мами, крик людини до землі

Маля голосить не з злоби чи болю
Інакше просто не висловить жагу
Хоче лиш одне відчуть — люблю

Відбившись об суху стіну луною:
"Чи можеш ти хоч раз побути мною? "
Ісус учив: "Люби ближнього свого"
Щоб полюбить я вб’ю
Вб’ю тисячі й мільйони
Щоб було за чим тужить
Сергій Картуз

Метелики взимку не літають
Кажуть всі.
Але я говорю навпаки
-Такого не буває-чую навкруги.
А ось побачили вони,
І ніхто не зрозумів,
Що то був біленький сніг..
Ліана

Так буває у житті:
Що вже трощаться всі мрії, Вириваються сторінки, Розбиваються серця.

Головне у цьому вирі,
Головне у цім багнищі,
В цій пекельні трясовині:
Душу свою вберегти.

Вберегти від лихих дум,
Від злощасливих діянь, Безпросвітньої пітьми,
Свою душу вберегти,
Сил незвіданих знайти!

Як буде тобі сутужно,
Тяжко, страдницько і лихо,
Хай згада, добре серденько:
Що усе це не дарма,
Не дарма, ой не дарма,
І вже скоро за порогом сих скитань твоїх душевних
В гості проситься вона — Світла полоса життя.

Світла полоса життя,
Чорна полоса життя–вічні спутники буття,
Добре серденько, згада.

В марноті турбот щоденних,
В круговерті втіх і жур,
Ревно душу сокоти,
Від нападків злої долі, серце добре вбережи.

Світло в собі запали,
Душу свою стережи, як Людиною озвався ось і є мета буття.
Те, що інше — марнота, марнота, ой марнота спішних днів твого життя.
Христина

Ой, ти, Коляд,Коляда,
Ніч у хату загляда,
У господаря питає,
Де дівчина молода?
Щоб сонцеворот трапився
І Коляда народився,
Ти незайману дівчину
Карачуну в жертву дай!

В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/ Двічі

Ось Коляда й народився,
І щоб він весь рік світився,
Треба забивать телят
І курчат, і поросят,
І малесеньке ягнятко,
М’ясо щоб тобі на стіл,
А дух жертви, а дух жертви,
А дух жертви – на простір.

В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі

Бо цей дух- та сила є,
Що світило рухає…
Щоби сонце нас зігріло-
Смерть колесо розкрутила…
Їй ти жертву віддавай,
В хаті довго не ховай,
Щоб в хліві була худоба,
А на столі- коровай.

В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі

Якщо крові не проллєш-
На жертовник сам підеш…
Сонце гріє наш той мир,
Де прикрасить жертва при,
Що Морозу Діду дай
За майбутній урожай,
За приплід в твоїй господі,
За прибуток у городі,
За телят і поросят,
Що підуть на стіл до свят…

В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай ../двічі

Жертвою будь-хто стає,
Хто вбивать перестає…
Щоб круглОріч їсти сало-
Жертв Ярилі дай чимало…

В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі
Лапа Андрій